Домашнє сонце, або Чудо-пальник - „Молода Галичина“, 19 лютого

Розробка львівського винахідника Олександра Єкимовських дасть змогу при спалюванні газу в сім разів збільшити тепловіддачу та утричі зменшити шкідливі викиди

Вхід у кухню Олександра Єкимовських прямісінько з двору. Та й, окрім газової плити, у ній немає жодних інших обігрівальних приладів. Проте в цьому величенькому приміщенні (під яким, до речі, сирий підвал) надзвичайно тепло. З’ясовується, „погоду“ тут робить звичайна… конфорка, урізнобіч від якої розходяться червоні промені. І така „Африка“ – хоч знімай сорочку.Те стало можливим завдяки новому винаходу господаря квартири. Олександр Анатолійович примайстрував до стандартної газової плити спеціальний пальник, який не лише економить голубе паливо, а й дає у сім разів більше тепла. Тепер на цьому ноу-хау не тільки швидко готують їсти – завдяки йому мають дешеве опалювання (!) квартири.

Аби „Африка“ була, Мусить газ згоріть дотла

Як визнає пан Олександр, він не відкривав якихось нових джерел енергії тощо. Винахідник із львівського Підзамчого лише змусив належно працювати наявні газові конфорки. Не таємниця: у нашому тепловому та кухонному обладнанні голубе паливо згоряє далеко не повністю (середній коефіцієнт корисної дії – 60 відсотків). А значна його частина просто втрачається. Тож та частка не дає жодної користі, навпаки – ще й приносить шкоду, отруюючи повітря. Тим часом Єкимовських за допомогою незначних технічних удосконалень „змусив“ згоряти майже увесь газ, який виходить із труби!

Недарма кажуть, що все геніальне – надзвичайно просте. А тут на допомогу галицькому винахідникові прийшли, здавалося б, звичайні бляшки-насадки, котрі пан Олександр старанно припасував до кухонних конфорок. Це певною мірою простеньке обладнання він змайстрував із спеціального металу (сплав титану та міді), який, по-перше, не окислюється на вогні, а, по-друге, при згорянні газу ще й служить своєрідним каталізатором. Завдяки цьому ККД голубого палива у плитці дотягує, каже Єкимовських, 100 відсотків! Себто згоряють майже всі шкідливі речовини, які до того гамузом прямували в повітря.

А вже в такому випадку „продукується“ значно більше енергії. Скажімо, підрахував господар, аби закип’ятити чайник, газу витрачається у кілька разів менше, аніж досі, бо з палива „вичавлюються“ усі наявні калорії!

Утім згаданий пристрій не тільки поглиблює процес згоряння. Нагріваючись, цей пальник ще й випромінює потужні інфрачервоні промені. Власне завдяки їм надзвичайно швидко теплішає у помешканні. Від кухні Єкимовських гарячі потоки прямують як звично догори, так і розсіваються урізнобіч. Тож теплі тут навіть стіни.

До цього винаходу Єкимовських прошкував не день. З півтора десятка літ тому, організувавши фірму „Львівські сувеніри“, він, зокрема, займався виготовленням керамічних виробів. Аби випалювати фарфор, умільцю довелося сконструювати мініатюрну газову піч. Ще тоді пан Олександр запримітив, що метал, який використав тут, при нагріванні дає інфрачервоні промені. Оцей принцип і став основою майбутнього ноу-хау.

Тепер, окрім кухні, господар узявся і за вдосконалення своїх печей, якими опалюються кімнати. І на їхні пальники примайстровано невеличкі насадки. Тепер, щоб нагріти житлове приміщення, затрачається значно менше палива.

Його стихія – винахідництво

Варто зазначити, що це далеко не перше ноу-хау 48-річного львів’янина. Вроджений пошуковець, він кілька літ тому став автором своєрідного винаходу – нанесення зображень на будь-які форми. Відтворені паном Олександром кольорові малюнки не бояться атмосферних опадів, перепаду температур, витримують високу вологість.

2001 року Єкимовських став „батьком“ кварцового ультрафіолетового опромінювача бактерицидно-лікувальної дії. Знаючи фінансовий стан наших медичних закладів, значну частину цих ламп винахідник просто роздарував нашим шпиталям, які не могли їх купити (вартість – 10 доларів). Зрештою, ще більше застосування мали ці прилади в домашніх умовах. Якщо до вас „прийшли“ грип, дизентерія або інша вірусна інфекція, ультрафіолет не залишав цій напасті жодних шансів.

