Приватизація по-дрогобицьки - “Поступ”, 29 жовтня

Незважаючи на млявість приватизаційних процесів на Львівщині, у нашій області теж відбуваються хоч і мікроскопічні, але все ж війни за власність. Звичайно, ВАТ “Дрогобицький завод автомобільних кранів“, який став епіцентром конфлікту, — це далеко не металургійний завод, однак і навколо такого ніби непримітного підприємства виник скандал, пов`язаний із питанням контролю над заводом.

Нагадаємо, що у 2001 році відбувся конкурс із продажу контрольного пакету акцій (58,83%) заводу. З-посеред трьох учасників конкурсу переможцем стала ХК “Доброта“, незважаючи на те, що ціна, яку вона запропонувала за пакет акцій була нижчою за ціни, які пропонувала решта учасників. Через якийсь час реґіональне відділення ФДМУ скасувало це рішення, однак за допомогою суду представники “Доброти“ відновили свої права на власність. Але такий розвиток подій не задовольнив іншого конкурсанта — ТОВ “Укрспецмаш“, яке вже понад 2 роки відстоює в судах свою позицію щодо того, що приватизація Дрогобицького автокранового заводу “Добротою“ незаконна.

Кожна з конфліктуючих сторін має свою точку зору на проблему. Генеральний директор ХК “Доброта“ Олександр Коростильов вважає, що приватизація акцій ДЗАК була цілком законною, — повідомляє аґентство Контекст-медіа. Приватизація відбувалася шляхом конкурсу, а не аукціону, тож претендент на перемогу мав запропонувати не так кращу ціну за акції, як кращу концепцію розвитку підприємства. А оскільки ХК “Доброта“ давно і плідно співпрацювала з ДЗАК, вона добре знала ситуацію на заводі і змогла подати ґрунтовну програму його розвитку, — стверджує Коростильов. У гендиректора “Доброти“ є також своє пояснення настирливості, з якою “Укрспецмаш“ відстоює у судах неправомірність рішення про приватизацію заводу. Оскільки “Укрспецмаш“ є близьким до ЗАТ “Львівський автомобільний завод“, то за рахунок Дрогобицького заводу він намагається забезпечити виконання інвестиційної програми “ЛАЗ“, — стверджує Коростильов. Свої припущення він підтверджує тим, що “Укрспецмаш“ планував випускати на заводі таку ж кількість кранів, яка фігурує у програмі “ЛАЗ“.

Голова ж правління “Укрспецмашу“ Валерій Єфімов вважає закиди своїх опонентів бздурами. Своє прагнення встановити контроль над Дрогобицьким заводом автомобільних кранів він пояснює виключно благородною метою — бажанням “вкласти величезні гроші і створити цілком нове підприємство нового покоління“, яке б виробляло “нормальну техніку“.

Водночас Валерій Єфімов звинувачує “Доброту“ в невиконанні конкурсних зобов`язань, що представники холдингу повністю заперечують. Він також заявив, що 50% акцій заводу перебувають у власності синів начальника реґіонального відділення ФДМУ у Львівській області Степана Давимуки та голови Львівського апеляційного суду Богдана Маковіти і зазначив у інтерв`ю аґентству Контекст-медіа, що має відповідні докази. Зважаючи на те, що частка акцій заводу, яка перебуває у власності ХК “Доброта“, становить 58,83%, то із заяви Єфімова випливає, що саме ці двоє осіб є власниками “Доброти“, у протилежному випадку твердження суперечить законам примітивної математики.

У реґіональному відділенні ФДМУ у Львівській області “Поступу“ повідомили, що інформація, яку розповсюджують представники ТзОВ “Укрспецмаш“ через прес-службу ТД “ЛАЗ“, є неправдивою. Заступник начальника реґіонального відділення ФДМУ Наталія Горлач запевнила “Поступ“ у законності результатів конкурсу, наголосивши на тому, що переможець визначався не за запропонованою ціною, а за запропонованою концепцією розвитку заводу. Вона також заперечила той факт, що Назар Давимука є у переліку власників заводу.

Ситуація, що склалася навколо заводу, змушує задуматися про зацікавленість російського капіталу в придбанні підприємств західного реґіону України. Підтвердженням таких здогадів може бути інформація, отримана “Поступом“ з неперевірених джерел, про близькість ТзОВ “Укрспецмаш“ до ЗАТ “ЛАЗ“, власником якого є росіяни. З точки зору економіки, не існує прямого зв`язку між “національністю“ капіталу і ефективністю роботи окремого підприємства. Проблема лише в тому, що на економічні процеси в Україні набагато більший вплив має політика, ніж об`єктивні закони економіки…

Ірина СМЕРТИГА, “Поступ”, 29 жовтня