Помста Петроса - „Молода Галичина“, 21 лютого

|

Дві доби студент та школяр блукали без спорядження зимовими Карпатами, доки вийшли на рятувальників

Мобільні телефони не ловили жодної із мереж. Ніч застала хлопців у горах. У них не було навіть спальників, тільки два карімати (туристичні килимки) і запасна куртка. На щастя, обидва вже мали невеликий досвід гірських походів, тож їм удалося розпалити вогнище. Сиділи біля нього цілу ніч. Харчів не було. Мали тільки жменю цукерок, лимон та цибулю. Тургрупа, котра за півгодини до півночі з-під Петроса повернулася на базу в селі Лазещина, повідомила рятувальників про щезнення двох юнаків аж наступного (!) дня о 12.40. Тож пошуки розпочалися із запізненням. О 14.58 „зниклі“ раптом зв’язалися телефоном зі своїм другом і повідомили, що живі. Але зв’язок швидко обірвався і точного місця перебування визначити не вдалося. Та й у хлопців майже розрядилася батарея телефону. У четвер пошуки вели рятувальники трьох аварійно-рятувальних пунктів Закарпатського зведеного загону постійної готовності МНС України. Але через туман, сильний вітер (до 15 м/сек.) та глибокий сніг вони закінчилися безрезультатно.

Мобільні телефони не ловили жодної із мереж. Ніч застала хлопців у горах. У них не було навіть спальників, тільки два карімати (туристичні килимки) і запасна куртка. На щастя, обидва вже мали невеликий досвід гірських походів, тож їм удалося розпалити вогнище. Сиділи біля нього цілу ніч. Харчів не було. Мали тільки жменю цукерок, лимон та цибулю.

Тургрупа, котра за півгодини до півночі з-під Петроса повернулася на базу в селі Лазещина, повідомила рятувальників про щезнення двох юнаків аж наступного (!) дня о 12.40. Тож пошуки розпочалися із запізненням.

О 14.58 „зниклі“ раптом зв’язалися телефоном зі своїм другом і повідомили, що живі. Але зв’язок швидко обірвався і точного місця перебування визначити не вдалося. Та й у хлопців майже розрядилася батарея телефону. У четвер пошуки вели рятувальники трьох аварійно-рятувальних пунктів Закарпатського зведеного загону постійної готовності МНС України. Але через туман, сильний вітер (до 15 м/сек.) та глибокий сніг вони закінчилися безрезультатно.

На щастя, удалося сконтактувати із заблукалими за допомогою sms-повідомлень. Чи то завдяки рекомендаціям рятувальників, чи з власного досвіду – хлопці спустилися до струмка і по ньому дійшли до дороги. Але тоді вже надворі стемніло. Та ще й сірники намокли. Уночі температура повітря у горах перевищує мінус 20 градусів за Цельсієм. Без вогню та спорядження можна легко позбутися життя. Студент та школяр побачили годівницю для оленів і заховалися від холоду в сіні.

А вранці, коли до пошуків приєдналися і рятувальники Ворохтинського, Мукачівського аварійно-рятувальних пунктів та Львівської аварійно-рятувальної мобільної групи МНС, студент та школяр дійшли майже до Ясині, де о 10.07 їх зауважили рятувальники. Обидва, звісно, обморозилися. Але загрози ампутації рук, ніг чи пальців на них немає. Загалом стан їхнього здоров’я задовільний. Після нетривалого обстеження у лікарні в Ясині хлопців відпустили додому, до Бережан.

– Ми переживали за своє життя, але надії не втрачали й не панікували, – розповів „МГ“ один із заблукалих – Андрій. – Вогонь у першу ніч горів недовго. Мороз був справді страшенний, але фізично почувалися нормально. А вдень виснажувала ходьба: сніг був вище колін. Коли натрапили на дорогу – стемніло, не встигли дійти до села засвітла. Переночували в сіні, а зранку біля Ясині побачили рятувальників. Почуваюся нормально.

Як розповів начальник головного управління з питань надзвичайних ситуацій ЛОДА Олексій Титаренко, цей випадок обов’язково з’ясовуватиме прокуратура, щоб виявити винних у „НП“. До речі, торік узимку під Петросом один турист загинув.

Максим БАЛАНДЮХ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...