Історія львівського курсанта, який став кращим іноземним випускником Королівської академії сухопутних військ
Львівський курсант Артем Бараненко став кращим іноземним випускником Королівської академії сухопутних військ Великої Британії в Сандгерсті. Щороку цю відзнаку отримує той курсант, який показав хороші результати у навчанні та під час іспитів.
Днями хлопець повернувся з навчання в Україну та у рідну альма-матер – Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Тут він продовжить навчатися на факультеті ракетних військ і артилерії. Артем Бараненко розповів Львівському порталу про тонкощі відбору до Королівської академії, особливості навчання, а також поділився враженнями від отримання такої відзнаки.
Днями хлопець повернувся з навчання в Україну та у рідну альма-матер – Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Тут він продовжить навчатися на факультеті ракетних військ і артилерії. Артем Бараненко розповів Львівському порталу про тонкощі відбору до Королівської академії, особливості навчання, а також поділився враженнями від отримання такої відзнаки.
«Щоб навчатись у Королівській академії, необхідна дисципліна»
У Королівській академії сухопутних військ навчалися всього 15 українців. Проте Артем Бараненко став першим українцем, який отримав меч найкращого закордонного випускника. Потрапив на навчання львівський курсант після третього курсу Академії сухопутних військ.
«Для того, аби потрапити до Королівської академії сухопутних військ, аналізувалися, перш за все, дисципліна та оцінки. Це все моніторилося ще з першого курсу. Потім курсантам, які показали, що вони достойні та гідні представляти нашу країну за кордоном, дається можливість пройти відбір. Мені запропонували і я, звісно, погодився. Власне, я пройшов цей відбір, він завершувався тестом з англійської мови. За його результатами мені сказали, що я можу навчатися в Королівській академії сухопутних військ. Насправді для того, щоб там навчатися, необхідна дисципліна, треба прагнути до цього. До цього треба просто йти і мати розуміння, яка в тебе є ціль», – розповідає курсант.
У Королівській академії сухопутних військ навчалися всього 15 українців. Проте Артем Бараненко став першим українцем, який отримав меч найкращого закордонного випускника. Потрапив на навчання львівський курсант після третього курсу Академії сухопутних військ.
«Для того, аби потрапити до Королівської академії сухопутних військ, аналізувалися, перш за все, дисципліна та оцінки. Це все моніторилося ще з першого курсу. Потім курсантам, які показали, що вони достойні та гідні представляти нашу країну за кордоном, дається можливість пройти відбір. Мені запропонували і я, звісно, погодився. Власне, я пройшов цей відбір, він завершувався тестом з англійської мови. За його результатами мені сказали, що я можу навчатися в Королівській академії сухопутних військ. Насправді для того, щоб там навчатися, необхідна дисципліна, треба прагнути до цього. До цього треба просто йти і мати розуміння, яка в тебе є ціль», – розповідає курсант.
Програма, завдяки якій Артем потрапив до військового навчального закладу Великої Британії, є загальнодержавною. Лише таким чином один курсант з України щороку може потрапити на навчання до Королівської академії сухопутних військ.
«П'ять-шість років тому до нас приїхала делегація з Великої Британії, в яку входив начальник цієї академії. Ми підписали меморандум про співпрацю та обмін курсантів. Але ця програма, за якою навчався Артем Бараненко, не входить у цей меморандум. Вона є загальнодержавною: один раз на рік відбирають по одному офіцеру чи курсанту на навчання в Англії. Вони спочатку проходять тестування і відбір у своїх навчальних закладах, потім кращі з них подають документи в посольство Великої Британії і ще там проходять відбір», – пояснює начальник Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного генерал-лейтенант Павло Ткачук.
Артем Бараненко розповідає, що навчання у Королівській академії відрізняється від навчання в Україні. Там військову освіту здобувають за рік, натомість у нас – упродовж чотирьох.
«У нас період адаптації курсантів йде увесь перший курс. У Британії він також випадає на перший курс, але його тривалість складає всього ти місяці. Взагалі в Англії така система, що на навчання вступають хлопці зі шкіл та університетів. Тобто в Королівській академії мають з цивільної людини за один рік зробити британського офіцера…. Звісно, що мені теж потрібен був час, аби звикнути. Коли туди приїхав, я гадав, що мова у мене на високому рівні. Однак коли почав спілкуватися з британцями, в яких різні діалекти, то було важко їх зрозуміти. Але я змушений був до цього адаптуватися», – пригадує львівський курсант.
«У нас період адаптації курсантів йде увесь перший курс. У Британії він також випадає на перший курс, але його тривалість складає всього ти місяці. Взагалі в Англії така система, що на навчання вступають хлопці зі шкіл та університетів. Тобто в Королівській академії мають з цивільної людини за один рік зробити британського офіцера…. Звісно, що мені теж потрібен був час, аби звикнути. Коли туди приїхав, я гадав, що мова у мене на високому рівні. Однак коли почав спілкуватися з британцями, в яких різні діалекти, то було важко їх зрозуміти. Але я змушений був до цього адаптуватися», – пригадує львівський курсант.
Навчання в Королівській академії було не з найлегших, адже воно більше спрямоване на роботу у полі. Курсанти достатньо багато часу проводили на полігоні, де мали показати свою стресостійкість. І для того, аби отримати високу відзнаку по завершенні навчання, необхідно було показати усі свої вміння та можливості.
«Там немає таких предметів, як наприклад, математика чи фізика. В їхній академії є курси лідерства та предмети, де розповідають, що у відбувається у світі з військової точки зору. Була і військова справа, де нас муштрували по військовому статуту: навчали, як поводитися під час бойових дій, наприклад, в місті чи лісовій місцевості.
Також ми їздили на полігони, де було достатньо важко. На це дуже впливала погода. Наприклад, нам проводили полігон на півночі Англії, де була просто жахлива погода, а це ще й була зима. Звісно, зима у Великій Британії не така холодна, як у нас, але там постійно мокро. Під час цих навчань офіцери спостерігали за поведінкою курсантів. Якраз це і впливало на те, хто по завершенню навчання отримає відзнаки».
Також ми їздили на полігони, де було достатньо важко. На це дуже впливала погода. Наприклад, нам проводили полігон на півночі Англії, де була просто жахлива погода, а це ще й була зима. Звісно, зима у Великій Британії не така холодна, як у нас, але там постійно мокро. Під час цих навчань офіцери спостерігали за поведінкою курсантів. Якраз це і впливало на те, хто по завершенню навчання отримає відзнаки».
Про отримання меча Королівської академії сухопутних військ українець дізнався за два тижні до випуску. Відбір був достатньо потужний, адже до уваги брали як оцінки курсантів, так і їхню поведінку під час навчань на полігоні.
«Я точно не знаю, як обирають кращих. Там, здається, відбувається аналіз того, як курсант себе проявив на парах. Наприклад, дуже беруться до уваги оцінки і те, як людина себе проявила на полігоні. Тобто на полігоні абсолютно кожному курсанту даються визначні посади і за них ставлять оцінки. Я починав з командира секції, а потім отримав найвищу посаду.
Але коли вперше сказали, що Артем Бараненко отримує цей меч, у мене був мікс почуттів: занепокоєння, радість, гордість. Але я не вважаю себе найкращим. Чому? Тому що там були класні хлопці, які також себе проявили дуже гідно. Власне, того, кого будуть нагороджувати, обирали вже на останньому полігоні. Там мені та курсантам з Кенії і з США дали найвищі посади. І поміж нами трьома обирали, хто отримає цю відзнаку», – розповідає Артем.
«Я точно не знаю, як обирають кращих. Там, здається, відбувається аналіз того, як курсант себе проявив на парах. Наприклад, дуже беруться до уваги оцінки і те, як людина себе проявила на полігоні. Тобто на полігоні абсолютно кожному курсанту даються визначні посади і за них ставлять оцінки. Я починав з командира секції, а потім отримав найвищу посаду.
Але коли вперше сказали, що Артем Бараненко отримує цей меч, у мене був мікс почуттів: занепокоєння, радість, гордість. Але я не вважаю себе найкращим. Чому? Тому що там були класні хлопці, які також себе проявили дуже гідно. Власне, того, кого будуть нагороджувати, обирали вже на останньому полігоні. Там мені та курсантам з Кенії і з США дали найвищі посади. І поміж нами трьома обирали, хто отримає цю відзнаку», – розповідає Артем.
«Меч подарую своєму дідусю»
Цьогоріч серед 33-х офіцерів і кадетів Королівської академії сухопутних військ, які представляли збройні сили 22-х країн, Артем Бараненко був визнаний найкращим іноземним випускником. За найвищі результати у навчанні та під час іспитів він отримав «Меч найкращого закордонного випускника». А цю особливу відзнаку курсанту вручив заступник Верховного головнокомандувача об'єднаних збройних сил НАТО в Європі, генерал сер Джеймс Еверард.
На цьогорічній випускній церемонії були також присутні і батьки Артема.
«На парад приїхали батьки, їм дуже швидко зробили візу. Їхня підтримка для мене була дуже важлива. Коли вручали шаблю на церемонії, емоції були вже звичайні, бо перед цим було багато репетицій. Більше вражень я отримав, коли мені вперше сказали, що я став кращим. Але чесно, досі не вірю, що здобув цей меч, мені здавалося, що це щось нереальне», – ділиться враженнями Артем.
Цьогоріч серед 33-х офіцерів і кадетів Королівської академії сухопутних військ, які представляли збройні сили 22-х країн, Артем Бараненко був визнаний найкращим іноземним випускником. За найвищі результати у навчанні та під час іспитів він отримав «Меч найкращого закордонного випускника». А цю особливу відзнаку курсанту вручив заступник Верховного головнокомандувача об'єднаних збройних сил НАТО в Європі, генерал сер Джеймс Еверард.
На цьогорічній випускній церемонії були також присутні і батьки Артема.
«На парад приїхали батьки, їм дуже швидко зробили візу. Їхня підтримка для мене була дуже важлива. Коли вручали шаблю на церемонії, емоції були вже звичайні, бо перед цим було багато репетицій. Більше вражень я отримав, коли мені вперше сказали, що я став кращим. Але чесно, досі не вірю, що здобув цей меч, мені здавалося, що це щось нереальне», – ділиться враженнями Артем.
Меч, який курсант отримав під час святкової церемонії, іменний. Його Артем планує подарувати своєму 70-річному дідусю.
«Меч хочу відвезти своєму дідусю. Він проживає у місті Лебедин Сумської області. Він не військовий, але дуже пишався мною, коли я отримав цю нагороду», – уточняє він.
«Меч хочу відвезти своєму дідусю. Він проживає у місті Лебедин Сумської області. Він не військовий, але дуже пишався мною, коли я отримав цю нагороду», – уточняє він.
«Якби запропонували залишитися в Британії, я б відмовився. Я ─ патріот своєї держави»
Сьогодні вранці, 15 серпня, Артем повернувся до Академії сухопутних військ, навчання в якій завершить через рік. Курсанта привітав начальник Академії сухопутних військ генерал-лейтенант Павло Ткачук та вручив йому відзнаку Міністерства оборони України – нагрудний знак «За зразкову службу».
Сьогодні вранці, 15 серпня, Артем повернувся до Академії сухопутних військ, навчання в якій завершить через рік. Курсанта привітав начальник Академії сухопутних військ генерал-лейтенант Павло Ткачук та вручив йому відзнаку Міністерства оборони України – нагрудний знак «За зразкову службу».
На запитання, чи пропонували курсанту залишитися у Великій Британії, він розповів, що цього не було, оскільки він має підписаний контракт зі Збройними Силами України.
«Там всі це розуміють. І вони просто не мають права пропонувати. Але якщо б пропонували, я б відмовився. Тому що треба повернутися до України. Я є патріот своєї держави», – зазначив він.
У майбутньому львівський курсант планує поєднати своє життя із військовою службою.
«Моє майбутнє залежить від того, як я закінчу Академію сухопутних військ. А загалом я планую більше часу приділяли військовій справі», – додає Артем Бараненко.
«Там всі це розуміють. І вони просто не мають права пропонувати. Але якщо б пропонували, я б відмовився. Тому що треба повернутися до України. Я є патріот своєї держави», – зазначив він.
У майбутньому львівський курсант планує поєднати своє життя із військовою службою.
«Моє майбутнє залежить від того, як я закінчу Академію сухопутних військ. А загалом я планую більше часу приділяли військовій справі», – додає Артем Бараненко.
Автор, верстка: Вероніка Рой
Фото: Академія сухопутних військ, British Embassy Kyiv, Львівський портал