У “Нашій Україні” сталася подія, яка з одного боку може розглядатися як досить значний скандал, а з іншого – як звичайна для парламенту річ, просто хтось із кимось не зійшовся поглядами. Йдеться про можливий вихід народного депутата Тараса Чорновола з фракції “Наша Україна”. Про причини такого кроку народний депутат розповів журналістові “Ратуші”.
– Тарасе, чому Ви хочете залишити фракцію “Наша Україна?
– Я не бачу причини для ажіотажу. Мені цілком зрозуміло, що той хід подій так чи інакше призведе до такого результату. Тим більше, що раніше вже була попереджувальна заява на інтернет-сайті “Главред” про можливі причини мого виходу з фракції, і були названі кілька обставин. Зокрема – це неефективна, просто злочинна система прийняття рішень у фракції. Ми маємо занадто багато наслідків такого стану речей, щоб можна було просто замовчувати і тихо десь в кулуарах говорити: які всі погані, як усе неправильно робиться, а перед пресою розказувати, що все прекрасно. Тому моя позиція стала підсумком останніх подій.
Якщо говорити про причини, то слід починати, напевно, ще із “заяви трьох” в 2001 році, непростої перемоги на парламентських виборах 2002 року і проспаної конституційної реформи, після якої такі запитання, як “хто буде президентом?” стають просто другорядними. На нинішній день ті реальні люди, які спричинилися до цього, які несуть відповідальність за те, що ми маємо цей програш, цю, по суті, політичну катастрофу – вони абсолютно без почуття якоїсь гідності влаштовують дебош під час так званої позачергової сесії парламенту. І виявляється, що ці люди – герої, вони – праві, а винен, виявляється, якийсь Чорновіл, котрий, виявляється, посмів сказати вголос про існування проблеми. В цій ситуації мені важко бути членом цієї команди.
– Куди Ви плануєте йти після виходу з “Нашої України”, якщо це вже вирішено?
– Я можу сказати, куди не планую йти. Я не йду в жодну з фракцій більшості і не маю наміру туди йти. Я тепер утримуюся від вступу до якоїсь опозиційної фракції, хочу перейти в стан позафракційний і на певний період залишатися на такій позиції. В подальшому мої плани ще складно окреслити, оскільки вони залежать від цілої низки людей, про це ще треба буде багато говорити. Можу сказати одне: я не хочу робити якихось жорстких дій у період до президентських виборів, бо я не хочу нашкодити Ющенкові. При всіх негативах, які є, я теж хочу, щоб він став президентом. Навіть з урізаними політреформою повноваженнями, я вважаю, що в цьому є позитив.
В подальшому я хочу працювати над тим, щоб ми могли створити конкурентноздатну й адекватну – головне – адекватну політичну структуру, яка би могла бути серйозним гравцем на парламентських виборах 2006 року. Оскільки, за законом про конституційну реформу, основний тягар прийняття рішень та відповідальності лягатиме на парламент, то, як на мене, ми маємо зіграти абсолютно нову коректну і моральну гру. Тобто свої плани я тепер бачу в 2006 році, і вони достатньо серйозні.
– Ви залишаєтеся членом партії “Реформи і порядок”?
– Поки що я офіційно член ПРП і не планую подавати заяву про вихід із партії. Мене можуть виключити рішенням центрального органу партії, і я не здивуюся, якщо це станеться найближчим часом, з огляду на дуже дивну заяву Віктора Пинзеника (голова ПРП заявив, що має просити вибачення в Ющенка, який півроку тому нібито вимагав виключення Тараса Чорновола з фракції. – Ред.). Хоча це стопроцентна брехня, нібито Ющенко просив його виключити мене з фракції – Пинзенику слід було б мати трохи вищий моральний рівень.
Я можу сказати, що на сьогодні ПРП як структура загальноукраїнська, по суті, зруйнована керівництвом партії. Натомість діють окремі обласні організації – Львівська, Тернопільська, Дніпропетровська, Харківська. Вони діють активно і позитивно. Я належу до Львівської організації, тут є люди, яких я поважаю, з якими я знаходжу спільну мову. І я жодних заяв про вихід із ПРП подавати не маю наміру.
– Але що ж відбувається в “Нашій Україні”, хто має найбільший вплив на Ющенка?
– Багато людей є достатньо порядними, вони відпрацьовують у своїх секторах роботи, пробують щось запропонувати. Але результат із цього всього виходить просто якийсь неймовірий. Я, наприклад, не можу сказати, хто сьогодні впливає на прийняття рішень. Тому головною причиною мого виходу є навіть не опортунізм, а незрозуміла, недієва і закрита система прийняття рішень.
– Яком є нині реальний вплив опозиції, на Вашу думку?
– Реальний вплив тепер практично зведений до нуля. На кілька вузлових проблем – таких як прийняття конституційної реформи – вплив опозиції є, радше, негативним, аніж позитивним. Тобто щось зробити неможливо, більше того – зроблено крок, який ставить нас у неймовірно незручну ситуацію. Коли конституційна реформа буде проголосована трьома сотнями голосів (а я думаю, що вона буде проголосована), ми опиняємося в ситуації, коли президент (навіть той самий Ющенко, хоча це ще не є доконаним фактом) зможе щось зробити тільки у взаємодії з парламентською більшістю. Для цього треба переманювати, перетягувати, переналаштовувати під свої програми, свої принципи окремих людей. Але після дебошу під цим поставили велику жирну риску. Якщо раніше все ж таки симпатії до нас з боку окремих членів парламентської більшості були реальними, то сьогодні, на моє внутрішнє переконання, нас ненавидять. Слово, яке використовується щодо опозиційних фракцій, звучить не інакше як “покидьки”. В такій ситуації компромісні домовленості вже неможливі. Тому опозиція, фактично, опинилася поза межею прийняття будь-яких рішень, і це надовго.
– Опозиція не змогла конструктивно розкритикувати політичну реформу під час її розгляду. Проти чого вона опирається?
– Взагалі, опозиція досі не змогла чітко задекларувати, проти чого вона виступає.
– Але чи потрібно всім народом обирати слабкого президента?
– Тут можна довго дискутувати. Я і сам висував такі думки, але нині цю тему обговорюють у контексті єдиної мети – зберегти за тими провладними псевдоелітами, які тепер існують у країні, всю повноту плади після виборів президента. І тому зараз я противник політичної реформи не “де-юре”, а “де-факто”.
– Через ту позицію, яку Ви тепер зайняли, не виключено, що певні сили можуть почати розкручувати тезу про Ваше висування кандидатом у президенти…
– Це – безглуздя. Я не маю наміру воювати проти Ющенка – я хочу працювати на позитиві й давати реальний результат.
Розмовляв Дмитро ЯЦЕНКО
![У Львові прочитають лекцію про Павла Тичину від творців Ти [Романтика]](http://portal.lviv.ua/wp-content/uploads/2024/03/429889301_786347609646332_4874305252106789731_n-228x150.jpg)
