Як зазначається у постанові Кабміну № 148 від 16.03.2017 року, яка регламентує порядок створення патронатних родин, таким вихователем може бути особа, яка має відповідні житлові умови та досвід виховання дитини. Вона може перебувати у родині патронатного вихователя до 3 місяців. Утім за потреби є можливість продовжити цей термін до шести місяців відповідно до висновку міждисциплінарної команди.

Додамо, що навчання кандидатів проводив Львівський обласний центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді. Як зауважив керівник установи Ярослав Бордіян, усього у області мали семеро кандидатів у патронатні вихователі, але до кінця навчання дійшло лише троє – зі Львова, Золочівського та Яворівського районів. Він водночас додав, що були жорсткі вимоги до претендентів та досить прискіпливий відбір.

«Патронат – як альтернатива притулкам. Ці вихователі укладатимуть спеціальні договори та мусять бути готові прийняти таку дитину у будь-який час дня чи ночі до вирішення її питання», – пояснив начальник служби у справах дітей Львівської обласної державної адміністрації Володимир Лис.

Тут варто додати, що у процесі виховання бере участь вся родина патронатного вихователя. Так, є перша особа, тобто патронатний вихователь, і помічник (чоловік/дружина патронатного вихователя, повнолітні діти), який допомагає доглядати дітей, котрих привезли соцслужби.

«Маю надію, що до кінця року в нас буде сертифіковано 3 патронатні родини в області. Можливо, як цей процес запуститься, коли інші люди побачать, як це функціонує, коли від лагодяться всі механізми, стане простіше підбирати кандидатів», – пояснює він.

Серед вимог до кандидатів – наявність достатньої житлової площі, довідка про відсутність судимостей, відповідний фінансовий стан родин. Важливою також є сама мотивація претендентів.

«Вимоги до патронатних батьків, я б сказав, є вищими ніж до батьків-вихователів дитячого будинку сімейного типу. Там ці вихователі мають час на те, щоб попередньо познайомитися, «притертися» до цих дітей. А патронатні батьки не знають, яких дітей і коли їм привезуть: серед ночі можуть доправити немовля чи 18-річного хлопчину», – каже Володимир Лис.

Також варто зауважити, що у сім'ю патронатного вихователя можуть бути одночасно влаштовані тільки діти, які є рідними братами та сестрами, або діти, які виховувалися в одній сім'ї.

Основна задача патронатних вихователів – готувати дитину до повернення в свою родину. Патронати мають сприяти комунікації з рідними.

Як наголошує директор обласного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Ярослав Бордіян, вони повинні бути хорошими батьками і любити дітей. Патронат допоможе батькам швидше вийти з кризи.

«Якщо ж тій матері і татові не потрібна ця дитина, то вони не будуть виходити з кризи, якщо ж мають, хоч краплю любові до неї, повірте, вони будуть дертися з усіх сил», – резюмує він.

При цьому соціальні служби для сім'ї дітей та молоді і громада мають всіляко сприяти поверненню дитини в родину, зокрема, налагодити «клімат» в її біологічній сім'ї. Батьки можуть приїздити провідувати своє дитя, і навпаки – патронатні вихователі разом з своїми підопічними мають можливість їздити в гості до них, щоб підтримувати зв'язок.

«Колись система працювала так: дітей забирали і просто відправляли в інтернат, батьки мирилися з цим і були спокійні, що держава ними опікується. Ось так і народилося соціальне сирітство. Ця форма догляду буде працювати по-іншому: батьки мусять взятися за голову, а ми їм в цьому будемо допомагати. У цьому і «фішка»: окрема робота проводиться з членами біологічної родини, щоби знову воз'єднати їх», – каже начальник служби у справах дітей Львівської обласної державної адміністрації.

Як наголошує Володимир Лис, в ідеалі такі патронатні сім'ї мали би бути як мінімум у кожному районі області

«У нас є 20 районів і 9 міст обласного підпорядкування. Тобто, потрібно вже як мінімум 29 патронатних родин», – каже Володимир Лис.

На питання, що саме означає формулювання «кризова ситуація в родині», Володимир Лис відповів: «Це дуже по-різному: поганий соціальний стан, неблагополуччя, скандали та фізичне насильство в родині».

