Як боротись з бурульками - „Поступ“, 19 лютого

|

Окрім приємних хвилин, на які багата зима, мусимо приймати і не дуже радісні зимові сюрпризи. Бурульки, що звисають з дахів будинків є потенційною загрозу нашому життю. І хоча цього року нещасних випадків через падіння крижинок не було, в минулі роки таких випадків було аж кілька. До того ж з летальним закінченням.

Спеціалісти кажуть, що падіння бурульок особливо страшне, коли відбувається раптове підняття температури. Тоді бурульки справді починають летіти додолу і травмувати перехожих. У місті наразі великих буруль немає, та синоптики кажуть, що потепління не за горами.

ЖЕКи, на які покладені функції пильнування за дахами, запевняють, що тримають ситуацію під контролем. Будинки з льодовими наростами оглядають. Якщо помічають бурулі, їх збивають. Але часто це є неможливим через відсутність відповідних засобів. Комунальники жаліються, що спеціальні висотні автодрабини мають лише два ЖЕКи. А самі мешканці не особливо спішать збивати бурулі. Тому недоступні місця, комунальним службам залишається лише обгороджувати та розставляти таблички з попередженням.

Проте часто разом з льодом жеківці відбивають і елементи декору будинків. Їм вигідніше відбити якийсь елемент, аніж потім мати клопіт через те, що він впав на голову якомусь мешканцеві. Начальник управління охорони історичного середовища Львівської міськради Микола Гайда каже, що його управлінню відслідковувати такі прецеденти не під силу. А проблему з бурульками, на його думку, вирішити не так просто. „Від того, що ви повертаєтесь до цієї проблеми кожного року — нічого не змінюється. Ви пишете про другорядні речі, а є головні,“ — каже він. Наприклад, та, що в місті треба міняти дахи. Грошей, що виділяються на латання дахів проблему не вирішують, бо можна змінити матеріал даху, але це не особливо зарадить. „Яким би матеріалом ви не перекривали дах, всеодно падатиме сніг, наростатимуть бурульки і т.п.,“ — каже пан Гайда.

Хоча на думку інших фахівців вплинути на ситуацію можна, змінивши матеріал покрівлі, кут нахилу даху, місце встановлення горизонтальної ринви, заведення водостоку безпосередньо в каналізацію. Тобто, ефект дадуть всього лише невеличкі інженерні фокуси. Адже намерзання бурульок стається переважно через замерзання стічної труби, які в нас є відкритими. Якби їх утеплити, провести по внутрішніх стінах будівлі або ж пустити прямісінько до каналізаційних стоків, то про довжелезні бурульки з дахів будинків можна було б і не згадувати.

За словами члена виконавчої ради Товариства шанувальників Львова Вікторії Садової, у місті не відпадали б так часто елементи декору чи частини будинків, якби в нас була відлагоджена система водовідведення вологи атмосферних випадів в місті. До речі, відсутність риштаків у місті помітили навіть експерти ЮНЕСКО підчас свого останнього візиту.

На думку члена українського комітету ІКОМОС Миколи Бевза, щоб покращити ситуацію можна розробити спеціальну програму для ЖЕКів. При чому цілком реальну для втілення. Він нагадав, що еволюційно в архітектурі враховували заходи для боротьби з бурульками. „В старих будівлях такі елементи були, але наразі вони втрачені. Це ще треба дослідити на конкретних прикладах старих кам`яниць,“ — каже він.

За кордоном, до речі, пішли іншим шляхом, більш новочасним. Там безпосредньо в ринві прокладають тепловий кабель, який топить сніг. Проте для нас це дороге, відтак малореальне задоволення. Хоча вирішення проблеми все таки можна знайти. Зміг же мер Городка замінити більшість дахів в місті на шатрові. Звичайно, Львів з усіма своїми будинками (часто історичними пам`ятками) Городку не дорівняється, але вихід з проблеми їхні чиновники шукали і таки знайшли.

Вікторія ПРИХІД

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *