Володимир Тринька: Бюджет Львова-2004 становить 400 мільйонів - „Поступ“, 10 грудня

Ратуша-ForUm

|

— Пане Володимире, чи можемо ми зараз говорити про розмір бюджету Львова на 2004 рік? Якими є його основні відмінності від минулорічного

— 27 листопада затверджено Державний бюджет України. Згідно зі ст. 77 пункту 2 Бюджетного Кодексу у двотижневий термін органи місцевого самоврядування зобов`язані затвердити місцевий бюджет. Ніхто не очікував, що його так швидко ухвалять і що він буде такий антисоціальний та антинародний. У такому випадку, що можна очікувати від місцевих бюджетів, коли в них обов`язково закладають вилучення у загальнодержавний бюджет. Наприклад, із 15 млн грн, що планували на потреби центральної частини міста, згідно з контрольними цифрами Мінфіну планують закласти тільки 5 млн грн. Новий бюджет не вселяє того оптимізму, який нам пробують передати Азаров та голова уряду. Субвенції з Державного бюджету не є примхою, а необхідністю, адже там закладено допомоги, пільги, субсидії, те, що згідно з чинним законодавством, повинно обов`язково виконуватись.

Із запланованих коштів загального фонду, плану коштів на 2003 рік з урахуванням змін, загальний фонд становить 421 млн грн. На 2004 рік це буде близько 400 млн грн, тобто ми відчуваємо, що буде незначне зменшення бюджету, або ж він залишиться на рівні минулого року. Це відбувається за рахунок зменшення кількості об`єктів оподаткування, зменшення розмірів оподаткування, і це не може не позначитися на доходах місцевих бюджетів, зокрема на доходах міста Львова. Наприклад, є зниження прибуткового податку, який становить 60% із загального кошика бюджету загального фонду. З нового року податок на доходи фізичних осіб становитиме 13%. Єдине, що в цій ситуації трохи вирівнює ситуацію — це збільшення мінімальної заробітної плати. На жаль, не відбулося того збільшення, яке було задеклароване у вигляді Закону України, а саме — до 237 грн. Офіційно затверджено лише 205 грн, і ріст мінімальної зарплати від 185 грн, як було раніше, не перекриє втрат від зменшення відсотків оподаткування фізичних осіб.

Зараз не хочеться вселяти песимізм, що бюджет буде менший — він не буде менший. Бюджет буде на рівні, але життя явно подорожчало, вартісне покриття грошової одиниці у зв`язку з енергетичною, хлібною кризами, це, безумовно, позначиться і на можливостях забезпечення платоспроможності населення і на сплаті відповідних податків. Не може бути так, що загальнодержавний бюджет антинародний, а місцевий — кращий. Ми напряму від них залежимо, є контингент податків, це співвідношення відрахувань з певного виду податку відрахувань у загальнодержавний та місцеві бюджети. У нас є пропорція 75% на 25%, хоча столиця весь прибутковий податок з громадян залишає в місцевій казні. І ці речі треба врегульовувати, бо ми вже пожинаємо плоди бюджетного кодексу, який, на мій погляд, достатньо відрегульований, але має багато недосконалих моментів.

— Чи буде цей зменшений бюджет виконано?

— Ми розраховуємо на перевиконання цьогорічного бюджету — за нашими розрахунками перевиконання має становити 12%, цей перехідний залишок розподілимо і використаємо наступного року.

— 12% — скільки це буде в гривнях?

— Зараз ми можемо говорити лише приблизно, бо цифри уточнюються. Є великий сумнів щодо виконання спеціальному фонду. Продаж майна відбувається ефективно — управління комунальних ресурсів свої зобов`язання виконує, з земельниками з відомих причин є проблеми. Окрім проблеми аукціонів, є ще відхід ПДВ, який потрапляє в Державний бюджет — ми втрачаємо ще 20% коштів.

