Виє сирена, що робити?

Якщо ви почули звук тривожної сирени, а перед цим не було оголошено у ЗМІ про проведення навчань, значить у місті трапилась або трапиться якась надзвичайна ситуація. Це можуть бути воєнні дії, вибух на хімічних підприємствах, тощо. За словами начальника міського управління з цивільного захисту населення Віктора Іваніцького, виття сирен має тривати не більше 5 хвилин.

Почувши звучання електричних сирен, мешканці повинні терміново увімкнути радіоточки проводового радіомовлення (якщо таке є), або налаштувати на частоту «Першого каналу Українського радіо», «Львівського радіо» та «Українського радіо «Культура», а телеприймачі – на 12 канал Львівського телебачення та УТ-1 Національної телекомпанії України. Власне на цих радіохвилях та телеканалах повідомлять, яка причина тривожного сигналу, і пояснять, що треба робити далі.

Якщо надійде вказівка для населення ховатись в укриттях, то алгоритм дій виглядає якось так:

- якщо є можливість - попередити сусідів та одиноких людей, що мешкають поруч;

- закрити вікна, вимкнути усі нагрівальні прилади, перекрити газову мережу, загасити печі, вимкнути світло.

- слід швидко одягнутися, одягти дітей. Також батькам рекомендують перевірити, чи на одязі дітей є нашивки з їхніми іменами, телефонами та датою народження, але оскільки такі речі не практикуються, то цей пункт можна опустити.

- взяти мінімальний запас продуктів, найважливіші особисті речі та знайти укриття. Якщо підвал вашого будинку є у переліку укриттів, то ви обов'язково маєте або мати ключі від нього, або швидко сконтактуватися із відповідальною за них людиною. Якщо у діапазоні 500 м від вашого місцяперебування немає укриття чи вам про нього невідомо, то тимчасовим укриттям може слугувати будь-яке підземне приміщення.

На фото: укриття на вулиці Матейка, 4

За словами Віктора Іваніцького, після спуску у сховища, мешканцям необхідно чекати на сигнали «Відбій», після яких виходити назовні. Під час надзвичайної ситуації небезпечну зону оточать військові та рятувальники – власне не без їхнього контролю буде відбуватися процес повернення людей з підземель.

Де шукати укриття?

Під час особливого періоду існує два типи укриттів – для людей, що працюють на стратегічно важливих підприємствах, та для решти. Чим вони відрізняються? Захисні споруди підприємств, так звані бомбосховища, розраховані на близько 45 тисяч мешканців Львова – це люди, які продовжать роботу цих підприємств навіть у разі надзвичайної ситуації. Їхніх адрес немає у загальному доступі, вони спеціально обладнані (принаймні, так має бути), аби в особливий період продовжувати роботу.
«А от укриття населення – це інша структура. Розрахунок покриття населення Львова береться із кількісного складу. Це обладнані підвальні приміщення, підземні паркінги – тобто весь підземний простір», - розповідає В. Іваніцький.

Він зазначає, що інформація про укриття є у районних адміністраціях та ЛКП. Окрім того, він наголошує, що не кожен підвал і не кожен паркінг чи підземний перехід є укриттям. Для такої функції приміщення має бути спеціально обладнане.
До прикладу, у підвальному приміщенні, розрахованому на укриття 50 і більше чоловік, має бути не менше двох виходів розміром 80х1080 см, при цьому важливо, аби вони були розташовані в двох сторонах укриття. Для підсилення захисних властивостей у приміщенні забивають вікна і зайві двері. Також мають бути ретельно замуровані тріщини, щілини у стінах і стелі, двері мають бути ущільнені. У пристосованих під укриття приміщеннях встановлюють баки з водою, а в туалеті – виносну тару або вигрібну яму. Окрім того, в укритті мають бути нари чи лавки, мінімально – полички.

Щодо лікарень та решти комунальних закладів, то тут, переконує Віктор Іваніцький, перевірки стану укриттів проводяться ретельно.

«Лікарні міські всі обстежені. Але там більш посилені вимоги до утримання таких приміщень, оскільки хворі мають свої потреби», - каже він.

Загалом у Львові є близько п'яти тисяч приміщень, які можуть слугувати укриттями. В основному це підвальні приміщення, які часто є захаращені будівельним сміттям, непотрібними речами побуту та й просто бруднющі. Коли в Україні розпочались військові дії на Донбасі, то у Львові громадські активісти разом із чиновниками почали кампанію із розчистки підвалів. Зараз, каже, В. Іваніцький, ситуація знову гіршає:

«За останні роки ми займалися очисткою тих приміщень. У нас були підвали, звідки ми вивозили кілька машин сміття. Я точно знаю, що це не мої працівники і не районні адміністрації туди це заносили. Це робили мешканці. А потім вже скаржаться, що знову з'являється сміття».

Відтак велика відповідальність покладається на мешканців будинків, особливо тих, якими керують ОСББ. Бо якщо ЛКП ще можна змусити піднятись і навести лад у підвалі, то з ОСББ мають усе вирішувати самі мешканці. Тим більше, що і забруднюють їх зазвичай жителі будинків.

Кафе, магазини, спортзали теж можуть бути укриттям?

У ідеальному сценарії про надзвичайні ситуації, виття сирен ви почуєте вдома, і з запасом харчів всією родиною спуститесь в укриття та чекатимете на сигнал «Відбій». У реальному житті шансів на такий розвиток подій не так вже і багатою. Тому якщо біда застає вас на вулиці, десь, припустімо, на площі Ринок, то панікувати і вибивати двері усіх підряд підвалів не варто. Насправді вкритись від лиха можна у кафе, на кшталт «Криївки», у будь-якому приміщенні, що розташоване на -1 поверсі, а таких у місті, особливо в центрі, є досить багато.

Проте у переліку укриттів Львова такі приміщення не вказані, як можливі укриття.

«У нас були захисні споруди 5-го класу – це всі приміщення, що передані в оренду. Але вони чомусь зникли з переліку укриттів», - бідкається Віктор Іваніцький.

Він вважає, що здані в оренду захисні споруди можуть у разі НС стати кращим укриттям, ніж вологі, «сирі» підвали.

«Приміщення, яке експлуатується, зможе укрити населення. Там, як правило, сухо, є умови. У будь-якому договорі на оренду на такі приміщення ми передбачаємо, що на особливий період протягом 12 годин воно буде слугувати укриттям населення», - каже посадовець.

Він відверто розповідає, що коштів на те, щоб навести лад у всіх укриттях, не вистачає, а якщо це питання частково візьме на себе бізнес – то місто лише «за». Єдина проблема, що не кожен підприємець у разі НС захоче виконувати угоду і відкривати двері для усіх підряд.

Щодо новобудов, які останніми роками заповнюють Львів, то під час розроблення детальних планів територій обов'язково вказуються інженерно-технічні заходи, які має враховувати забудовник. Це і сирена, і укриття, де можна перечекати якусь біду. Проте хитромудрі забудовники часто-густо «забивають» на такі речі.

«Якщо на детальний план ми можемо видати технічне завдання, де має бути підвал, сирена, тощо, то конкретному забудовнику диктувати правила не можна. Ось така оказія в законодавстві», - каже В. Іваніцький.

Отож головне, що має запам'ятати кожен мешканець міста, – про надзвичайну ситуацію треба думати до її настання. Тобто вже зараз переглянути мапу укриття населення Львова в разі надзвичайних ситуацій і знайти місце, що є найближчим до вашого дому та місця праці. Саме від вас залежить, чи це укриття перебуває у належному стані – варто час від часу це перевіряти і стукати у ЛКП, районні адміністрації та управління цивільного захисту ЛМР та вимагати ремонтів і наведення ладу. І якщо вам здається, що нічого страшного з вами статись не може, то пам'ятайте, жителі Донбасу теж так думали…

Додаткову корисну інформацію про порядок дій під час надзвичайної ситуації можна знайти на сайті Львівської міської ради, а перелік укриттів для населення є на сайті ДСНС.