Тарас Стецьків: “Без активної дії на вулиці ми влади не візьмемо” - “Львівська газета“, 25 листопада

НАМАГАННЯ більшості змінити Конституцію та внести в неї положення про вибори президента України в парламенті викликали неоднозначну реакцію українського суспільства. Однією з форм відповіді на ці намагання став ініційований “Нашою Україною” збір підписів за збереження всенародних виборів президента. Про необхідність такого кроку та подальший розвиток ситуації в українській політиці розповів на зустрічі в Центрі суспільних досліджень “Газети” заступник керівника штабу блоку “Наша Україна”, координатор акції “Україні – народного президента”, народний депутат Тарас Стецьків.

– Як ви оцінюєте грузинські події?

– Те, що сталося в Грузії, – знаковий момент, який має безпосередній стосунок до того, що відбуватиметься в Україні. Так само хочеться сказати: те, що сказав наш президент – просто пісня. Назвати грузинські події державним переворотом… На мою думку, Кучма чітко та зрозуміло озвучив те, що насправді сценарій збереження при владі всіх президентів на пострадянському просторі розробила ФСБ Росії, і цей сценарій передбачав дії, які й робив Шеварднадзе. Його реалізували в Азербайджані, він мав бути реалізованим у Грузії, потім – у Росії на парламентських, а наступного року – на президентських виборах. Далі – Україна та Казахстан. І те, що в Грузії опозиція за підтримки народу зламала цей сценарій, є дуже показовим. Це призведе до серйозної зміни в лінії поведінки влади в Україні. Цей сценарій був дуже простим: опозиція виграє вибори, а влада їх не визнає. Опозиція виходить на вулицю, влада вводить надзвичайний стан і руками військових душить опозицію.

– Як діятиме українська влада?

– Влада в Україні – це тандем Кучма-Медведчук, єдине ціле. У них є кілька варіантів поведінки. Перший і найбільш очевидний – прийняти у грудні зміни до Конституції 226 голосами депутатів, а в лютому 2004 року 300 голосами ухвалити зміни до Конституції, якими закріплять обрання та призначать вибори президента чинним складом парламенту в жовтні наступного року. Це – найвигідніший сценарій для влади, Медведчук його реалізовуватиме. Чому влада так поспішає? На моє глибоке переконання, вона досить добре простежила лінію зміни поведінки опозиції. Я мушу сказати: хай навіть із запізненням, але опозиція зрозуміла: без активної дії на вулиці влади не здобути. І влада в лютому має надію змінити Конституцію.

Але це – не єдиний сценарій влади. На наше глибоке переконання, Медведчук активно, цілеспрямовано і системно готується до силового варіанту. Всі останні призначення, включно з генеральним прокурором, свідчать, що Віктор Медведчук контролює всіх силовиків, Конституційний суд, ЦВК. Не виключено, що за несприятливого розвитку подій влада піде на запровадження під тим чи іншим приводом надзвичайного стану.

Третій сценарій працював до Грузії, але зараз вони його коректують. Коли влада не зуміє скасувати прямі президентські вибори, а опозиція їх виграє, то влада не визнає результатів. Події в Грузії засвідчили: якщо опозиції вдасться підняти людей до активної позиції, і вибори як такі відбудуться, то вдада не зможе їх фальсифікувати.

– “Наша Україна” віднедавна різко змінила тактику…

– Після перемоги на парламентських виборах півтора року домінуючим у поведінці “НУ” та її лідера була ставка на переговорні процеси в межах парламенту. Були такі ілюзії, що можна домовитися з “донецькими”, з окремими лідерами більшості, зі владою як такою. Ці ілюзії остаточно розвіялися восени 2003-го. Дії влади проти блоку розвернули “НУ” обличчям до правди: жодної співпраці з владою не буде. Насправді зі спробами зірвати наші форуми, особливо в Донецьку, вони перетворили Ющенка на справжнього політичного бійця.

Відповідно, ми розпочали серію акцій, розрахованих на безпосереднє спілкування з громадянами. І першою з таких акцій є збір підписів на користь прямих президентських виборів. Мені доручено в центральному штабі на загальноукраїнському рівні координувати цю акцію. Уже зібрали майже мільйон підписів. А зібрати хочемо 2,5-3 мільйони. Саме стільки потрібно, аби ініціювати референдум. Ми не виключаємо: якщо влада в лютому піде на зміну Конституції, то не буде іншого виходу, як піти на референдум за збереження прямих президентських виборів. Хоч основне завдання акції “Україні – народного президента” – формувати корпус своїх прихильників, формувати організаційну мережу, яка дозволить провести референдум, у потрібний момент вивести на вулицю мільйони людей. Ми вважаємо, що альтернативи цьому процесу немає. Жодна влада не утримається, якщо проти неї виступають мільйони людей.

– Як триває процес збору підписів?