Перевиконання буде йти тільки за рахунок прибуткового податку. Я не вважаю, що це досягнення місцевої влади, тому прогнозувати прибутковий податок дуже важко.

— Пане Тринька, свого часу говорили про фінансування функцій Львова як обласного центру. Чи було це узаконено і чи цьогоріч можна буде сподіватись на якісь кошти з обласного бюджету на ці видатки?

— Це мала б бути дотація чи субвенція з Державного бюджету. Я вже говорив, що навіть немає належної уваги до спадщини ЮНЕСКО, бо що є 5 млн грн для такого історичного центру. Можна зробити певний перерозподіл коштів бюджету, але це знову ж таки треба виносити на рішення сесії обласної ради. Обласній раді та адміністрації не треба забувати, що вони розміщені в обласному центрі, і тут, у Львові, вони живуть і повинні за нього дбати. Місто демонструє співучасть у певних програмах, на зразок програми підтримки ціни на хліб — ми ухвалою сесії виділили 500 000 гривень — це допомога, щоб адресно на кожному підприємстві хлібопекарської галузі на певний термін стримати ріст цін на хлібобулочні вироби. Ми хотіли б взаємності, бо треба рятувати Львів, його історичний центр. Хотілось, щоб тут ухвалювали консолідовані рішення, а без субвенцій, без допомоги з обласного і державного бюджетів нам не обійтися.

— Отже, про збереження історичної спадщини — ці 5 млн грн — на що вони мають бути витрачені? Може, на відселення людей з аварійного житла у центрі Львова?

— Відселення з аварійних будинків планують як капінвестиції, тобто це йде окремою статтею. А 5 млн ми б хотіли потратити на історичні пам`ятки, на будинки, які належать до реєстру ЮНЕСКО. Наразі титульних списків ми не опрацьовували. Щодо відселення з аварійних будинків — вже є такий рядок у розділі „Капітальні інвестиції“, там, по-моєму, йдеться про 25-квартирний будинок на Сихові.

— А цього року виділялись кошти на відселення людей з аварійного житла?

— Так, це перехідні об`єкти. Ми здавали будинки і для репресованих, і для відселених, але цих коштів не вистачає. Житло для відселених не купували, кошти вкладали у будівництво. Вже є будинок на стадії завершенні, заплановано нові.

— Якщо говорити про пам`ятки архітектури, то чи виділялись кошти на завершення реставрації палацу Бандінеллі, як можна пояснити таке затягування його реставрації?

— Наскільки я знаю, у капінвестиціях на наступний рік закладено кошти на реставрацію палацу Бандінеллі, я сподіваюсь, що її нарешті завершать. Мене дивують довгі терміни. Адже до цього об`єкта прикута і увага ЗМІ, і громадськості, і вже давно управління капітального будівництва мало би показати, що може реально виконувати такі роботи зі своїми підрядниками і вчасно їх завершувати. Безумовно, нас не задовольняють терміни його завершення. Але мусимо виділяти кошти, щоб його завершити, бо основною причиною затримки вважають недостатність фінансування. Ми контролюватимемо видаткову частину, адже говоримо про виконання доходів, а треба ще контролювати видатки.

— Пане Володимире, які пріоритети у фінансуванні, окрім захищених статей, Ви бачите

— Більшість захищених статей будуть профінансовані. Щодо медапаратури, то наприклад, треба міняти рентгенапарати. Але на всі потреби коштів не вистачить. Щодо інших галузей, то згідно з чинним законодавством на рівні місцевого бюджету не передбачено бюджетної резолюції. А однією з її складових є визначення пріоритетів фінансування. Окрім покращання водопостачання, я не бачу фінансових можливостей для виконання інших програм, бо навіть угода зі Світовим Банком потребує обслуговування, кредиту, створення резервного фонду і фінансування того, що заплановано, бо проект передбачає консолідовані кошти. Хоча інші програми є важливі, сьогодні ми зосередили свої зусилля саме на тих, які діють.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *