SOSнівка: хворі діти стали хворими дорослими – “Високий Замок”, 30 жовтня

|

Діти шахтарської Соснівки, на котрих припав перший, найважчий удар гіпоплазії, вже виросли. Їм нині по 18, 19, 20 років. Соснівка – затишне містечко між соснами, де налічується всього 12 тисяч мешканців, прожила довгі десять років з хворобою, що руйнувала зуби її дітей. Я їхала туди в надії почути, що біда минула. Але в очах соснівських матерів, як і десять років тому, – відчай. Для них небагато змінилося. Мама двох хворих дітей Тетяна Олексіївна Бусигіна (її старшому синові 19 років) жорстко, але справедливо підбила підсумок пережитого: “Ви усі забули про Соснівку, але наші діти здоровішими не стали. Навпаки. Хворі, вони пішли у доросле життя”.

Нам казали: не вигадуйте, хвороби нема

Як це починалося – згадує тодішній мер Соснівки, а нині керівник гуртка у Львівському обласному центрі краєзнавства Павло Савчук. “З 1993 по 1997 рік я був міським головою Соснівки і добре пам’ятаю хвилю обурення і тривоги, що наростала в місті. Спочатку просто ходили чутки, що є багато хворих дітей, що з’явилася невідома хвороба. Перші соснівчани поїхали на обстеження на кафедру дитячої стоматології Львівського медуніверситету. Потім впродовж трьох років працювала урядова комісія, з’ясовуючи, що ж відбувається у Соснівці. З’явилися досі невідомі назви хвороб – гіпоплазія, а потім і флюороз, тобто інтоксикація дитячого організму фтором… Сім років тому у Соснівці закрили забруднений фтором водопровід”.

…Багато хто з посадовців вважав біду Соснівки надуманою, ображав соснівських лікарів, начебто вони займаються гіпердіагностикою, а жодної хвороби насправді не існує. Досі у містечку “незлим, тихим словом” згадують тодішнього завідуючого районною санепідемстанцією: якось він розкричався на жінок, які просили провести дослідження. Були такі, що справді злякалися. Тільки через роки з’ясувалося, що причина захворювання – надмір фтору у питній воді, велика кількість у ґрунті свинцю, бору, літію, калію, натрію, йоду і заліза. Чому так є – відповіді нема досі. Тільки версії. Одна з них – усе це наслідок господарської діяльності гірничопромислових об’єктів Червоноградського регіону. Простіше кажучи – екологічна трагедія цих місць.

Незважаючи на вражаючу кількість важких випадків, й досі нема урядової програми, яка опікувалася б ураженими хворобою соснівськими дітьми (а сьогодні – уже й молоддю). Допомагають неурядові організації – Червоний Хрест, Карітас, благодійний фонд “ЕКО-милосердя”. Підтримує хворих соснівчан завідуюча кафедрою стоматології дитячого віку професор медуніверситету Ніна Іванівна Смоляр, по своїх каналах вишукуючи можливість їм допомогти. Але ж допомоги потребують майже дві з половиною тисячі осіб – стільки дітей за усі ці роки захворіли на гіпоплазію та флюороз. Навіть сьогодні, після введення нового водопроводу, усе ще трапляються легкі форми захворювання – діти мають плями на зубах. Шукаючи порятунку, мешканці Соснівки не перший рік листуються з міністерствами, вимагаючи надати їм статус потерпілих від екологічного лиха. Але у листах-відповідях (останній такий надійшов минулого року з Міністерства екології і природних ресурсів) відписують: “Немає підстав”. Люди усе розуміють. Визнати, що є проблема, – означає шукати можливість лікувати, витрачати гроші. Соснівчани були б щасливими, якби ураженим хворобою принаймні надали знижки на стоматологічні послуги. Але їхня біда впала лише на їхні плечі.

„Реставрація“ зубів багатьом не по кишені

Учениця місцевої школи одинадцятикласниця Олена – вродлива дівчина з довгим волоссям – навчилася усміхатися, не показуючи зубів. “Невже досі нічого не вдалося зробити?” – запитую школярку, зауваживши жовто-коричневі передні зуби. “Нам пропонують вибілення з наступним покриттям фотополімером. Але ціни мамі не по кишені. 200 гривень коштує тільки відбілювання одного зуба”. Олена з мамою порахували, що на “реставрацію” зубів їм потрібно приблизно 5 000 гривень. І Олена, і її мама, і інші соснівчани розуміють, що від відбілювання зуби не стають здоровішими чи міцнішими – вони світлішають завдяки хімічному втручанню. Так само, пояснюють, як відбілюють хлором білизну. Розповідають, що до Соснівки приїжджала з-за кордону лікар, аби випробувати нову технологію відбілювання зубів. Пояснювала, що у її засіб входить ортофосфорна кислота, якою автолюбителі виводять іржу. Із 28 учнів у класі таку ж проблему, як Олена, мають ще з десятеро осіб.

