Сьогодні національна збірна з футболу зіграє свій перший цього року і другий під керівництвом Олега Блохіна матч проти збірної Лівії. О 20.00 за київським часом команди вийдуть на поле стадіону “11 червня” у столиці Лівії Тріполі. А в 16.45 на цій же арені розпочнеться поєдинок лівійської та української “молодіжок”.
Цікаво, що збірна України ще не грала на Африканському континенті, тому сьогодні на наших “збірників” очікує своєрідний дебют. Напередодні вильоту в Лівію на базі “Динамо” у Кончі-Заспі під Києвом відбувся “День відкритих дверей”, у рамках якого Олег Блохін дав прес-конференцію. Розпочав Олег Володимирович із проблем зі складом:
– Список викликаних на збір гравців ви знаєте. На жаль, є невеликі втрати. Мізін приїхав із травмою, тому він не зможе допомогти команді. За станом здоров’я не поїдуть у Лівію динамівці Гусєв і Дмитрулін. Крім того, є проблеми з візами у Шершуна й Онищенка – у паспортах є ізраїльські візи, тому (станом на понеділок – “Газета”) вони потрапити в Лівію не можуть. Та загалом, незважаючи на те, що деякі хлопці прибули в Київ просто з клубних зборів, не заїжджаючи додому, настрій та атмосфера, які були під час тренувань, мені сподобалися. У Київ, як і обіцяв, приїхав Шевченко. Зважаючи на його завантаженість (за дев’ять днів зіграти чотири матчі – нелегка справа), ми вирішили не залучати його до гри у Тріполі.
Ще одна наша проблема – гравці “Дніпра”, яких не викликали на збір, оскільки вони разом із командою готуються до матчу проти “Марселя”. Я був у Туреччині під час зборів “Дніпра”, “збірники” перебувають у хорошій формі.
Інші гравці, які не потрапили на збір, травмовані (Гусін, Федоров та інші). Тому на цих позиціях переглядатимемо тих гравців, яких маємо.
Незважаючи на ці труднощі, нас влаштує лише перемога.
– Як ви вирішуватимете проблему з останнім захисником?
– Оскільки інформація про Шершуна надійшла щойно перед прес-конференцією, варіантів наразі немає. Треба посидіти, подумати. Наразі я не готовий відповісти на це запитання. Але безвихідних ситуацій немає.
– Запрошення пари нападників “Чорноморця” (Косирін, Балабанов) – це порада Альтмана чи результат спостережень за цими футболістами?
– Цих гравців я викликав і на гру з Македонією. Просто тоді не вдалося їх поставити в парі. Тепер, коли не гратиме Шевченко, думаю, можливий варіант, коли в нападі діятимуть саме нападники “Чорноморця”.
– Час від часу виникає ідея натуралізувати гравців інших країн. Чи є якісь схожі варіанти для збірної України?
– Ми обговорювали цю тему з президентом Федерації футболу, я назвав кілька кандидатур, але ця тема наразі перебуває у стадії розробки. Дієґо Климович має два громадянства – іспанське й аргентинське. І ви, мабуть, читали у пресі його інтерв’ю, де він говорить про те, що поняття не має про наміри української збірної. І про український футбол він взагалі нічого не знає.
Ще хочу сказати стосовно того, що в пресі з’явилася інформація про те, що на збір не викликали Старостяка, Попова й інших. Усі ці футболісти “на олівці”. Наполегливо рекомендують в збірну Ящука, який краще грає не то в першому таймі, не то у другому. Це важко визначити, наразі ми його не переглядали. Але скажу: з Ящуком я говорив, Олег відмовився наразі грати за збірну через одну просту причину – він ще не готовий виступати на рівні збірної. Є і неприємна інформація: Співак відмовився грати за національну збірну. Вмовляти когось я не маю наміру. Кажу це, аби потім не було розмов, чому не викликають у збірну Співака. Говорив я і з Серебреніковим, і з Лужним – вони травмовані, наразі не грають. У Лужного ситуація взагалі дуже складна.
