Ігор Базарник: „Квартплату треба піднімати“ - „Високий замок“, 2 січня

Ратуша-ForUm

|

Не встигли ми оговтатися від новини про підвищення тарифів на воду, як нова “радіcть”. Міська влада ставитиме питання про збільшення квартплати. Наразі невідомо, коли саме львів’янам готуватися до чергового зростання. Як стверджує заступник міського голови з питань житлово-комунального господарства Ігор Базарник, існуючі тарифи є недостатніми. Категорично проти збільшення квартплати виступають Об’єднання профспілок Львівщини та Антимонопольний комітет. Чутки про підвищення тарифів поповзли після зростання з 1 січня квартплати у містах Львівської області. Востаннє у Львові квартплата зросла 1 червня 2003 року на 22 відсотки. Тоді міська влада хотіла підняти тарифи чи не вдвічі, однак економісти обласної адміністрації не дозволили такого різкого зростання.

– Квартплату за 2003 рік зібрано на рівні 101 відсотка, а орендну плату – на рівні 104 відсотків, – розповідає Ігор Базарник. – Водночас нам не вдалося погасити борги із зарплати працівникам жеків. На сьогодні заборгованість становить 2,5 млн. грн. Це – півторамісячне нарахування. Є жеки, де зарплату не платять три-чотири місяці. Тож рано чи пізно мусимо ставити питання про підвищення квартплати. Однак, враховуючи, що цей рік обіцяє бути важким у політичному плані, невідомо, як поставляться до нашої пропозиції. Але як інакше втримати житлово-комунальне господарство? Щоб задовольнити вимоги, які ставлять мешканці перед жеками, коштів недостатньо.

– Думаю, до вашої пропозиції поставляться, м’яко кажучи, без ентузіазму… Тож коли плануєте піднімати квартплату і на скільки?

– З 20 лютого проведемо детальний баланс кожного жеку і після цього визначимося. За попередніми підрахунками, розмір квартплати за квадратний метр на місяць мав би становити приблизно 60 коп. Сьогодні тариф становить 43 коп. за кв. м.

– Та чи поліпшиться після підняття тарифів якість послуг? Робота жеків залишає бажати кращого…

– При заробітній платі працівників жеків у 230 грн. важко знайти спеціаліста, який би фахово виконував роботу, був ввічливим із мешканцями, відповідальним, мобільним. Часто працівник жеку мусить виїжджати вночі, скажімо, на ліквідацію прориву. У нього – ненормований робочий день. Такий фахівець мав би отримувати значно вищу зарплату.

– Один з прямих обов’язків жеку – ремонт будинків. Але часто мешканцям треба довго “вимолювати” хоча б відремонтувати дах…

– У тарифі закладено 33 відсотки на ремонти. Коли востаннє піднімали квартплату, нам не дозволили збільшити у тарифі цей відсоток. Хоча матеріали і ремонтні роботи подорожчали. Не зріс і бюджет житлового господарства – на капітальний ремонт закладено близько 10 млн. грн. у той час, як потрібно мінімум 20 млн. грн. До речі, цього року, згідно із Законом про бюджет, з дохідної частини жеків забрали орендну плату. Це 10 млн. грн. по місту, які підуть не в жеки, а у бюджет міста. Натомість жекам запропонували відшкодування з бюджету. Наразі ця компенсація буде у вигляді виконання програм, а не коштів. Це недобрий механізм.

– Скільки у Львові аварійних будинків?

– Раніше капітального ремонту потребували 935 будинків, а тепер – 600. Щоб привести будь-який будинок у центрі міста до нормального стану, треба вкласти мінімум мільйон гривень. Водночас на весь капітальний ремонт у місті виділено 10 млн. грн. Якщо навіть не будемо виконувати проектних робіт, замінювати газові прилади, встановлювати лічильники обліку тепла, то відремонтуємо за рік максимум 10 будинків. Якщо будинок визнано таким, що загрожує обвалом, і мешканців відселяють, економічно невигідно його ремонтувати. Єдиний вихід за нашої бідності – залучення інвесторів, коли будинки викуповують, ремонтують під магазини, банки. Так зробили на площі Ринок, 26, вул. Січових стрільців, 2, вул. Івана Франка, 20.

– Експерти ЮНЕСКО дійшли висновку, що основна проблема у Львові – плачевний стан водовідведення, що спричиняє руйнацію будинків. Щось робиться для поліпшення ситуації?

– Щороку жеки передбачають кошти на проведення протиаварійних робіт в історичній частині Львова. Близько 60-65 відсотків з них йде на ліквідацію провалів каналізації, підсилення фундаментів. Каналізаційним мережам у центрі міста по сто років і більше, вони виходять з ладу.

– Експерти, зокрема, звернули увагу, що треба замінювати водостічні труби. У багатьох будинках вони “обірвані”…

– Якщо водовідведення з дахів не підключено до центральної каналізації, то це завдає чималої шкоди будинку. Дощові води йдуть під фундамент, утворюється провал, що спричиняє втрату несучої здатності стіни, і будинок руйнується. На жаль, є ще будинки, особливо у подвір’ях та у закутках, які мають старі труби, що протікають.

– Останнім часом до редакції телефонують чимало читачів, які протестують проти заварювання сміттєпроводів у будинках. Хто дав такий наказ?

– Якщо мешканці протестують, то ми проти того, щоб насильно заварювати люки. Начальник жеку має провести збори мешканців і поцікавитися їхньою думкою. Мешканці близько 70 відсотків будинків зі сміттєпроводом самі або спільно з жеком заварюють люки, щоб не було антисанітарії. Знаю кооперативний будинок на вул. Володимира Великого, 61, де через сміттєпровід бігають величезні щури. Як би двірничка не прибирала, неможливо позбутися цієї напасті. Якщо ящики для сміття виставлено не далі, ніж за сто метрів від будинку, то сміттєпровід можна заварити.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...