Пенсію можна успадкувати! - „Молода Галичина“, 24 лютого

|

Нагромаджувальна пенсійна система – гарантія забезпечення старості, а пенсія у солідарній системі не вирішить жодної проблеми пенсійного забезпечення будь-якого пенсіонера. Такої думки притримується голова Асоціації роботодавців Львівщини Зеновій Бермес. Однак жодна з цих двох систем не „врятує“ тих, хто працює нині на половину чи 0,25 ставки.

Про це йшлося під час засідання прес-клубу реформ на тему: „Пенсія у солідарній системі як компроміс інтересів підприємців, найманих працівників і пенсіонерів“. Найманий працівник не вбачає сьогодні інтересу в тому, аби вимагати від роботодавця легалізувати свою заробітну плату. Бо йому це невигідно, і це стримує розвиток будь-якого бізнесу. Адже відрахування у солідарну пенсійну систему зараховують до податкового навантаження. Натомість відрахування у нагромаджувальну систему стане потужним інвестиційним ресурсом, гарантією забезпеченої старості для громадян, які виходять на пенсію. А наразі пенсія у солідарній системі не вирішить жодної проблеми пенсійного забезпечення будь-якої категорії населення, котра досягла пенсійного віку, наголошує Зеновій Бермес.

Право вибору

Для того, аби читач зрозумів, про що конкретно йде мова, насамперед необхідно пояснити: у чому полягає солідарна та накопичувальна системи пенсійного забезпечення, чим вони між собою різняться. Система пенсійного забезпечення складається із трьох рівнів: солідарної, накопичувальної та недержавного пенсійного забезпечення. Два перших рівні становлять систему загальнообов’язкового державного пенсійного забезпечення. Натомість останній базується на засадах добровільної участі громадян, роботодавців у формуванні пенсійних накопичень.

Солідарна система пенсійних виплат забезпечує гарантований мінімальний дохід усім пенсіонерам. Розмір пенсії залежить від розміру нашої зарплати, з якої сплачено внески, а також від страхового стажу (часу, протягом якого такі внески надходили). Облік сплати внесків Пенсійний фонд персоніфікує. Це означає, що держава враховує трудовий внесок кожного працівника на спеціальному рахунку. Отже, зараз пенсіонери перебувають у солідарній системі.

Що ж таке накопичувальна система? Це означає, що частина внесків, що обліковуються на індивідуальних пенсійних рахунках, нагромаджуються в єдиному державному накопичувальному фонді. Належать вони застрахованій особі, але до початку пенсійних виплат є власністю накопичувального фонду. Такі кошти будуть використовуватись для капіталовкладень у прибуткові підприємства, тобто які отримуватимуть з таких інвестицій дохід. Виплати з накопичувального фонду разом із пенсією, яку громадяни одержують через солідарну систему, становитимуть не менш як 50% тієї зарплати, яку кожен отримував перед виходом на пенсію. Тобто розмір пенсії застрахованої людини залежить від суми, облікованої на її індивідуальному накопичувальному пенсійному рахунку. Що більше коштів обліковано на рахунку, то більшою буде пенсія.

І ще одне. Вищезазначену виплату (не менш як 50%) матиме той, хто виходитиме на пенсію, досягнувши пенсійного віку. Але якщо людина перестане працювати раніше, держава виплатить їй нижчу пенсію.

Усі вищезазначені системи мають існувати паралельно, щоб забезпечити різні прошарки населення. Тим, у кого найменші доходи, краще користуватися солідарною системою. Якщо доходи середні, найбільшу справедливість у розподілі пенсій гарантує накопичувальна система. А людям із дуже високими доходами вигідно робити заощадження через добровільне страхування внесків.

У чому переваги накопичувальної системи над солідарною? Кошти на наших індивідуальних накопичувальних рахунках будуть належати лише нам. Тож повне право на них матимуть наші спадкоємці. Якщо застрахована особа помирає, не досягнувши пенсійного віку, то всі обліковані на її рахунку кошти переходитимуть у спадок. Такі кошти утримуватимуть на рахунках установ, які відповідатимуть за надійність збереження пенсійних внесків та вчасну виплату пенсій. Держава не матиме до них доступу, а отже, не зможе використати на якісь інші цілі. Положення закону щодо накопичувального фонду вступає у дію з дня запровадження перерахування частини страхових внесків до накопичувального фонду. Саме тому Зеновій Бермес переконаний: „Доки не відбудеться переходу в накопичувальну систему пенсійного забезпечення, доти в державі триватиме занепад економіки“.

Кого жодна система не врятує?

Ні солідарна, ні накопичувальна системи не стануть у пригоді тим, хто нині працює на половину або 0,25 ставки. Саме на цьому наголосила заступник начальника головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області Галина Недзельська.

– З 2004 року, – зауважила вона, – мінімальна сума страхового внеску – 69,7 грн. Але є роботодавці, котрі виплачують працівникам зарплату, нижчу від мінімальної. У майбутньому це створить великі проблеми для тих, хто вийде на пенсію. Наприклад, на ПП „Вітас“ (надання послуг із перевезення людей) 2002-го зарплата працівників становила 19-37 грн., сумісників – 2 грн. Тобто до Пенсійного фонду сплачували лише 0,66-12,2 грн. на місяць. Якщо й надалі таке продовжуватиметься, то таким працівникам до страхового стажу за місяць роботи зарахують тільки від 0,3 до 5,6 дня.

Значні суми, за словами Галини Недзельської, заборгували до ПФ державні підприємства – „Львівські авіалінії“, „Львівприлад“, Радехівський цукровий завод, „Львівсільмаш“, Новороздільський завод фунгіцидів. А деякі підприємства виплачували працівникам зарплату в натуральній формі. Тобто до ПФ кошти не надходили. Чого ж сподіватися працівникам при виході на пенсію?

Не можуть розраховувати навіть на мінімальну пенсію також ті, хто працює у сільському господарстві. Адже надходження від сплати фіксованого сільськогосподарського податку та збору (1-2%) становлять 12 грн. на місяць на одного працюючого.

Основна кількість жителів Львівщини (даруйте, котра ще не виїхала на заробітки) торгує на ринках. Як правило, їхні доходи ніде не фіксують, договори з ними не укладено. А це буде чи не найбільшою проблемою у старості. Як висловилася пані Галина, такі люди не матимуть майбутнього.

– Найбільша проблема в тому, – продовжила думку колеги інспектор праці виконавчого апарату Об’єднання профспілок Львівщини Ірина Ваврикевич, – що на деяких підприємствах, особливо в установах культури (музеях, бібліотеках), низька зарплата. До того ж чимало працівників працевлаштовані на половину та 0,25 ставки. Ставимо питання перед управлінням культури про те, аби таких працівників переводити на повну ставку або принаймні на 0,75 ставки.

Цьогоріч уперше Об’єднання профспілок Львівщини уклало угоду з обласним управлінням Пенсійного фонду про співпрацю. У чому полягає така угода? Як пояснила Ірина Ваврикевич, працівники обох структур спільно проводять семінарські навчання з питань трудового законодавства, пенсійної реформи. Зокрема, контролюють укладення колективних договорів, вчасної виплати зарплати та її розміру. Націлюють найманих працівників на те, аби вони в договори вписували пункти про здійснення громадського контролю за повнотою і своєчасністю нарахування заробітку та страхових внесків до Пенсійного фонду.

Виходячи з вищезазначеного, Зеновій Бермес переконаний: якщо не прискорити темпи переходу до накопичувальної системи, це вдарить не тільки по системі пенсійного забезпечення, а й по системі оподаткування.

Валентина ШУРИН

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...