ОСТАННІ НОВИНИ

Віктор Андрусів: «Путін – головний рушій формування української нації»

Андрій Котенський

|

Виконавчий директор Київської школи державного управління імені Сергія Нижного Віктор Андрусів про роль Путіна у формуванні української нації та результати дослідження «Хто ми: портрет українців очима українців»:

«Путін як головний рушій формування української нації.

У липні 2021 року президент РФ опублікував статтю про «Історичну єдність українців і росіян». Його статтю було опубліковано до річниці Хрещення Київської Русі, а це дослідження – до 30-річчя Незалежності України.

Тож варто почати з дуже важливого відкриття – Путін не увійде в історію як «збирач російських земель» чи «відновлювач російської величі». Він увійде в історію як людина, яка зробила найбільше для формування української нації. Такий ось парадокс: людина, яка переконувала всіх, що українська нація – це продукт австрійського генштабу, зробила найбільший історичний внесок у формування нашого народу. Ми, звісно, не поставимо за це пам’ятник Путіну, але це страшний тягар, з яким він буде помирати, спостерігаючи, як після формування нашої нації, формується наша держава.

Це відкриття – не просто голослівна заява. Це факт, який детально доведений дослідженням… яке провів Український інститут майбутнього «Хто ми: портрет українців очима українців».

Почнімо з головного. Вся стаття Володимира Путіна присвячена спробі розповісти, що українці і росіяни – один народ. Тут маємо для президента РФ особливо погані новини. Ми спитали в українців, з якими народами вони відчувають близькість. Так-от, всього 22% респондентів сказали, що відчувають близькість з росіянами, ще 18% – з білорусами, і 16% – з поляками.

Цей відсоток є нижчим за кількість людей, які розмовляють російською і обома мовами в побуті (24,4% і 26,9% відповідно, за даними Центру соціального моніторингу). Тобто навіть російськомовні в Україні не відчувають близькості з росіянами.

Зрозуміти масштаб цього досягнення можна порівнявши з іншими даними. Так, у 2007 році росіяни за середньою оцінкою були ближчі для більшості українців, ніж мешканці Галичини, Волині, Буковини, Закарпаття.

Безперечно, Путіну варто було б дізнатись, чим саме українці і росіяни відрізняються, на думку самих українців: 27% вважають, що ми більш працьовиті, 22% – більш волелюбні, 21% – більш хазяйновиті, 19% – більш відкриті, 19% – більш щирі, 19% – більш демократичні (див. табл. 6). Ми не просто знаємо, що ми не один народ, ми ще й дуже чітко розуміємо, у чому полягають наші ключові відмінності.

Йдемо далі. Щоб бути одним народом, нам треба розділяти спільні цінності, тож ми поставили ряд питань українцям про наші цінності. Перше, і відразу неприємне для Володимира Володимировича Путіна, як людини, яка особливо шкодує за розвалом Радянського Союзу – 63% українців вважають, що радянські цінності вже не діють.

Друге, ми запитали, які нові цінності відзначили б українці, 45% визнали новою цінністю свободу слова, 31% – можливість критикувати владу, а 24% – можливість протестувати. Що спільного з такими цінностями може бути особисто у вас, пане Путін? Немає сумнівів, що подібний народ РФ ніколи б не назвала своїм.

Продовжуючи тему цінностей, ми поцікавились, які цінності українці б визнали європейськими, серед них зокрема: 34% – назвали свободу слова, 33% – рівність всіх перед законом, 27% – захист приватної власності, 25% – верховенство права. Це вже не просто не про «один народ» – це вже про різні цивілізації.

У своїй статті Путін звинуватив нас у тому, що ми – проєкт «Антиросія», але наші нові цінності свідчать, що ми є проєктом «Захід». Тому станом на сьогодні, сам Володимир Путін перетворить Росію на проєкт «Антизахід», у якому Україна вже ніколи не зможе взяти участі.

Ще один цвях у «труну ідеї про єдність народів»: 50% сказали, що кредо (життєвим гаслом) українців є «Слава Україні».

Так думають навіть 45% мешканців Донбасу. Наша «іншість», «окремішність» виражається не в ненависті до росіян, а в розумінні власної цінності. Ми прийняли свою історію, і нашим гаслом стало вітання борців за нашу Незалежність. І це не та історія, яку президент РФ розповів у своїй статті.

Нації створюються століттями, і ми – не виняток. Сотні років пішли на те, щоб ми стали повноцінною європейською нацією. Завдяки агресії Путіна нам вдалось успішно завершити цей процес за останні 7 років. Ми чітко зрозуміли нарешті, хто наш справжній ворог, чим ми від нього відрізняємося і чому ніколи не бути нам разом. Питання, які десятками років роздирали наше суспільство – отримали відповіді з першими російськими солдатами в Криму.

Перед нами ще стоїть багато викликів. Не маючи єдиної нації, нам так і не вдалось збудувати сильні державні інституції. Наші політики останні 30 років здебільшого нагадували пуделів (за висловленням Бісмарка), які не знали, хто їх господар і куди їм бігти. Але цей період дійшов свого завершення. Хто б не був при владі в Україні, він може рухатись тільки в одному напрямку – на Захід. Хто б і як не намагався здати наші національні інтереси, з 2014 року він буде закінчувати так, як останній прихвостень Росії Янукович. Урок, який тільки належить вивчити Москві: ви маєте справу в Україні не з Порошенком чи Зеленським, ви маєте справу з народом, у якого нарешті виріс хребет, і щоб зламати його, потрібні зовсім інші сили, ніж зламати хребет якимось нашим політикам.

На завершення. Україна розпочинає нову главу своєї історії. Завершивши процес націєтворення, ми переходимо до будівництва наших українських політичних інститутів. А це означає, що в наступні десятиліття ми розбудуємо ефективне управління, сформуємо нову політичну еліту, і отримаємо при владі справжніх державників. Водночас «імперія Путіна» буде дряхліти разом з ним, і його панічним страхом втратити владу. Нам не буде легко, бо Росія вже точно не сидітиме без діла. Але всі її зусилля будуть приносити їй протилежні результати. Історія прирекла Росію на страшну, цілком заслужену муку – дивитись, як росте, міцнішає і розвивається держава, яку вона прагнула знищити понад усе».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.