ОСТАННІ НОВИНИ

Папа Римський: «Цей час – не час байдужості, бо увесь світ страждає й повинен з’єднатися в протистоянні пандемії»

Вероніка Рой

|

Папа Франциск з нагоди Великодня, який 12 квітня святкують християни західного обряду, звернувся до усього світу з  посланням «Urbi et Orbi»:

«… Моя думка сьогодні лине, насамперед, до тих, які безпосередньо постраждали від коронавірусу: до хворих, до тих, які померли і до членів сімей, що оплакують смерть дорогих людей, до тих, які, іноді, навіть не мали можливості провести їх в останню путь. Нехай же Господь життя прийме у Себе в Своєму царстві померлих і дарує утішення та надію тим, які ще досі проходять через випробування, особливо, похилим віком і самотнім. Нехай же не забракне Його утішення та необхідної допомоги тим, які перебувають у ситуації особливої уразливості, як ті, що працюють в лікувальних закладах чи живуть у казармах і тюрмах. Для багатьох людей це Пасха самотності, яку переживають серед жалоби та численних нестатків, спричинених пандемією, від фізичних страждань до економічних проблем.

Ця недуга позбавила нас не лише можливості виявляти почуття, але також можливості особисто черпати з розради, що випливає зі Святих Таїнств, особливо, з Євхаристії та Примирення. В багатьох країнах не було можливим приступити до них, але Господь не залишає нас самотніми! Єднаючись у молитві, ми впевнені, що Він поклав на нас Свою руку (пор Пс 138,5), наполегливо повторюючи нам: не бійся, «я воскрес і завжди з тобою» (пор Римський Месал)!

Нехай же Ісус, наша Пасха, дасть сили й надію лікарям і молодшому медперсоналові, що скрізь дають свідчення турботи й любові до ближнього аж до вичерпання сил і нерідко – жертви власного здоров’я. До них, як і до тих, які наполегливо трудяться над забезпеченням основних послуг, необхідних для громадського співжиття, до органів правопорядку та військових, що в багатьох країнах зробили свій внесок у полегшення труднощів і страждань населення, лине наша сповнена любові думка разом з нашою вдячністю.

Протягом цих тижнів життя мільйонів людей несподівано змінилося. Для багатьох перебування вдома стало нагодою, щоб замислитися, зупинити шалений ритм життя, побути з рідними та втішатися їхнім товариством. Для багатьох, однак, це також період тривоги за майбутнє, яке вимальовується непевним, за працю, яку ризикують втратити і задля інших наслідків, які несе теперішня криза. Підбадьорюю тих, на кому лежить політична відповідальність, щоб вони активно діяли на користь спільного добра громадян, надаючи необхідні засоби та інструменти для того, щоби всім дати можливість вести гідне життя та, коли на це дозволять обставини, сприяти відновленню звичної щоденної діяльності.

Цей час – це не час байдужості, бо ввесь світ страждає й повинен з’єднатися в протистоянні пандемії. Нехай же воскреслий Ісус дарує надію всім убогим, тим, які живуть на периферіях, біженцям і бездомним. Нехай же ці найслабші брати й сестри, що мешкають у містах і околицях усіх частин світу, не будуть покинуті на самоті. Не дозвольмо, щоб їм забракло речей першої необхідності, які ще важче здобути тепер, коли зачинені чимало закладів, як також ліків і, насамперед, можливості отримати належну медичну допомогу. Беручи до уваги обставини, нехай же також будуть послаблені міжнародні санкції, які гальмують можливості країн-адресатів надавати належну підтримку своїм громадянам і нехай усі країни будуть поставлені в умови, що дають можливість впоратися з найбільшими потребами, зменшуючи, а навіть і прощаючи, борг, що тяжіє на їхніх бюджетах, зокрема, тих найбідніших.

Це не час на егоїзм, бо виклик, з яким ми зустрічаємося, об’єднує всіх і не робить різниці між людьми. Серед багатьох регіонів світу, уражених коронавірусом, скеровую окрему думку до Європи. Після Другої світової війни цей континент зміг воскреснути завдяки конкретному духові солідарності, що дозволив йому подолати суперництво минулого. Нагальним як ніколи є, аби, насамперед, у сучасних обставинах, це суперництво не повернулося, але щоби всі почувалися частиною однієї родини та підтримували одні одних. Сьогодні Європейський Союз стоїть перед епохальним викликом, від якого залежатиме не лише його майбутнє, але й майбутнє всього світу. Не можна втратити чергову нагоду підтвердити солідарність, також і вдаючись до інноваційних рішень. Альтернативою є лише егоїзм окремих інтересів і спокуса повернутися до минулого, що загрожує піддати серйозному випробуванню мирне співжиття та розвиток майбутніх поколінь.

Це не час на поділи. Нехай же Христос, наш мир, просвітить тих, хто є відповідальним за конфлікти, щоби вони наважилися приєднатися до заклику глобального та негайного припинення вогню в усіх куточках світу. Це не час на те, щоб і далі виробляти та займатися торгівлею зброї, витрачаючи величезний капітал, який повинен бути використаним на те, щоб лікувати людей та рятувати життя. Нехай же це, навпаки, буде час покласти край тривалій війні, яка закривавила дорогу Сирію, конфліктові в Ємені та напруженню в Іраку, як також у Лівані. Нехай же це буде час, коли ізраїльтяни й палестинці відновлять діалог, щоб знайти стійке та тривале рішення, що дозволить обом сторонам жити в мирі. Нехай припиняться страждання населення східних регіонів України. Нехай же буде покладено край терактам, скоєним проти стількох невинних осіб у різних країнах Африки.

Це не час на забуття. Нехай же криза, яку переживаємо, не спричиниться до того, щоб ми забули про численні інші надзвичайні ситуації, що несуть із собою страждання багатьох людей. Нехай же Господь життя виявить Свою близькість народам Азії та Африки, що переживають серйозні гуманітарні кризи, як от в регіоні Кабу-Дельґаду на півночі Мозамбіку. Нехай зігріє серця численних біженців і переселенців, спричинених війнами, посухою та голодом. Нехай захистить численних мігрантів і біженців, чимало з яких – діти, що живуть у нестерпних умовах, особливо, в Лівії та на кордоні між Грецією та Туреччиною, не хочу забути про острів Лесбос. Нехай же дасть Венесуелі змогу досягти конкретних і негайних рішень, спрямованих на уможливлення міжнародної допомоги населенню, яке страждає від серйозної нестабільності в політичній, суспільно-економічній та медичній сферах.

Дорогі браття й сестри, байдужість, егоїзм, поділи, забуття – це, насправді, не ті слова, які хочемо чути в цей час. Хочемо їх усунути з усіх часів! Здається, що вони переважають, коли в нас перемагають страх і смерть, тобто, коли не дозволяємо Господу Ісусові перемогти в нашому серці та в нашому житті. Нехай же Він, що вже здолав смерть, відчиняючи нам дорогу до вічного спасіння, розсіє пітьму нашого вбогого людства та введе нас у Свій славний день, що не знає заходу сонця.

З цими думками хочу побажати всім благодатної Пасхи!».

Переклад: Українська редакція Радіо Ватикану – Vatican News

Реклама партнерів
Загрузка...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...