Львівські науковці разом з польськими колегами провели круглий стіл: “Політична реформа в Україні - “Молодь України“, 21 листопада

Ратуша-ForUm

|

Львівські науковці разом з польськими колегами під час наукової конференції, яка проходила в Національному університеті імені Івана Франка, окремим заходом провели засідання круглого столу: “Політична реформа в Україні: політичний маневр чи життєва необхідність“. Що ж приховується за ярликом “конституційна реформа?“ Що ж з цього приводу думали представники української сторони?

Олег ГРИНІВ, професор Львівського національного університету ім. Івана Франка: – Україна фактично жила п`ять років без Конституції, і сім років після ухвалення Основного закону живе, не дотримуючись вимог цієї ж таки Конституції. Якщо ми зараз згрупуємо всі проблеми, то дестабілізатором ситуації в Україні, на мій погляд, є один-єдиний антиконституційний орган. У статті 106 Конституції України вказано, що Президент створює в межах коштів, передбачених у бюджеті України для здійснення своїх повноважень, консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби. Коли ж заглянути в словник, то там вказано, що адміністрація – це виконавча влада. Отже, гарант Конституції вже тут порушує одну із конституційних вимог. Тепер, коли ми проаналізуємо діяльність Адміністрації Президента, то побачимо, що ця структура останнім часом намагається діяти як паралельний уряд. Гадаю, що ось тут і вся проблема.

Чи є доцільним президентський варіант проекту змін до Конституції? Процедура змін є порушенням Конституції, а саме статті шостої, що передбачає поділ влади на законодавчу, виконавчу та судову. Хто ж ініціював проведення змін – сама ж виконавча влада – Адміністрація Президента. Отож, виконавча влада втручається в процес законотворення, що абсолютно недопустимо в цивілізованих країнах. Президент вважає, що тільки ті країни досягли значного успіху, де є парламентсько-президентська республіка. Можливо, автори цього тексту не знали, що в США, Італії і Японії немає парламентсько-президентської форми правління. Зв`язок парламентсько-президентської республіки із економічними успіхами держави дуже сумнівний. Якщо взяти нашу історію, то в нас завжди керували ради, такі, як Чорна Рада, Січова Рада. Але чомусь деякі держави зуміли зберегти свою державу, а ми чомусь – ні. На мій погляд, устрій президентсько-парламентський потрібно зберегти. Існує питання, навіщо була затіяна конституційна реформа? Конституційна реформа має на меті відвернути увагу від назрілих питань. Усе це нагадує ті часи, коли країна зазнавала економічного краху, а люди обговорювали “Нову Землю“. Ніяких змін не потрібно. З новими виборами президента ми маємо отримати сильну президентську владу. Питання повинне стояти в дотриманні Конституції і тих підконституційних актів, а не про впровадження змін, які нічого нам дати не зможуть.

Тарас ЧОРНОВІЛ, народний депутат України: – Що стосується конституційної реформи і доктринальних змін у державі, то для того, щоб була довіра до цих змін, потрібно, аби вони відбувались без чиєїсь визначеної кон`юнктури й були максимально професійними. Чи потрібно щось в Україні міняти? В Україні справді слід міняти низку основних доктринальних принципів у законах і підхід до виконання норм Конституції, тому що на сьогодні ми маємо Основний закон, який не функціонує. У всіх варіантах конституційної реформи отримуємо суцільну кашу, в якій змішали конституційну й політичну реформи. Обидві ці реформи повинні все ж таки бути чітко розділені, і навіть якщо політична реформа чимось зачіпає певні елементи Конституції, то потрібно, щоб ці реформи відбувались у розділеному часі.

