У грудні 2011 року мене призначили в.о. директора центру, тобто я очолюю його практично сьомий рік. Ми змінили тут підходи, розуміння і можливості щодо впровадження інновацій. У 2011 році тут проводилося консультування, загальні клінічні огляди, мамографія.

Ясна річ, що недостатнє фінансування, застаріла матеріально-технічна база не завжди створюють можливості для впровадження інновацій, але нам це вдалося. За цей короткий період часу ми зуміли впровадити ті інновації, які нині в умовах медичної реформи на даному етапі є надзвичайно важливими і без яких неможливий її старт. Серед них можу виокремити сім найбільших.

Перша – електронна карта пацієнта, яка нині є у всіх на слуху. Тут зазначу, що впровадження медичної реформи на первинній ланці без електронних медичних карт пацієнтів є неможливим. А наш центр перейшов на них ще з 2012 року. Таким чином лікарі мають можливість ефективно комунікувати між структурними підрозділами, швидше знаходити інформацію про пацієнта.

Друге – створення структурного підрозділу «Клініка, дружня до молоді». У цих кабінетах підлітки та молодь можуть пройти консультування у мультидисциплінарної команди (дитячий лікар акушер-гінеколог, сексопатолог, уролог, дерматовенеролог, психолог). У такий спосіб ми проводимо профілактику, оскільки розуміємо, що у цьому віці можемо запобігти інфекціям, які передаються статевим шляхом, що у майбутньому дуже часто призводять до безпліддя.

Третє – принцип «чиста лікарня». Ми хочемо зараз ще більше вдосконалити цей напрямок. Він дозволяє нам дуже щільно підійти до інфекційного контролю, оскільки асептика, антисептика та безпека пацієнтів є дуже важливими чинниками.

Четверте – отримання сертифікату ISO 9001. Він дозволив нашим лікарям, середньому та молодшому медперсоналу пройти навчання, затвердити певні підходи до тих чи інших методик, структуризувати роботу, починаючи від заходу пацієнта у центр і, закінчуючи, будь-якими маніпуляціями. Цей сертифікат дозволив нам покращити управління в кожному структурному підрозділі установи, там дуже чітко прописані вимоги, які кожен має робити на тій чи іншій посаді.

П'яте – так звана «хірургія одного дня». Ми і далі активно впроваджуємо, розвиваємо та вдосконалюємо цей великий блок. В Європі 70% операцій проводяться в «хірургії одного дня». В умовах реформи це важливий напрямок, який, зокрема, дозволить зекономити фінансовий ресурс. Це також краще і для самого пацієнта, бо, як кажуть, вдома і стіни лікують: психологічний контакт із рідними сприяє швидшому одужанню. Окрім цього, йдеться про зниження внутрішньолікарняної інфекції (інфекційне захворювання, зараження яких сталося в лікувально-профілактичному закладі, - Ред.). Зрештою, ці пацієнти, які прийшли вранці в установу і покинули її після ендоскопічних хірургічних втручань, стимулюють до швидшого одужання, оскільки пацієнт змушений більше рухатися.

Шосте – за підтримки облради та облдержадміністрації торік вдалося реалізувати проект по енергозбереженню. Ми повністю замінили вікна, утеплити фасад, і тим самим створили комфорт для пацієнтів та медперсоналу. Коли є сукупність професійності, сервісу, умов, то, думаю, тоді результат значно кращий і він дозволяє пацієнту швидше одужати.

Сьоме – виїзди у райони області для консультування населення. Бригада у складі акушер-гінеколога, уролога, лікаря ультразвукової діагностики раз в місяць їздить по районах.

Медичною реформою передбачений принцип «гроші за пацієнтом», і тут варто сказати про те, що і приватні, і державні клініки матимуть рівні можливості. Тому, кожний керівник лікарні буде думати, як презентувати свій заклад якнайкраще, щоби залучити пацієнтів. А пацієнти шукатимуть сервіс, комфорт і професійність медиків. Коли це працюватиме в комплексі, клініка матиме хорошу репутацію і буде у пріоритеті і на державному рівні. Створена Національна служба здоров'я укладатиме договори з тими медустановами, які надаватимуть комплексну допомогу. Тому для мене це дуже важливо.

В умовах сьогодення, з прогресом всіх інноваційних методик, які є закордоном, звісно, нам ще є над чим працювати. Так, щоб повністю закрити надання комплексної допомоги нам потрібно вирішити питання із допоміжними репродуктивними технологіями (штучне запліднення, - ред.), які в нашій державі є абсолютно платними.

Оцей етап допоміжних репродуктивних технологій на сьогоднішній день в нас відсутній. Для цього маємо відповідних спеціалістів, проблеми виникають на етапі облаштування ембріологічної лабораторії, де необхідна дороговартісна апаратура та матеріально-технічна база. Однак далі продовжуємо працювати, пишемо проекти і надіємось, що якийсь з них «вистрілить». Зрештою, якщо говорити про Хорватію, де вже відбулися медичні реформи, то там держава фінансує допоміжні репродуктивні технології.

При обмеженому фінансовому ресурсі дуже непросто підтримати те, що є, розвинути і вдосконалити. Найбільші можливості, які ми маємо в нашій установі і можемо ефективно використовувати, – позабюджетні кошти. Для цього слід правильно розставляти пріоритети, це є невід'ємна складова управлінського підходу.