– А можна щодо Лужного конкретніше?
– У людини є особисті проблеми, про які я не говоритиму. Хай це залишиться між мною і ним. Найгірше те, що він не грає, а вирішує життєві проблеми.
– Що вам відомо про збірну Лівії? Чи корисним буде матч проти цієї команди, адже збірна України ще жодного разу не грала з африканськими командами?
– Як такої інформації про збірну Лівії немає. Думаю, можна виходити з того, як грають команди Тунісу, Марокко, Малі. І те, що збірна Лівії перебуває на 83-й сходинці рейтингу, а ми – на 61-й, ні про що не говорить. Цей матч – добра проба сил. Думаю, що збірна України сильніша. Хоч і доведеться грати наосліп, але приблизно стиль гри нашого суперника уявляємо.
– Лівія розташована на півночі Африки. Не було б доцільніше провести там невеликий збір, аніж їхати на одну гру?
– Поперше, я не маю права відволікати гравців від підготовки у клубах. Ніхто мені не дасть тиждень на збори, та й не хотів би я цього – тоді тренери національної збірної могли б звинуватити в тому, що він ставить палиці в колеса підготовки клубів. Є дати ФІФА, в які ми маємо право грати. Якщо долю календаря нашої відбіркової групи вирішуватиме жеребкування, то в нас буде дата кваліфікаційного матчу – 9 лютого 2005 року. День для нас не найкращий, і якщо він випаде, я проситиму дати мені два тижні на підготовку, інакше нашій команді буде дуже складно грати в цей період року. Є схожі проблеми і в інших збірних. Наприклад, із датами 17 серпня та 4 вересня у Греції та Туреччині будуть схожі проблеми.
– Ви говорили, що вам подобається гра в лінію. Чи практикуватимете цю модель?
– Збірна гратиме за тою тактичною схемою, яку можливо буде реалізувати, виходячи з кадрових ресурсів. Так, мені подобається гра в лінію, яка створює певні переваги. Але якщо випадають Несмачний, Федоров, Шершун, то виникає проблема. Виходячи з того, які гравці є у складі команди, треба будувати тактичний план на гру. Крім того, треба виходити з суперника, з яким треба буде грати.
– Леонід Буряк неодноразово говорив про те, що викликає у збірну Сергія Реброва, аби підтримати його в непростий період.
– Давайте забудемо про те, що говорив попередній тренер. Уже триває новий цикл, є новий головний тренер. Я викликаю Реброва не для того, аби його морально підтримати. Морально можна підтримати члена сім’ї, друга. А тут – національна збірна України, вважаю, що Ребров потрібен нашій команді. А підтримувати когось не маю наміру, підтримувати можна лише за межами футбольного поля.
Підготував Захар Федорак
Анатолій Тимощук: “Зустріч із Лівією є дуже доречною”
24-РІЧНИЙ гравець “Шахтаря” віднедавна може не хвилюватися за місце в основному складі збірної, за яку провів 33 матчі. Про найближчі плани Анатолій Тимощук розповів на прес-конференції.
– У всіх футболістів чудовий настрій, усі радіють зустрічі – давно ми вже не бачилися, давно не грали на такому рівні, адже спочатку перебували у відпустках, потім – на зборах у клубах. У матчі проти збірної Лівії зробимо все, аби перемогти.
– Що для тебе означає запрошення у збірну України?
– По-перше, і це не буде новиною, – дуже велика відповідальність. Виступи за головну команду країни зобов’язують викладатися навіть більше, ніж дозволяє підготовка. По-друге, лише в матчах за збірну можна зустрітися з хлопцями, які виступають в іноземних чемпіонатах.
– Які надії покладаєш на зустріч із Лівією?