Водночас він додав, що у Львівській області є понад тисяча дітей в складних життєвих обставинах і вони перебувають у зоні ризику.

«Двічі в рік мої служби на місцях дають листи на кожну сільську чи селищну раду про наявність на території родин, які перебувають в складних життєвих обставинах. На місце виїжджають відповідні служби для перевірки ситуації, за необхідності – ставлять на облік та формують індивідуальний план на дитину (щодо навчання, стану здоров'я, умов проживання, тощо). Ця родина перебуває в полі зору. Відповідно вкінці року звітують про те, що вдалося зробити, щоб виправити ситуацію. Якщо ж становище не змінилося, є загроза життю та здоров'ю дітей, то їх змушені забрати», – пояснив чиновник.

І ще раз наголосив, що патронатна форма сімейного догляду насамперед покликана працювати над тим, щоб повернути дитя рідним батькам.

Як зауважив Ярослав Бордіян, на той момент, коли дитина влаштовується у патронатну родину, патронати несуть всю юридичну відповідальність за її життя та здоров'я.

Патронатне батьківство фінансується за рахунок субвенції з державного бюджету.

Водночас у разі, коли в сім'ї патронатного вихователя перебуває дитина віком до одного року, дитина з інвалідністю, малолітня або неповнолітня вагітна, ВІЛ-інфікована дитина та одночасно двоє і більше дітей, розмір грошового забезпечення збільшується на 10% за кожну дитину, але сумарно не більш як на 50%.

Власне навчання трьох відібраних родин тривали півроку.

«Тренінги проводилися для двох людей – самого кандидата і його помічника. Останнє заняття проводилося з ними на дому, щоби усі члени їхньої родини (діти, бабці, дідусі), розуміли, що їх чекає. Також під цих тренінгів їх навчали домедичної допомоги. Ми пропрацьовували з ними певні кейси із важкими випадками, вони були взяті з досвіду патронатних родин, які вже працюють в інших областях», – розповіла психолог, керівник проекту «Впровадження послуги патронату на Львівщині» БО «Львівська освітня фундація» Ірина Королець.

«В усіх кандидатів було бажання поділитися своїм батьківським досвідом. Багато з них мали волонтерський досвід в інтернатних установах чи у допомозі сусідським дітям, чиї батьки зловживали алкоголем. Тобто, вони вже піклувалися про таких дітей, просто вирішили зробити це систематичним», – каже Ірина Королець.

Вона також розповіла, що в інших країнах також успішно працює така форма сімейного догляду за дітьми.

«Там функціонують фостерні сім'ї, вони діляться на дві групи: перші – у випадку, коли потрібне термінове прилаштування дитини, другі – коли на догляд беруть дитину з інвалідністю, щоб їхні біологічні батьки відпочили», – пояснила Ірина Королець.

Для тих батьків, які б хотіли спробувати себе у ролі патронатних вихователів, слід звернутися в Львівський обласний центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, який розташовується на вулиці Чайковсього,17 у Львові. Додаткову інформацію можна отримати за номерами: (032) 261-09-37, (032) 261-09-42.

«Маємо досить розвинену мережу: наші центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді є у кожному районі та місті, а також деяких ОТГ. Відтак за консультацією можна звернутися до начальника відділу, який все розкаже та пояснить», – каже Ярослав Бордіян.

Кандидат у патронатні вихователі має подати до соціального закладу за місцем проживання такі документи: 1) заяву; 2) копію паспорта громадянина України; 3) копію трудової книжки (у разі наявності); 4) висновки про стан здоров'я кандидата у патронатні вихователі та осіб, які проживають разом з ним, складені за формою згідно з додатком 5 до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866; 5) довідку про відсутність судимості, в тому числі членів його сім'ї, які досягли чотирнадцятирічного віку і проживають разом з кандидатом у патронатні вихователі; 6) копію документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням; 7) письмову згоду на влаштування дитини в сім'ю кандидата у патронатні вихователі усіх членів його сім'ї, які проживають разом з ним, в тому числі дітей, які досягли такого віку та рівня розвитку, що можуть її висловити.

І найголовніше – сама змотивованість кандидатів у патронатні вихователі: вони повинні мати бажання допомогти цим діткам, і бути готовими тимчасово замінити їм власну родину.