На своїй посаді я виконую функції менеджера та лікаря одночасно. Бо коли ти бачиш проблему зсередини і, будучи на прийомі з пацієнтом, розумієш, що і оце потребує покращення, і оце, то це дозволяє швидше приймати рішення і ефективніше працювати. Нині дуже багато говорять про кризових менеджерів, мовляв, директор медустанови "може бути не лікарем". Я принципово з цим незгідна. При цьому додам, що дуже важливим моментом також є командна робота. Так, у перші три роки ми фактично працювали з дев'ятої ранку до дев'ятої вечора. Комунікація з пацієнтом, професійний підхід, командна робота, ефективне використання того обмеженого фінансового ресурсу дозволило створити те, що ви зараз бачите, і далі втілювати інновації.

Якщо говорити про статистику, то є лише соціологічні дані: згідно з ними кожна п'ята-шоста пара є безплідною. І ми бачимо суттєве зниження демографічних показників. Важливо, щоби пацієнти, які мають проблеми і хочуть народити здорову дитинку, були почуті, адже не завжди їхнє фінансове становище дає змогу зробити цей крок. Якщо ж говорити про фізіологічний стан жінки, то тут є певні обмеження репродуктивного віку. Якщо, скажімо у 35 років вагітність можлива, то у 45 років – це вже проблемно і самостійна вагітність стоїть під знаком питання…Тому, 35 років – це та межа, коли слід задуматися над тим про що мріє кожна жінка. Що стосується абортів, то є суттєва тенденція до їх зниження. І це дуже тішить.

Репродуктивний вік має важливе значення. Чим старші стаємо, тим важче спланувати вагітність, виносити дитину, і, звісно, є ризик хромосомних аномалій. Більше того, під час вагітності, коли йде навантаження на організм жінки, загострюються певні хвороби і провокують до невиношування, завмирання плоду і передчасних пологів. Вчасне виявлення і профілактика дозволяють уникнути багатьох проблем у майбутньому.

Десь близько 30-40% пацієнтів, які до нас приходять, звертаються із питаннями планування сім'ї, тобто мова йде про профілактику. Закордоном працює регулярна діагностика так званий сhek-uр. І за пропуск цього може пропасти страховка, вводяться якісь обмеження на наступні програми лікування. В нас цього ще нема. Але в інформаційному просторі ми постійно намагаємося донести до пацієнтів те, щоб робити цю профілактику якомога раніше.

Наступний блок наших пацієнтів – проблеми із безпліддям. Це дуже важливий напрямок, де ми не можемо повністю забезпечити надання якісної допомоги. У 70% випадків таки вирішуємо питання у нашому центрі, але 30% пацієнтів залишаються без допомоги, тому що їм потрібні допоміжні репродуктивні технології, про які я вже згадувала.

Ще один напрямок – пацієнти з невиношуванням вагітності. Тут є багато проблем, які потрібно вирішувати, щоби народити здорову дитину, – і генетичні, і екстрагенітальна патологія, і вроджені вади розвитку матки…

На етапі планування сім'ї, вважаю, кожна пара має пройти консультацію: жінка – у гінеколога, чоловік – в уролога. Більше того, обстежуючись у гінеколога, паралельно варто провести консультацію в ендокринолога, мамолога. Комплексний підхід до обстеження наших пацієнтів з консультацією акушер-гінеколога, уролога, ендокринолога, терапевта, при потребі – сексопатолога, лікаря ультразвукової діагностики, мамографії створює найперше профілактику тих чи інших захворювань, недопущення прогресу, якщо його вже виявили, запобігання ризиків передчасних пологів, невиношування вагітності, більше того, нам потрібна здорова мама, яка буде виховувати маля.

Але за профілактику треба братися ще раніше – із підліткового віку: слід проговорювати ці моменти з хлопцями і дівчатами. Тут мають спільно працювати батьки, школа і лікарі. Якщо буде трикутник «мама – дитина – спеціаліст», думаю, в дорослому житті це буде звичкою і необхідністю, відповідно і до етапу планування сім'ї підходитимуть більш свідомо.

Отож, ще раз повторюся, якщо подружня пара планує вагітність, всім рекомендую звертатися у такі центри як наш, і пройти оці базові обстеження, щоби попередити викидні, невиношування, передчасні пологи, тому що на етапі вагітності цьому вже буде важко запобігти.

Якщо ми не перетворимося у некомерційне комунальне підприємство, не зможемо заключати з Національною службою здоров'я договори. А через неї держава, власне, і буде фінансувати ті чи інші послуги. Гарантований пакет медичних послуг ще обговорюється. Настільки я розумію, гінекологія та послуги з вагітності забезпечуватимуться державою, що буде із лікуванням безпліддя поки невідомо, також до кінця ще не володіємо інформацією про те, що ще буде безкоштовним.

При отриманні цього статусу зможемо офіційно впровадити платні послуги і тим самим зможемо заробляти гроші, відповідно матимемо можливість створювати більш комфортні умови для пацієнтів, поновлювати матеріально-технічну базу.

Медреформа передбачає принцип «гроші йдуть за пацієнтом». Якщо пацієнти довірятимуть нашій команді, установа отримуватиме більше коштів і тим самим зможемо реалізувати певні проекти, зокрема, можливо, це б стосувалося і штучного запліднення. Це звісно дороговартісний проект, але за кілька років, думаю, ми могли б на це заробити. Із іншої сторони це хороша мотивація для самих лікарів, бо медики зароблятимуть відповідно до кількості пацієнтів, які прийшли до нього.