І ось тепер черговий винахід. Він, переконаний автор, повинен змусити наших господарників під новим кутом глянути на проблему теплозабезпечення. Для цього винахідник має чимало переконливих аргументів. Наприклад, якщо для кип’ятіння літра води за допомогою електроенергії потрібно 150 Вт, що вартує одну копійку, то на удосконаленій конфорці Єкимовських за ті ж гроші можна довести до кипіння усі 10 літрів тієї ж рідини. Вигода очевидна. Завдяки таким підходам можна зберегти величезну кількість енергоносіїв. За підрахунками автора, якби цей метод вдалося впровадити у життя, Україна лише на приготуванні їжі щороку заощаджувала б 20 мільярдів гривень! Ще 50 мільярдів могли б зекономити на опалюванні помешкань! І загалом, розмірковує новатор, скільки б вдалося зекономити у світі газу! Бо ж його запасів, за підрахунками вчених, сучасному людству вистачить на якихось 50 років…

Кухня стала душогубкою

Але проблема не лише у збереженні тепла. Газ, який не повністю згоряє у наших кухнях, ще й стає великим отруювачем повітря. Це справді на своїх легенях відчувають наші жінки, які найбільше часу проводять саме біля каструль. Власне і до цього питання вирішив привернути увагу галицький Едісон.

Недавно, розповідає Олександр Анатолійович, одна американка виграла позов у такої відомої компанії, як „Філіпп Моріс“. Ця фірма, за судовим рішенням, змушена виплатити жінці 178 мільярдів доларів – як конпенсацію за рак легень. Провина компанії полягала у тому, що вона… не попереджала на сигаретних пачках, що куріння може спричинити таку хворобу.

Тим часом, мовить Єкимовських, українки просто не знають, наскільки шкідливе відкрите спалювання газу. І ніхто про це їх не попереджає. Більше того, небагато науковців навіть беруться за такі дослідження. Та й чи є у державі стандарти про допустимі норми викидів при згорянні газу? У той же час наша промисловість продовжує „клепати“ технологічно віджилі кухонні плити, які не лише енергозатратні, а й небезпечні для здоров’я.

А завдяки насадкам пана Олександра шкідливих викидів мало б скоротитися утричі. У повітря значно менше потраплятиме сірки й інших домішок, якими насичене голубе паливо. Пальник відповідає міжнародним екологічним нормам, які відомі під назвою „Голубий ангел“. Отож, наші кухні повинні стати безпечнішими для здоров’я. Більше того, піднімає галицький новатор догори вказівного пальця, удосконалені конфорки ще й стають джерелом потужного інфрачервоного випромінювання. Тобто вони даватимуть такі ж промені, котрі шле нам сонце, що, власне, лише позитивно впливає на організм людини.

Таким чином Єкимовських кидає виклик існуючим нині технологіям. Він веде мову про зміну у державі стандартів на виробництво газових плит. Олександр Анатолійович закликає продуцентів цього обладнання звертати увагу на проблему і не видавати „на-гора“ небезпечного для здоров’я кухонного начиння. І сам подає приклад, як вийти з тієї ситуації.

Нові конфорки – у хату й на виробництво

Наразі розробку львів’янина запатентовано. Її визнав ряд науковців та практиків. Це ноу-хау навіть уже є і в деяких львівських помешканнях. Свої руки пан Олександр приклав до переобладнання теплового обладнання у квартирах знайомих та друзів.

Коли ж новинка стане доступною для більшості з нас? За словами винахідника, уже незабаром. Невдовзі це обладнання запустять у серійне виробництво. Наразі, за сприяння кількох львівських бізнесменів, триває комплектування невеличкого підприємства, котре й вироблятиме це приладдя. Уже цьогорічної весни воно розпочне виробляти таку продукцію. Яка, до речі, повинна бути доступною усім, адже вартість одного такого пальника не перевищуватиме 15-20 гривень.

Звісно, у цій справі не передбачається універсалізму. Адже наші кухонні плити є різних конфігурацій. Навіть вироби одного заводу неідентичні між собою. Тож, мовить пан Олександр, на початках він вироблятиме 10 типів насадок, які відрізнятимуться розмірами, ціною тощо. Зрештою, їх зовнішній вигляд залежатиме і від призначення. Бо для обігрівання помешкання – одні, а пальники для приготування їжі, звісно, дещо іншої конфігурації. Хоча призначені вони для тієї ж самої плити…

Також будуть засоби для підвищення ефективності газових котлів та печей для обігрівання кімнат. І цього можна досягти завдяки прилаштуванню відповідних насадок на пальник. Тоді менше газу йтиме на вітер.

Зрештою, плануються і так звані насадки спеціального призначення. Не таємниця: є люди, котрі у домашніх умовах розплавлюють метал (золото тощо) чи виробляють кераміку. І їм також хоче підсобити винахідник. Для цих потреб повинні бути особливі конфорки, що допоможуть „вичавлювати“ із звичайної кухонної плити понад тисячу градусів! Планується і виготовлення міні-печей, що „розвиватимуть“ температуру до 1420о С, які можуть бути використані для багатьох технологічних процесів у медицині, теплоенергетиці, сільському господарстві тощо.

Роман ПАВЛЮК