Через десять років можна з певністю сказати, що справдилися сумні прогнози лікарів. У тих, у кого важка форма флюорозу, зуби приречені. З’явилися перші молоді люди, переважно дівчата, котрим довелося вирвати зуби і вставити протези. Кажуть, рятувати (нарощувати) було нереально – ці коричневі зуби, позбавлені емалі, розвалювалися на очах. У Соснівці є приповідка: “З нашим зовнішнім виглядом важко іти по життю”. Соснівчани придумали її порівняно недавно – коли учорашні школярі почали виїздити з рідного містечка вчитися в інститути, ліцеї і технікуми до інших міст. Тут, у Соснівці, де майже усі діти з ураженими зубами, ніхто не дивується “коричневій” усмішці. Але за межами містечка такі зуби привертають увагу. “Я їхала з сином у поїзді, – розповідає жінка, – зауважую, що люди на нас озираються і озираються. Нарешті зрозуміла. “Сину, не смійся…” Нині, коли від початку захворювання минули роки, вже ніхто не вірить, що хтось зможе їм допомогти. “Більше нікуди не піду і рота не відкрию”, – сказав матері 17-річний хлопець. А у 17 особливо хочеться бути привабливим!

Що дорослішими стають хворі діти – то серйознішають проблеми. Зуби, уражені гіпоплазією (чи флюорозом), реагують на холод і гарячу їжу. Учень 9-Б класу середньої школи № 14 скаржився, що не може їсти морозиво – боляче. А старшим хлопцям з оголеними зубами доводиться іти до війська. “Через народних депутатів, – розповідає одна з матерів, – не раз і не два ми піднімали питання, аби звільнити юнаків з важкими формами флюорозу від служби. Але наразі ніхто не бере на себе відповідальність прийняти таке рішення”. Начебто, розповідають, хтось у Міністерстві оборони сказав: “Будемо лікувати”. Як можна вилікувати те, що не лікується? За довгі роки, звертаючись за допомогою в усі можливі і неможливі інстанції, мешканці Соснівки перечитали море літератури про ураження організму фтором. І уже знають, що важкі форми флюорозу вилікувати неможливо. Косметичний ремонт зубів, якісне і збагачене кальцієм харчування, гігієна. От, в принципі, і всі ліки.

В організмі бракує кальцію. Як виносити дитину?

Тетяна Олексіївна пояснює, що ураження зубів – це тільки зовнішній і, певно, не найголовніший прояв флюорозу. Надмірна кількість фтору не дає засвоюватися кальцію, кістки стають ламкими – ось що головне. У музичній школі дівчатка із Соснівки, які вчаться по класу бандури, мають проблему: їхні нігті надто м’які. “Соснівські діти виросли. Що робити з дорослими хворими – ніхто не каже. Нам не кажуть, що буде, коли хвора флюорозом дівчина вийде заміж, стане мамою. Її організму і так бракує кальцію, а їй ще потрібно буде виносити дитину…” 16-річна Ірина скаржиться, що на зміну погоди у неї, як у її старенької бабці, болять ноги. Чим тільки не натирають – не допомагає. Таку ж проблему мають інші однолітки.

Мами розповідають про часті алергії, висипки, гінгівіти (запалення ясен). 15-річній Оксані з важкою формою флюорозу понад усе дошкуляє постійна кровоточивість ясен. У 14-ій школі називають цифри, здатні шокувати будь-кого. Із 430 дітей навіть сьогодні 370 мають різні форми гіпоплазії. Тільки 60-ти не торкнулася біда.

А недавно жителі Соснівки зіткнулися з іще однією проблемою – у їхньому багатостраждальному містечку хочуть побудувати туберкульозний диспансер. “Як можна було таке придумати, – обурюються соснівчани, – у наших людей і так ослаблена імунна система. А міська каналізація – стара, чи ж витримає додаткове навантаження? Невже до гіпоплазії і флюорозу додасться ще й туберкульоз?”

Воду – з магазину

У Соснівці, попри всі лиха, народжуються діти. Люди самі шукають виходу зі свого нещастя. Чимало мешканців містечка сьогодні привозять воду з довколишніх сіл, ставлять у квартирах фільтри. Молоді мами усі без винятку купують воду для немовлят у магазині. Правда, це недешево, але бажання захистити майбутнє немовляти перемагає. Хоч не завжди, зізнаються, допомагає навіть це – вочевидь, в організмах молодих жінок від негативного впливу довкілля також відбулися зміни. …Вже у маршрутці перечитую лист з Міністерства екології та природних ресурсів. “На сьогодні відсутні підстави вважати Соснівку територією, яка зазнала раптового, гострого та короткочасного руйнівного впливу стихійних сил природи чи інших факторів”. Ці слова після побаченого і почутого звучать як знущання, як вища форма цинізму.

Соснівка – одна з небагатьох екологічно неблагополучних точок Львівщини. Є ще Батятичі Кам’янсько-Бузького району, де діти постраждали від алопеції, село Смільне Бродівського району. А тепер і Вербляни…

Галина МИЦЬ, “Високий Замок”, 30 жовтня

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *