Притулків для тварин не було б, якби не безвідповідальні господарі, – очільник ЛКП «Лев»
Майже 350 бездомних тваринок торік знайшли свої люблячі родини завдяки команді ЛКП «Лев». Так, протягом останніх років у Львові розвинулася своєрідна мода на «всиновлення» бездомних собак, звідсиі рекордні показники з прилаштування.

Як каже лікар ветеринарної медицини Андрій Пінчук, який нещодавно очолив ЛКП «Лев», якби люди відповідально ставилися до своїх домашніх улюбленців, то притулків для тварин не було би взагалі…

То скільки у Львові загалом є безпритульних котів та собак? Чи буває у тварин стрес і як його лікувати? Чи справді собаки схожі на своїх господарів? Що таке зоопсихологія? Відповіді на ці питанняшукайте у цьому матеріалі. А ще ви дізнаєтесь про заплановане облаштування першого у Західній Україні крематора, який до жовтня запрацює на базі ЛКП «Лев», і про проєкт Муніципального центру для тварин на вулиці Шевченка, 366-А, який останнім часом так активно обговорюють зоозахисники і прості львів'яни.
Восени у Львові запрацює перший в Західній Україні крематор
Якщо говорити про плани стосовно розвитку ЛКП «Лев», то на цьому етапі я не можу говорити про якісь конкретні глобальні зміни. У міру нашого фінансового ресурсу та можливостей ми робимо все для того, щоб наша робота була якісною і направду показуємо результат – у нас дуже високий відсоток прилаштування тварин.

Надалі розвиватимемо комунальну ветклініку, щоби ще якісніше надавати послуги. Зокрема, хочемо серйозніше взятися за передопераційні обстеження та кардіологію, збираємося закупити новітнє обладнання для ехокардіографії.

Також ми вже почали будівництво двох вигульних майданчиків для собак. На вулиці Промисловій він вже майже готовий, ще один буде у Парку культури.

До жовтня хочемо запустити крематор на території підприємства. Це буде перша в Західній Україні установка, яка дозволятиме спалювати тіла мертвих тварин.

Крематор на базі ЛКП «Лев» буде екологічно безпечним. Зараз ми розробляємо дозвільну документацію. Наразі не можу сказати конкретно, скільки коштуватиме послуга спалювання, ми ще не робили відповідних розрахунків. Все залежатиме від кількості палива, яке використовуватиметься, від розміру тварини, від того, чи буде це загальне спалення, чи індивідуальне…
Муніципальний центр для тварин у Рясному
Плануємо, щоб це був не просто притулок, а цілий Муніципальний центр для тварин. Цей проєкт був розроблений ще у 2012 році, тому зараз вже є застарілим і потребує доопрацювання. За вісім років багато чого змінилось у Львові, в країні та й загалом у світі. Є новий досвід щодо організації роботи з безпритульними тваринами, відповідно, є і нові виклики, які вимагають іти в ногу з часом.

Сам по собі проєкт є дуже громіздким: розрахований на 650 тварин (150 котів та 500 собак), на утримання яких потрібні шалені кошти – щороку приблизно 60 млн грн. При цьому у рік на ЛКП «Лев» з міського бюджету виділяють 3-5 млн грн. Але навіть це проблематично, тому що місто в першу чергу виділяє кошти на медицину, освіту, культуру, інфраструктуру тощо. Хто ж виділятиме ці 60 млн грн на безпритульних тварин?

Більше того, у старому проєкті зазначалось, що «до тварин, які є незатребувані, після закінчення обов'язкового терміну перетримки, застосовується евтаназія (усипляння тварин – ред.)»… А для ЛКП «Лев» це є неприпустимим!

Унікальність ЛКП «Лев» полягає у тому, що завдяки нашій ветеринарній клініці ми можемо самі на себе заробити. Тому і пропонуємо замість величезного дотаційного об'єкта заснувати Муніципальний центр для тварин. Ми хочемо створити таку інфраструктуру цього центру, щоб він не був дотаційним, щоб він міг заробляти сам на себе. Для цього і говоримо про необхідність облаштування там потужної сучасної комунальної ветклініки, грумінг-салону, виставкового поля для собак, центру кремації тощо.

Це не буде класичний притулок, де собаку просто можна залишити і все, адже так ми лише потуратимемо безвідповідальності господарів. У Муніципальному центрі для тварин діятиме подовжена перетримка для подальшого прилаштування чотирилапих у родини. Умовно кажучи, плануємо збудувати павільйон для сотні собак, і вони зможуть перебувати там не 21 день, як у ЛКП «Лев», а протягом двох-трьох місяців, поки не знайдемо люблячих господарів.

Притулок заповниться за день, а що далі? Тільки щоб утримати 200 собак (лише корм і прибирання) знадобиться 9 млн грн. Де місто візьме такі кошти?! Такий притулок просто «загнеться» без належного фінансування, і тоді справді може дійти до евтаназії тварин, бо в іншому випадку на них чекатиме голодна смерть…

Більше того, щоб побудувати притулок, думаю, потрібно щонайменше 300 млн грн. Тому й необхідно переглянути його і доопрацювати, щоб він був робочим і взагалі реальним.
«Котячий та собачий перепис»
Загалом у Львові налічується близько 400 бездомних собак, а також 6 тисяч вуличних котів. Спільно з Animal-ID (міжнародна онлайн-платформа для відповідальних власників тварин) ми порахували собак: місто було поділене на сектори, волонтери обходили їх, фотографували тваринок відповідно до методики. Також ми перші в світі порахували безпритульних котів. Звісно, можемо говорити про певну похибку, але принаймні знаємо, від якої цифри відштовхуватися.
Мода на «всиновлення» бездомних песиків
На ЛКП «Лев» одночасно мешкають 50-60 тварин. Собаки перебувають у нас протягом 21 дня. Маємо дуже хорошу статистику прилаштування – понад 90 %. Інколи стається так, що кільком собакам не вдається знайти дім, таку тварину кліпсуємо і відпускаємо на місце відлову.

І всім здається, що це є погано… Але все це – екосистема міста. Якщо бездомна собака кліпсована, це свідчить про те, що вона не може розмножуватися та бути переносником хвороб, тобто є безпечною для інших господарських тварин. Більше того, у Львові дуже розвинена система опікунів, які турбуються про цих тварин.

Чим корисні ці собаки? Інші пси з навколишніх населених пунктів мігрують туди, де є харчова база. Ті вуличні собаки, що є у Львові, як грубо би це не звучало, – своєрідний живий щит, вони будуть обороняти свою територію і не пустять чужих псів, які можуть принести якусь інфекцію. Також вуличні собаки не допускають проникнення диких тварин у наші парки, зокрема це стосується лисиць, які є природнім резервуаром сказу…

Останнім часом ми помічаємо, що оскільки зменшується кількість безпритульних собак, натомість більшає котів. Чим менше є одного хижака, тим популяція іншого стає більшою, так працює екосистема міста.

Із котами трішки складніше: відсоток прилаштування складає лише понад 30%, оскільки кіт – тварина значно специфічніша, його поведінка не так добре піддається корекції. Якщо кіт є диким, дуже непросто його одомашнити, тому ми змушені відпускати на місце відлову. На підприємстві коти перебувають протягом 5 днів. Але у місті дуже багато людей опікується вуличними котиками. Ми допомагаємо їм кормом, зараз встановлюємо так звані «годівнички-котівнички». Також додам, що коти виконують у місті певну дератизаційну функцію… Ніхто не каже, що котикам не потрібна сім'я, їх просто потрібно стерилізувати. Тому ми плануємо надалі робити акцент не лише на собаках, а й на котах.

