Юрій КАВЕЦЬКИЙ: Ми об`єднані задумом навести в ЦУМі порядок - „Поступ“, 31 січня

— 27 січня Бориспільський суд скасував своє рішення від 22 січня 2004 року. Це означає, що Ви більше не керуєте „Магнусом“?

— Ухвалою Бориспільського суду було заборонено будь-кому ухилятися від передачі новообраному голові правління, генеральному директорові Юрію Кавецькому установчих документів та іншої документації. Ця ухвала вже була виконана держвиконавцем і новий директор взявся до виконання своїх обов`язків, маючи всі атрибути влади. І хоча представники колишніх акціонерів, які звернулися до суду з порушенням норм процесуального права, домоглися скасування цієї ухвали, ми 28 січня подали апеляцію до Київського обласного апеляційного суду. Отже, доки оскаржується Бориспільська ухвала від 27 січня, ухвала від 22 січня діятиме. До того ж, є ще ухвала Личаківського районного суду Львова від 26 січня цього року, яка визнає пана Кавецького гендиректором ЦУМу.

— Чому Ви, вирішуючи справи у Львові, звертаєтеся до київських судів?

— Наприклад, Голосіївський суд — це юрисдикція, де знаходиться комісія цінних паперів та фондового ринку, яка свого часу реєструвала дві емісії акцій, внаслідок чого частка польських інвесторів збільшилася. І цей суд 14 грудня 2003 року скасував дві емісії акцій, оскільки при поданні позову було висвітлено низку порушень, через які відбувалося збільшення статутних фондів.

— На зборах, де вирішувалося питання емісії (це було ще у 2000 — 2001 рр.), були присутні акціонери, які мали, за Вашими словами, переважне право купівлі акцій. Чому протягом цього часу ці акціонери не опротестовували випуск емісії та купівлю акцій?

— Чому не опротестовували? Відбувається безліч процесів, на яких, до речі, розглядається не лише інформація про ведення зборів, а й те, за які внески акціонери отримували акції. Адже внески вносилися нематеріальним активом, а оцінювалися, проте у досить вагому суму. До речі, акції товариства можна придбати за гроші або за майно, але не векселями чи нематеріальними активами. Наприклад, пан Шалай вніс нематеріальні активи у вигляді історичного дослідження будівництва споруди у Львові на вулиці Шпитальна, 1, яке оцінили майже в 53 тисячі гривень, на цю суму здійснено оплату акцій власної емісії.

— Хто ж у такому разі вкладав гроші у розбудову ЦУМу?

— Частково вони вкладали гроші, але основна сума цієї емісії вносилася у такому вигляді. Кошти ж на ремонт у розмірі 1 млн 350 тис. були позичені в банку. Проте варто зазначити, що зміна власників не знімає з підприємства відповідальності за кредит. До речі, на сьогодні не сплачено жодної копійки кредиту.

Отже, всі думають, що старе керівництво „Магнусу“ вклало такі величезні кошти зі своїх кишень і тому їх захищають і вважають, що з нашого боку чиниться грабіж. Насправді ці гроші просто позичені в банку. Тобто іноземні інвестори насправді не вкладали своїх грошей, а будували свій бізнес за українські кошти. Ще до емісії паном Шалаєм були куплені акції на користь панів Коніка та Новацкі, хоча працівникам ЦУМу не подобалося, що акції належатимуть „чужим“. В той час, коли відбувалися часті скорочення, працівники воліли сидіти тихо і не протестувати. Тоді пан Шалай сказав, що для розвитку ЦУМу потрібно залучити додаткові обігові кошти через випуск 381 тисячі простих іменних акцій на суму 400 тис. 500 грв. Проте ця сума не випадкова. Як з`ясувалося, пан Шалай позичив у поляків 400 тис. 500 грв, які потрібно було повернути до кінця року. Відтак здійснили емісію на цю суму. Хоч за законом можна випускати нові акції виключно для розвитку, для покриття збитків же випускати акції категорично заборонено.

— Все, що Ви розповідаєте, стосується роботи попереднього керівництва, проте Ви на той час не мали до ЦУМу жодного стосунку. Хотілося б почути, як Ви прийшли до керівництва ЦУМом?

— Ми є акціонерами ЗАТ „Львівський центральний універмаг“. Коли загальні збори акціонерів вибирали нове керівництво, зупинилися на кандидатурі пана Кавецького. Ми, тобто група фізичних та юридичних осіб, вже давно скуповували акції ЦУМу і, на відміну від наших попередників, не за повітряні проекти, а за „живі“ гроші. А завдяки тому, що акції були куплені паном Кавецьким та групою інших осіб, прізвища яких з метою безпеки ми не афішуємо, було досягнуто кворуму на останніх зборах акціонерів.

— Наприкінці минулого року пан Кавецький став акціонером ЦУМу. Чим зацікавили Вас акції цього підприємства?

— Усім зрозуміло, що ЦУМ досить ліквідне підприємство. Навіть при тому незграбному управлінні, яке відбувалося за попередніх керівників. Хоча зараз магазин загруз у боргах, з нього ще можна зробити нормальний торговий центр. А зацікавив він нас, як і в 1999 році зацікавила незакінчена споруда, на місці якої де нині ринок „Добробут“, другий за популярністю з 44 базарів Львова. Те ж і з „Галицьким перехрестям“, який ми, можна сказати, „витягнули зі сміття“. Цікавими є такі дані: протягом останніх 5 років у ЦУМі скоротили 440 осіб. Ми ж за такий період створили 1,5 тисячі робочих місць. І сьогодні люди об`єднані єдиним задумом — навести лад в універмазі мають 63% його акцій.

— Хто був ініціатором скликати збори 22 січня 2004 року?

— Збори можуть збиратися особами, які володіють більше ніж 10 відсотками акцій. Отож скликав збори акціонер, який володіє 10 відсотками акцій. Його прізвище називати немає сенсу. Можна лише сказати, що ця людина не пов`язана з жодною з політичних сил. Ми завжди були відкритими, але зараз склалася така ситуація, коли панові Кавецькому доводиться ходити в супроводі охорони. Отож мусимо бути обережними.

Взагалі, все починалося з того, що знайшлися люди, які давно зрозуміли, що більшість акцій ЦУМу „ходить по руках“ і їх можна купувати. Відтак кількість акцій склала контрольний пакет. А тепер намагаємося реалізувати рішення своїх зборів, проте наштовхуємося на спротив попередників. Хоча всі наші дії підкріплені судовою документацією, тобто є абсолютно легальними.

— Існують чутки, що ноги в цій ситуації ростуть з Києва?

— Насправді тут немає ні міжнародного, ні політичного підтексту. А чутки викликані, мабуть, тим, що саме в Києві було скасовано дві емісії акцій та затверджено деякі ухвали суду.

— Зрозуміло, що це здається дивним, тим паче, що ці ухвали затверджувалися за один день.

— Це свідчить лише про професіоналізм наших юристів, а не про порушення. До речі, коли Бориспільський суд скасував своє рішення від 22 січня, це відбулося з порушенням законодавства. А про це ніхто не говорить.

— Виглядає на те, що в Бориспільському суді можна отримати ухвалу будь-якого рішення.

— І не лише в Бориспільському. Тільки не потрібно пов`язувати нинішню ситуацію з іноземними інвестиціями та роком Польщі в Україні — це просто збіг. Проте ми не діятимемо, як наші конкуренти, що готують політичні провокації, говорять про незаконне захоплення, користуючись не достатньою обізнаністю преси.