– За два останні тижні я об’їхав приблизно 20 областей і хочу сказати, що все відбувається інтенсивно. За винятком Донецька. Це єдиний важкий для нас регіон. Але і там ми маємо можливість і працюватимемо ефективно. “Наша Україна” йде до людей насамперед із соціальними питаннями, що досі було прерогативою комуністів. У відповідь влада влаштовує провокації на заході України. Наприклад, підкинувши Тернопільській міськраді ідею про перейменування вулиці Довгої на вулицю вояків СС “Галичина”. Можна собі уявити, що після цього чують від людей наші активісти на сході. Тому блок мав серйозну розмову з усіма депутатами міськради, які представляють “Нашу Україну”, Віктор Ющенко у жорсткій формі порекомендував це рішення скасувати. Ми розуміємо, що повинні запобігти розколу України на Західну і Східну. Усвідомлюємо, що місія Західної України – не в тому, щоб дати максимальну кількість голосів за В. Ющенка, а щоб утриматися від кроків, які заберуть у нього голоси на сході.

– Цього тижня знову актуалізували проблему нафтопроводу “Одеса-Броди”…

– Нагадаю: ще влітку я був серед тих, хто казав, що реверс є можливим. Питання лише в тому, чи вигідний він Україні. Для чого робили такі заяви? Ми мали єдину мету – дати сигнал насамперед американським компаніям й урядові, що вони мають активніше укладати з Україною угоди про використання нафтопроводу. І цієї мети досягнули. Каспійська нафта піде в напрямку з Одеси до Бродів – якщо не тепер, то через місяць чи рік. Це дасть Україні геополітичні переваги з точки зору інтеграції у Європу. Ми стаємо потрібними Європі як головний шлях експорту каспійської нафти у Європу.

До речі, цікаві заяви я прочитав у “Львівській газеті”: Юрій Бойко, голова правління НАК “Нафтогаз України”, заявив про те, що відмова парламенту ратифікувати угоду про інтеграцію нафтопроводів “Дружба” й “Адрія” коштуватиме Україні 30 млн. доларів США. Кажу: Бойко говорив неправду. Я вважаю своєю персональною заслугою, що минулого четверга сприяв провалу цієї угоди. Ми навіть переконали частину більшості не голосувати за неї. У чому суть справи? Нафтопровід “Одеса-Броди” качатиме каспійську нафту тільки за однієї умови: якщо “Дружба” зможе її транспортувати. Максимальна пропускна здатність “Дружби” становить 30 млн. тонн на рік. Нині “Дружба” перекачує 17. Відповідно, на 13 млн. вона може бути завантажена каспійською нафтою. А угода про співпрацю з “Адрією” передбачала, що росіяни отримували право заповнити “Дружбу” на всі 30 млн. тон. Якби 30 млн. тонн нафти пішли через “Дружбу”, то нею не пішла б каспійська нафта. Коли пан Бойко казав, що Україна втрачає 30 млн. доларів США – це неправда. Бо в цій угоді, яку ми заблокували, Україна погоджується на зменшення тарифів на транспортування нафти на 10 центів. Тобто пан Бойко хотів завдати шкоду бюджету приблизно на 30-40 млн. доларів США.

– Нещодавно Віктор Янукович заявив, що всі кандидати мають підписати угоду про чесну боротьбу і про те, що не варто використовувати чорного піару. Як ви її оцінюєте? Чи є це певним визнанням помилки за Донецьк?

– Думаю, що так. Але він зробив це запізно. Медведчук його просто підставив. Руками “донецьких” здійснили провокацію. А Янукович, замість того, щоб усвідомити це в перший же день, вийшов на прес-конференцію і почав розповідати про памперси. Тепер він зрозумів, що його підставили і що після донецьких подій ніхто у світі не говоритиме про нього як про нормального кандидата у президенти. Він сам на собі поставив хрест. Тепер, рятуючи репутацію, він пропонує Ющенкові сісти за стіл переговорів. Але після донецьких подій є категорія людей, із якими Ющенко за стіл переговорів не сяде.

– У Львові планують провести низку акцій проросійських сил. Як “Наша Україна” запобігатиме провокаціям?

– Плануємо три заходи: з’їзд Слов’янської партії, з’їзд Російських громад і з’їзд КПРС. Нас провокуватимуть, аби показати провокації на кшталт донецьких. Політрада “Нашої України” вже вирішила закликати всіх львів’ян проявити толерантність і не піддаватися на провокації. Більше того, всі три з’їзди ми охоронятимемо своїми людьми.

– На якому етапі перебувають переговори між лідерами опозиції?

– Ми усвідомлюємо, що мусимо негайно публічно укласти угоду між Ющенком, Тимошенко та Морозом. Негайно. Вже зараз ми, чесно кажучи, трохи запізнилися. Але нехай із великим запізненням, але зробимо це. Тому Форум опозиції перенесли з 22 листопада на грудень. Якщо провести його нині – це буде форум “Нашої України”. У грудні ми вийдемо разом – “НУ”, БЮТ і СПУ.

Уже підготували меморандум, незабаром його підпишуть В. Ющенко, Ю. Тимошенко й О. Мороз. У ньому передбачено все: спільні дії на виборах, стратегію розвитку України після них.

– Відомо, що Юлія Тимошенко висувала певні кадрові вимоги. Чи враховуватимуть їх?

– Врахують інтереси всіх сторін. Текст меморандуму вже узгодили на 90%. Мабуть, цього тижня його підпишуть.

Вікторія Боднарчук, “Львівська газета“, 25 листопада