Наприкінці минулого року на сесії обласної ради начальники управлінь ЛОДА та заступники голови облдержадміністрації звітували про виконану роботу впродовж 2003-го. Більшість звітів оцінили “задовільно”. Тоді ж прийняли рішення виправляти ситуацію у якнайшвидші терміни. Одним із наболілих питань, яке тоді обговорювали, було погашення заборгованості із заробітної плати та збільшення інвестиційних проектів. Про те, які зміни відбулися за цей час, “Газеті” розповів Степан Лукашик, заступник голови ЛОДА з питань економіки, стратегії розвитку й інвестиції ОДА, який курує ці питання.
– Чи вдалося зменшити заборгованість із заробітної плати. Якою є ситуація нині?
– У розпорядчих документах, прийнятих на рівні президента та голови ЛОДА, поставлено завдання – заборгованість минулого року із заробітної плати зменшити до 100 мільйонів гривень. Тоді заборгованість становила 129 мільйонів, а станом на 1 січня 2004 року – 100 мільйонів. Мінімальне завдання ми виконали. Завдання на 2004 рік – максимально, стовідсотково погасити борг із зарплати.
– Що стало причиною такої заборгованості?
– У першу чергу, заборгованість із зарплати є рецидивом незадовільної роботи цілого комплексу – промислового, сільськогосподарського, інших галузей економіки, що склався за попередні роки. Цього року ми збільшили виробництво на 14,1% і зменшили заборгованість на 25%. Це непоганий показник.
– Але це порівняно лише з минулим роком. А якою була ситуація три-чотири роки тому?
– Так, тільки з минулим роком. А три-чотири роки тому ситуація була ще гіршою, тривало нарощування боргу. Цьогоріч простежуємо реальну динаміку зменшення заборгованості. Але є низка проблем. Наприклад, у сільськогосподарському секторі. Ми фактично перейшли на нову схему господарювання – із колективних господарств на приватні підприємства, фермерські господарства, які не завжди мали можливість розрахуватися із заробітної плати. Але саме сільськогосподарський комплекс найбільше зменшив заборгованість. Завдання до вересня-жовтня – погасити заборгованість повністю.
Є дуже серйозні проблеми і в галузі будівництва. В попередні роки було замовлення, об’єкт споруджували, а розрахунку не здійснювали. Є виняткова позиція шахтно-прохідних управлінь, які змушені виконувати будівництво, бо якщо зупинити “першопрохідку”, то зупиниться видобуток вугілля. Є проблеми у транспортній сфері. Але є автотранспортні підприємства, які займаються пасажирськими перевезеннями, мені здається, лукавлять, що не отримали зарплату.
– Це приватні підприємства?
– Звичайно. Це і приватні, і відкриті акціонерні товариства – Дрогобицьке, Стрийське. Бо борг із пільгового перевезення громадян із бюджету погашено на 100%. Але нині транспортна заборгованість становить 7,4 мільйона гривень, упродовж року її зменшено лише на мільйон. Ми дуже рішуче налаштовані вести прямі розмови та вдаватися до відповідних заходів стосовно АТП, які, на наш погляд, не мають жодних причин, щоби боргувати зарплату.
– Яка галузь в області є найбільш проблемною?
– На мій погляд, це дві галузі – вугільна та житлово-комунальне господарство. Їх потрібно дуже серйозно реформувати, але це робота на роки. Борг у ЖКГ становить 4,7 мільйона. ЖКГ має надходження в основному із двох джерел – це квартплата або оплата за надані комунальні послуги та зобов’язання держави в наданні цільових субсидій для категорії соціально незахищених людей. Наприкінці року держбюджет повністю розрахувався за своїми зобов’язаннями перед ЖКГ. Є заборгованість людей із оплати за спожиті послуги. Але нині немає об’єктивної потреби підвищувати тарифи. Загальний борг попередніх років за неоплачені комунальні послуги – 600 мільйонів гривень. Ось де треба працювати. Слід іти до кожної людини, укладати договори на реструктуризацію боргу.