– Через зимове міжсезоння українські команди мали велику перерву в ігровій практиці. Тому для того, аби набути належної форми, потрібно виступати в серйозніших матчах, ніж контрольні спаринги на тренувальних зборах. Думаю, зустріч із командою Лівії є дуже доречною. Ця команда в останніх чотирьох поєдинках забила 17 м’ячів і пропустила два. Така різниця говорить багато про що. Мабуть, зустріч збірних України та Лівії буде нелегкою і достатньо цікавою.
– Ти зіграв за національну команду 33 матчі. Можеш назвати її сильні та слабі боки?
– Не думаю, що варто говорити про наші слабинки. Деякі промахи можна пояснити тим, що маємо надто мало часу на спільну підготовку. А що стосується сильних сторін, то, думаю, все залежить від того, яка самовіддача буде у футболістів. Щоб отримати позитивний результат, треба добре налаштуватися і докласти відповідні зусилля. Тому тут усе залежить від нас.
– Як ти оцінюєш потенціал збірної України?
– Із кожним роком у нашій країні зростає рівень чемпіонату. Звідси, відповідно, і гра збірної стає більш переконливою. Прогрес помітний, сподіваюся, команда себе не вичерпала.
Андрій Воронін: “Ми повинні вигравати”
ЄДИНИЙ із небагатьох легіонерів нашої збірної, який виступає в одному з провідних європейських чемпіонатів і на якого може розраховувати Олег Блохін, – гравець німецького “Кельна” Андрій Воронін.
– Чи давав уже Олег Блохін загальну установку на матч із лівійцями?
– Тільки перемога.
– А який загальний настрій у команді? Більшість гравців приїхала з важких тренувальних зборів.
– Настрій гарний. Склад, щоправда, трохи незвичний, багато нових гравців. В Україні і Росії чемпіонати ще не почалися, тому деякі “збірники” наразі лише на підході до потрібних кондицій. Думаю, якщо ми добре налаштуємося на гру, то зможемо довести на полі свою перевагу над збірною Лівії. Ми повинні вигравати цю гру.
– Чи клубний тренер цінується те, що той або інший футболіст команди є гравцем національної збірної своєї країни?
– Якщо гравець виступає за національну збірну, це престижно і для нього, і для клубу. Чим більше у клубі “збірників”, тим вищим є його престиж. Тому, можливо, і трохи інше ставлення, дещо по-іншому дивляться на “збірника”, ніж на простого гравця.
Тарас Кабанов: “Викладуся на всі сто”
ФОРВАРД львівських “Карпат” грою у першому колі чемпіонату України і справді заслужив запрошення у збірну. Тепер
очікуємо, що Олег Володимирович надасть Кабанову шанс проявити себе в матчі у Тріполі.
– Сподіваєшся у поєдинку з лівійцями з’явитися на полі?
– А хіба варто приїжджати сюди з іншим настроєм? Думаю, кожен мріє про те, щоби зіграти в “основі”.
– Запрошення у збірну тебе не застало зненацька?
– Я був готовий до цього. Але, чесно кажучи, коли в Туреччину, де “Карпати” перебували на зборах, надійшов факс із викликом мене, Сергія Мізіна та Юрія Беня у збірну, було дуже приємно. Це означає, що мої старання і сподівання не виявилися марними.
– У Київ ти прилетів просто з Анталії?
– Так, ми прибули у столицю в суботу. “Карпати” до 18 лютого перебуватимуть за кордоном, а потім повернуться додому.
– Чи важливим є товариський матч із лівійцями для збірної України?
– У багатьох хлопців, зокрема і в мене, є шанс заявити про себе новому тренерському штабу “націоналки”. Адже на збір не викликали провідних гравців “Дніпра”, які готуються до матчу з “Марселем”, не буде Андрія Шевченка. Якщо вийду на поле, то викладуся на всі сто.
– Для збірної України більше важитиме результат чи якість гри в цьому матчі?
