-Які політичні сили висували своїх претендентів на посаду керівинка штабу “нашої України” у Львові?Претендентів висунула буквально кожна політична сила і ПРП, і УНП, і НРУ, а також були й інші претенденти, які не належать до тих чи інших політичних структур. Але для нас були важливі критерії вибору керівника міського штабу. Це мала бути чесна, кваліфікована, порядна людина, по-друге, це повинна бути людина, яка має досвід роботи, по-третє – людина, яка має авторитет у місті Львові. Бо ви знаєте, що місто Львів це особливе місто з глибокими традиціями політичними, з глибокими традиціями, де поважають діячів не за їхні посади, а за їхні справи. Четверте, що я хотів – ця людина не мала претендувати б на посаду міського голови чи, та політична сила не мала претендувати б на цю посаду. Бо якщо би була визначена особа від будь-якої іншої політичниї сили, то казали б, що це претендент від ПРП чи від УНП на заміну міського голови.
Нам дуже важливо було не створити цей прецедент дострокового обрання міського голови, адже ми розуміємо, що сьогодні є бажання в провладної більшості створити цю конфліктну ситуацію у Львові, так як вона створюється сьогодні в обласній раді, так, як в Мукачевому. І Микола Миколайович за цими критеріями абсолютно підходив для такої роботи.
-А хто його висунув?
– Було багато обговорень, ця думка була народжена в штабі. Я і мої заступники сиділи, говорили (ми ж також готуємо свої пропозиції на політраду). Потім, коли виникла пропозиція по Миколі Гориню в нас в штабі, ми промовчали, поїхали в Київ і погодили з центральним штабом. Центральний штаб сказав, що не має жодних зауважень і тоді ми винесли на політраду блоку в області. Ви знаєте, я вдячний членам політради нза те, що вони погодилися з таким досить зваженим рішенням. Я думаю, що сьогодні ні в кого немає суттєвих заперечень до кандидатури Миколи Гориня.
– Як довго ви його вмовляли?
– Це була довга дорога. З такою особистістю, як М. Горинь зразу прийти “я вам пропоную” і Горинь через хвилинку сказав що згоден, це не було б нереально. Тому, спочатку ми вели наші розмови про політичну ситуацію в державі, в області, про те, як не вистачає сьогодні нам облікованих кадрів, як потрібна знакова фігура, яка б могла контактувати з авторитетними людьми Львова, Львівщини і потихенько кроз за кроком він втягувався. Це було протягом двох місяців.