– Що реально можна зробити для зміни ситуації в ЖКГ?
– По-перше, потрібно ретельно розробити схему створення товариств співвласників квартири. Якщо не формувати такої політики, свідомості в людей, що це їхній будинок, що вони повинні за нього відповідати, то не буде змін на краще. А коли ЖЕК не надає послуг на належному рівні, то товариство може укласти угоду з тією організацією, яка забезпечить відповідний рівень. По-друге, є цілий комплекс заходів профілактичного плану. Не варто встановлювати засувку на дверях будинку, слід шукати форми та методи впливу на кожного боржника окремо. І за рахунок технічних операцій позбавити боржника змоги користуватися комунальними послугами. Але замкнене коло полягає в тому, що низький і неякісний рівень послуг передбачають і відповідну низьку оплату.
– Яким чином можна погасити заборгованість повністю?
– Потрібно показати в державній статистиці реальні обсяги боргу. Нині виплата зарплати “в конвертах” і відсутність офіційної державної звітності призведе до того, що громадяни зможуть недорахуватися своїх грошей на пенсії. Крім цього, є група підприємств, які перебувають у стані банкрутства, санації. І арбітражний керуючий повинен займатися не тільки розпродажем ліквідної продукції. Треба питання банкрутства бачити через призму пошуку ефективного нового власника, інвестора, який би створив конкурентноздатне виробництво. А в нас арбітражні керуючі масово застосовують таку практику – довго продавати майно, яке є ліквідним.
– Що ви маєте на увазі, кажучи “довго”?
– Нещодавно з головою Господарського суду проаналізував виконання арбітражними керуючими рішень господарських судів і побачили, що терміни подання ними ліквідаційних балансів у кожному третьому випадку фактично затримано. Коли починаємо з’ясовувати з усіма сторонами, зокрема з Господарським судом, яка причина цього, то не знаходимо її.
– Можете назвати ті підприємства, які зараз перебувають у такому стані?
– Це Новороздільський завод мінеральних добрив, це ВАТ “Автонавантажувач”, “Сільмаш”. Це ті, де ситуація – критична, а в області таких підприємств є близько 60.
– Чи були пропозиції від іноземних або вітчизняних інвесторів вкласти кошти у розвиток цих підприємств?
– Це функція арбітражного керуючого, який узяв на себе такі зобов’язання, отримує зарплату від реалізації таких підприємств і здійснює контроль за судовими органами. Вони повинні цим займатися, не просто розпродати майно та повернути борги дебіторам. Але, на жаль, підхід є діаметрально протилежним до закону про банкрутство.
– Які є нові інвестиційні проекти в області?
– На жаль, січень – це місяць різдвяних канікул і в нас, і в Європі. Інвестори лише тепер починають подавати заявки. Це проект “Леоні”, великі надії покладаємо на будівництво концесійної автомагістралі. Це – 350 мільйонів євро. І робота не на рік, бо підписали меморандум про організацію проекту з іспанською компанією NEXE. Днями очікуємо підписання угоди. Буде великий проект реабілітації автомагістралі “Чоп-Стрий-Львів”. Працюємо із компанією Volkswagen. Німці вивчили ринок для реалізації свого проекту в Україні й зупинилися на Червонограді. Група датських підприємців займається організацією проекту регенерації окремих деталей автомобілів. Цьогоріч розраховуємо на серйозну інвестицію у Львівський автомобільний завод.
– До всіх цих проектів залучено іноземні інвестиції?
– Інвестор вважає за краще форму змішаних інвестицій, тобто прагне залучати кошти і з місцевих джерел – так він себе, очевидно, впевненіше почуває. І я вважаю, що потрібно залучати більше внутрішніх інвестицій. Нашу гривню й валюту, в яку її конвертують, не слід вивозити за кордон і якимись каналами повертати в Україну.
Розмовляла Валентина Люля
Ратуша-ForUm