– У спорті завжди важливий результат. Навіть у звичайному дворовому протистоянні. Думаю, всі, хто вийде на поле, намагатимуться перемогти лівійців. Ми зобов’язані долати такі команди. Звичайно, було б добре, якби результат підкріпити гідною грою.
Юрій Беньо: “Усі покажуть усе, на що здатні”
ЯК І ТАРАС Кабанов, для якого цей виклик у збірну не став дебютним (форварда вже викликав Леонід Буряк, однак на поле не випустив), “карпатівець” Юрій Беньо вже одягав футболку головної команди, щоправда, дуже давно.
– Справді, майже сім років тому Йожеф Сабо запросив мене на тренувальний збір головної команди країни перед кваліфікаційними матчами проти збірних Німеччини та Вірменії. Тоді у команді ще грали Калитвинцев, Максимов, Косовський… Я сидів на лаві запасних під час матчу проти німців, коли у Києві гра закінчилася унічию 0:0. Такі епізоди надовго закарбовуються у пам’яті футболістів.
– Чого вартий цей варіант збірної?
– Важко сказати, адже всі футболісти готуються до сезону у своїх клубах. Ми зібралися за кілька днів до гри з Лівією і намагаємося налагодити ігрові зв’язки. Що з цього вийде – побачимо у Тріполі. Але бажання перемогти у тих футболістів, які приїхали в Кончу-Заспу, є. Впевнений, що проти Лівії усі покажуть максимум того, на що здатні.
Сергій Ребров: “Мені дуже приємно грати за свою країну”
СХОЖЕ, спад у грі Сергія Реброва вже минув, адже він регулярно з’являється у складі “Фенербахче”. Чи насправді це так – покаже матч із Лівією.
– Чи зможеш ти допомогти збірній?
– Це не в мене треба запитувати. Мені не 40 років, тому думаю, що зможу допомогти збірній. Я пресу читаю і деяким публікаціям просто дивуюся. Пишуть, що Ребров забив усього м’яч якомусь п’яному воротареві збірної Грузії… Я просто вражений такими публікаціями… Я завжди із задоволенням приїжджаю у збірну і робитиму все для того, аби допомогти команді.
– Що для вас означає працювати під тренерським керівництвом Олега Блохіна?
– Будь-який футболіст, якого викликають у національну збірну, дуже пишається цим. Це стосується не лише мене, а й усіх хлопців – і ветеранів збірної, і новачків. Усі горять бажанням грати за збірну. Тим паче – з таким тренером, великим футболістом, який уже заявив про себе. Будемо сподіватися, що ми обіграємо збірну Лівії. Усі знають, що ми сильніші, але головне – довести це на полі.
– Напередодні ти отримав ушкодження. Уже тренуєшся в загальній групі?
– Ні, наразі тільки бігаю.
– А що за травма?
– Нічого страшного. Все буде нормально.
– Розраховуєш вийти на поле у Тріполі?
– Я сподіваюся на це. Я приїхав, аби грати. Напевно, не викликали б мене з Туреччини, якби не розраховували на мене.
– Чи покращився твій психологічний стан за останні півроку?
– Він у мене завжди був нормальним. Я відданий своїй країні, збірній, я поважаю свою державу, але коли читаєш про себе деякі висловлювання у пресі, це, звичайно, морально дошкуляє. Але нічого, як кажуть, із віком це минає, тому на схожі речі практично не звертаю уваги. Дуже приємно, що мене викликали в збірну.
– Лівія – країна на півночі Африки. Не лякає різка зміна кліматичних умов?
– Ні. Не думаю, що тамтешні кліматичні умови дуже відрізняються від тих, у яких нині тренуються на зборах більшість наших клубів.
– Про збірну Лівію щось знаєш?
– Абсолютно нічого.
– Подейкують, що у Блохіна-тренера дуже жорсткий характер…
– Я не надто довго з ним працюю. Проте думаю, що нашій збірній потрібна саме жорсткість.