Загалом слід наголосити, що у Львові розвинулась своєрідна мода на бездомних собак. Мешканці можуть просто прийти до нас у ЛКП «Лев» і взяти собачку, щоб вигуляти його, а потім повернути назад. Така собі послуга «собака напрокат» (сміється, – ред.). Це дуже класно, таким чином ми популяризуємо гуманне ставлення до тварин. Буває так, що люди приходять, кілька разів вигулюють, а потім вирішують забрати додому тваринку. Відсоток прилаштування собак говорить про те, що це і справді модно.
«Тварини не люблять ветеринарів. Навіть можуть впиратися лапами перед клінікою»
Робота ветеринара є досить стресовою і передбачає ненормований робочий графік. Наші ветеринари можуть виходити на роботу серед ночі, коли виникає якась непередбачувана ситуація.

Що стосується специфіки роботи, то тварини бояться ветеринарів, це – факт. Буває, коли собак підводять до клініки, вони впираються лапами і все (сміється, – ред.). Просто знають, що зараз їм будуть робити якісь уколи чи ще щось… Але є тваринки, які навпаки люблять такі візити, бо це якась додаткова увага. Все залежить від темпераменту тварини.

Так, пригадую одну курйозну історію з нашим колишнім підопічним, якому ми знайшли господиню. Якось вони прийшли до нас удвох, песик справді виглядав кепсько. Він лежав у жінки на руках, ні на що не реагував, вона вже почала хвилюватися, що улюбленець вмирає. Ми поміряли йому температуру, оглянули його, все було в нормі. Попросили жінку покинути кабінет і… песик ожив. Виявилося, коли собака імітував, що вмирає, господарка няньчилася з ним, носила його на руках, тому тваринка зрозуміла, що так можна привернути її увагу. Але ми викрили цю «схему» (сміється, – ред.).
Із зоопсихології: собака сприймає родину, в якій живе, як зграю
Зоопсихологія, на мою думку, слабо розвинена в Україні. Зазвичай ці «фахівці» просто пройшли якісь курси і вирішили стати зоопсихологами, щоб заробляти гроші. Але є кінологи, які справді вчилися цій справі і знаються на ній. Вони розуміють психологію і логіку тварин.

Наприклад, чи знаєте ви, що собака сприймає людину, як ще одну собаку? І коли пес живе у родині, він думає, що це – зграя. Тварина уважно стежить за всіма членами своєї «зграї», якщо у ній не буде вожака і всі будуть з собакою сюсюкатися, то вона просто займе це місце сама і буде неконтрольованою. Це дуже часто стається, отакий дефект у поведінці, тому тварину потрібно навчати. До прикладу, коли сім'я сідає їсти, не варто годувати собаку в цей момент, погодуйте її вже опісля, щоб вона відчувала так звану ієрархію. Але знову ж таки потрібно враховувати темперамент: хаскі, лайки, маламути – дуже вперті собаки, з ними потрібно працювати, але за своєю природою є добродушними тваринами, їм байдуже, хто вожак і чи є він взагалі.
«Стрес у тварин – ніяка не нісенітниця»
У тварин, як і в людей, буває стрес. Це може бути, коли тваринки прив'язані до свого господаря, а той кудись поїхав; якщо її образили; через хворобу; через зміну обстановки тощо. До прикладу, моя кішка кілька днів сиділа під диваном після переїзду на іншу квартиру, вона виходила поїсти і ховалася назад…

Є різні методи, завдяки яким можна зняти стрес у тварини. Першочергово потрібно, щоб вона перебувала у комфортних умовах: відчувала захист, присутність господарів, мала доступ до їжі, води. В окремих випадках застосовують заспокійливі препарати. Але це потрібно оцінювати комплексно, спершу слід визначити причину стресу.
Чи схожі тварини на своїх господарів?
Якщо це люди літнього віку, зазвичай вони обирають собі спокійних песиків. І навпаки – активні люди, які люблять походи в гори, хочуть собі гіперенергійних чотирилапих. Також часто тваринки підлаштовуються під режим господаря. Наприклад, моя кішка знає, коли я прокидаюся, і чатує, коли я розплющу очі, щоб нагадати своїм «мяу» про її сніданок. Тому, можливо, частково тварини схожі на своїх господарів, але разом із тим не варто забувати, що у кожного улюбленця є свій характер, темперамент…
Автор, верстка: Соломія Головіна
Фото: ЛКП «Лев»

Загрузка...