Що стосується тих справ, які потрібно сьогодні регулювати, то гостро стоїть питання балансу влад. Про це дуже багато говорять. Справді, на сьогодні ми маємо систему, яка провокує до порушення Конституції. Тим самим провокує до певної узурпації влади. Хоч би з тої причини, що Конституція реально не дає відповіді на запитання, хто ж такий президент? Він гарант Конституції і голова держави, чи він керівник виконавчої влади в державі? Щоб створити баланс влади, потрібно дати відповідь на це запитання. Як на мене, то держава, в якій повинен бути розподіл трьох гілок влади, мала б передбачити, що президент, будучи гарантом Конституції і маючи право останнього голосу, все ж таки має бути позбавлений права опікати уряд. Я справді належу до тих людей, які вважають, що з часом Конституцію потрібно змінювати. Навіть діючу Конституцію, якби ж вона виконувалась, звичайно, все було б добре. Але при нашому правовому нігілізмі, який би президент не прийшов, він під впливом радників чи певних політичних сил піде на узурпацію влади. Той же Ющенко при діючих взаємовідносинах в країні і при діючих нормах Конституції може повторити той шлях, яким пішов Кучма. Як міняти Конституцію і що потрібно робити, щоб Конституція не була тільки символом держави, а стала тим документом, який розписує взаємовідносини в державі.

Ніхто не хоче згадувати в Конституції регіональну та адміністративну реформу. Усі все хочуть міняти зверху і ніхто не бажає починати знизу. Люди в Кабінеті Міністрів часом перепитують, що це таке – місцеве самоврядування. На сьогодні система утверджує принцип владної вертикалі “зверху-вниз“, і можливість втручання на будь-якому рівні виключена. І ті закони, які передбачають створення місцевого самоврядування, сприймаються негативно тому, що такі закони виходять із прямої дії владної вертикалі. Потрібен перехід до самодостатніх територіальних одиниць, як це відбулося в Польщі, створення суб`єктів, які у фінансовому аспекті не залежатимуть від центру. Це має стати основою доктринальних змін до Конституції. Демократія реально існує не там, де добра чи погана Верховна Рада, а там, де сильна місцева влада. Проекти, які зараз запропоновані, ставлять перед собою різні завдання. Законопроект, який був винесений комісією Мороза, має завдання йти в напрямку ліквідації посади президента. Він не вважає за потрібне створювати систему ваг і противаг стосовно президента. Мороз просто відчув, що інститут президентства має схильність узурпувати владу, тому ніякі норми чи принципи, які якось би контролювали його, – недоцільні. Тому посаду президента потрібно ліквідувати. Але певний арбітр нації потрібний. Цей законопроект не набере достатньої кількості голосів. Він помре на стадії, коли для його ратифікації буде потрібно триста голосів.

Лишається президентський і медведчуківський варіанти змін. Ці законопроекти не мають нічого спільного з конституційною реформою. Це спроба проведення політичної реформи заради однієї цілі – гарантувати нинішньому Президенту та тому вузькому колу, що біля нього, особисту безпеку. Що стосується законопроекту про вибори президента парламентом, то тут все зрозуміло. Ці зміни, якщо вони будуть проведені, створять ситуацію, коли сьогоднішнього Президента просто призначать на ще один термін. Чи буде мінятись сьогодні Конституція, чи не буде, залежить від однієї речі, чи потрібні зміни для Конституції, аби продовжити повноваження нині діючого Президента. Якщо знайдуть інший спосіб продовження повноважень без змін до Конституції, то її міняти не будуть, про це забудуть. Як на мене, виходів мало. Потрібно, щоб за голову взялась опозиція і думала не на один крок вперед, а на десять. І

гор ДЕРЖКО, перший заступник голови Львівської обласної ради: – Ми страждаємо від того, що витрачаємо багато зусиль на пошуки проектів і менше – інтелектуальної енергії на спробу чіткої постановки проблеми. Український політикум починає відставати од дій реально існуючої влади і завжди із запізненням намагається вступити у політичний бій та запропонувати власні проекти. Ліберальні демократи проковтували все це без жодного опору. Два з половиною роки тому без належної реакції з табору опозиції був сприйнятий інститут державних секретарів у Кабінеті Міністрів. Тоді міністра було перетворено на політичну фігуру, а реальний вплив здійснював держсекретар разом із своїми заступниками. Спроби нинішнього Кабінету Міністрів перетягти владну ковдру на себе ні до чого не призвели, бо кадрова політика залишилась в руках Адміністрації Президента.

Максим КУШНІР, “Молодь України“, 21 листопада

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *