Нова українська школа. Рік після запуску
Як впроваджується Нова українська школа у Львові?
Завершується навчальний рік, а з ним – і дебютний рік нової освітньої реформи Міністерства освіти і науки України. 1 вересня 2018 року усі «першачки» країни пішли до Нової української школи, яка побудована на системі освіти Європи. Цьогорічні першокласники, згідно з новою освітньою реформою, навчаються за абсолютно новими стандартами: малеча експериментує в групах, проводить ранкові зустрічі та навчається за конструкторами LEGO.

Львівський портал навідався до Львівського ліцею №66, який розташований на вулиці Науковій, 92, та дізнався, як впроваджуються зміни Нової української школи.
Ліцей №66 – один з «першопрохідців» Нової української школи, адже навчальний заклад увійшов до пілотного проекту нового Державного стандарту початкової загальної освіти. Відповідно, у цій школі нововведення у навчанні першокласників запрацювали ще у вересні 2017 року. Нині ж у ліцеї є чотири перші класи, а також три других класів, які навчаються за пілотною програмою НУШ.

«У 2017 році ми потрапили до складу тих шкіл, які були пілотними в Новій українській школі. Але хотіла б відзначити, що нас цей проект абсолютно не здивував, бо ми по-новому почали працювати ще 10 років тому. Так, можливо, не в комплексі, але протягом усіх цих років ми щодня намагаємося додавати у навчання учнів щось нове, цікаве. Тому для наших педагогів перелаштуватися на Нову українську школу не було складно. Єдина проблема на початках виникала з технікою, однак в процесі ми її вирішили», - розповіла Львівському порталу директорка ліцею №66 Лілія Фещук.

Зазначимо, що кожен навчальний день у першокласників розпочинається із ранкової зустрічі: діти стають у коло і разом із вчителькою діляться враженнями, грають в ігри, обіймаються, також обговорюють тему, яку вивчатимуть на уроках протягом тижня, серед них – мода, спорт, техніка та інші. Зайшовши в один з класів, де навчаються «першачки», кореспондент Львівського порталу потрапив на обговорення теми про Україну. І на запитання вчителя, хто такий українець, діти по черзі називали свої версії: «Українець – це житель України», «Українець – це європеєць». За іншими дверима під час ранкової зустрічі малеча обговорювала погоду, а в третьому класі – «першачки» передавали один одному імпульс дружби.
Як стверджують вчителі ліцею №66, ранкові зустрічі – це один із найбільших плюсів та позитивів Нової української школи, адже вони допомагають у соціалізації дитини, налаштуванні її на роботу та створюють емоційний контакт між учнями та вчителем.

Сірі класні кімнати також змінили свій вигляд: тепер вони стали кольоровими та комфортними саме для учнів. Кожен клас «першачків» поділений на так звані зони. У цьому випадку відіграє важливу роль творчий підхід вчителів, адже саме вони відповідають за зовнішнє оформлення та наповнення цих зон. У ліцеї №66 приміщення класів не є великими, що унеможливлює організацію усіх вісьмох зон, які повинні бути за вимогами Нової української школи. Однак кожен клас таки поділений на декілька зон. Серед них – творчі зони, де розміщені доробки малечі, природничі зони, де розташовані вирощені власноруч дітьми рослини, ігрові зони, зони тиші, читальні зони, де учні можуть сідати на м'які пуфи та проводити час за книжкою.
«Ми робимо класи зручними для учнів. Наприклад, зробили відкриті полички для дітей, де вони можуть залишати свої речі, бокси з конструкторами LEGO тощо. Чому саме відкриті полички, а не закриті шафи? Тому що так ми реалізовуємо правило «Повага. Довіра. Відповідальність». Тобто кожна дитина поважає свої речі, своє місце роботи й місце роботи іншого учня. Довіра полягає у тому, що ці полички є відкритими. І тут діє принцип: я не беру чужих речей – ніхто не бере моїх. Також у дітей з'являється і відповідальність, бо потрібно стежити за порядком на цих поличках», – розповіла вчителька пілотного класу Львівського ліцею №66, тренер Нової української школи Марія Кіндрат.

Марія Кіндрат
Вчителька
Парти у перших класах ліцею розставлені колами, як це і передбачено стандартами Нової української школи. Слід відзначити, що більшість з них – мобільні та одинарні. Завдяки таким партам малечу гуртують у групи та створюють інтерактивний простір для дітей.

Однак зауважимо той факт, що у ліцеї №66 один із пілотних класів, який розпочав навчання у вересні 2017 року, облаштовували партами самі батьки.

«У нас дуже хороший батьківський колектив, з якими дуже тісно налаштоване партнерство. Те, що мене дуже вразило, – вони підтримали пілотний проект НУШ та захотіли чогось цікавого і незвичного для своїх дітей. Саме тому влітку перед стартом пілотного проекту, коли ми розпочали підготовку до навчального процесу, батьки проявили ініціативу та зголосилися придбати одинарні мобільні парти. Вони хотіли, щоб дітям було зручно, комфортно, щоб вони добре себе почували в такій атмосфері. Також батьки після того, як придбали парти, почали облаштовувати клас за принципами НУШ», – розповідає вчителька Марія Кіндрат.
Експериментуємо та вчимось!

Попри нововведення у зовнішньому облаштуванні класів, Нова українська школа також передбачає і чимало новинок у навчанні. Малеча, на відміну від попередніх років, стала більше експериментувати та працювати у колективі. Таким чином освіта базується більше на вміннях та навичках.

Як пояснила Львівському порталу директорка ліцею №66, важливим нюансом Нової української школи є інтеграція предметів, тобто поєднання в одному курсі різних дисциплін. Таким чином дитина може вивчати декілька предметів одночасно.

«Зараз на задній план відходить дошка та строга дисципліна, адже учні не повинні сидіти за партами як солдати. Раніше дитині доводилось тримати руку, щоб повідомити вчителя про якусь проблему. Тепер школяр може сам підійти до викладача і ніхто на нього не сваритиме через те, що він став з місця без дозволу. НУШ не передбачає , що вчитель – над дитиною, натомість зараз вчитель є біля дитини».
Лілія Фещук
Директор ліцею №66
Зайшовши у класи ліцею №66, можна побачити на підвіконнях горщики з різними рослинами, які вирощують самі ж першокласники. Як розповіла вчителька Марія Кіндрат, у їхньому класі минулого року школярі вирощували цибулю.

«Насправді уроки дуже цікаві. Під час заняття учні досліджували фрукти. Малеча приносила їх школу, в групках вивчала, пробувала, пригощалася, робила фруктовий салат. Тобто діти все пропустили через себе. Також вони самі садили цибулю, доглядали її, пересували з одного підвіконня на інший, де краще падало сонячне проміння. Діти були надзвичайно щасливі, коли бачили, як вона почала проростати. Таким чином учні взаємопов'язані, вони не просто посадили цибулю, бо так треба було. Діти вже знали, для чого це робиться. Хтось казав, що буде додавати цибулю у салат, а хтось – до бутерброду», – розповіла вона.
В системі оцінювання «першачків» теж відбулися зміни. За словами заступниці директора Львівського ліцею №66 Оксани Трущак, оцінок у першому класі нема, а ріст дитини у навчанні батьки можуть побачити в учнівському портфоліо, яке веде класний керівник.

«У першому класі кожен вчитель створює для дитини папку – учнівське портфоліо. Його формують абсолютно по-різному, це залежить вже вчителя. Наприклад, викладач може складати в це портфоліо роботи, які виконує дитина, аби було видно її ріст. Це робиться для того, щоб батьки, відкриваючи цю папку, бачили, що дитина вміла станом на початок року та на кінець року… Важливим також є той фактор, що домашнього завдання як такого в 1 та 2 класах також немає. Весь матеріал охоплюється на уроці. Але, звісно, є моменти, коли діти самостійно щось хочуть допрацювати», – пояснила вона.

До речі, що наплічники у «першачків» стали теж легшими, адже зошити і підручники вони можуть залишати на поличках чи шафках в класах.
Портфоліо першокласників
Виклик для вчителів!

Якщо змінюють стандарти навчання, то, відповідно, повинні змінюватися і методи викладання вчителів. Тепер викладачі мають свободу у виборі тем, а також можуть самостійно визначати, скільки часу потрібно на вивчення кожної. Однак попри це з появою Нової української школи у вчителів з'явилося в рази більше роботи, а зарплата, на жаль, залишилися не дуже високою.

«Нова українська школа – важка праця вчителя. Вони самі постійно вчаться: приходячи на роботу, приходячи додому. Це надзвичайна праця, яка, на превеликий жаль, достойно не оцінюється державою. Тому можу сказати, що роботи у вчителів стало значно більше, але вона однозначно стала цікавішою…», – каже Лілія Фещук.

Вчителька Марія Кіндрат зізнається, що в класі інколи буває шумно, адже дуже часто діти працюють в групах та щось обговорюють. Але це, за її словами, – нормальний навчальний процес, який дозволяє дітям вільно ділитися своїми думками.

«Звісно, на початках мене шум у класі трішки лякав, адже відбувався неконтрольований процес. Але вже з упененістю можу сказати, що вчитель у коректній формі може вгамувати цей шум. Стосовно роботи, то її, безперечно, у нас стало більше. І це пов'язано з тим, що є багато роздаткового матеріалу. Якщо ми хочемо зробити процес цікавим, незвичним і розкрити проблему до кінця, то повинні до цього суттєво підготуватися. Також коли в дітей є якась практична робота, то потрібен демонстративний матеріал. Наприклад, коли діти садять цю ж цибулю, то вчитель повинен забезпечити учнів горнятком, розсадою, землею та водою», – розповіла Марія Кіндрат.

Попри плюси є й недопрацювання

Звісно, можна помітити, що Нова українська школа має чимало позитиву. Перш за все – це більша мотивація дітей ходити на навчання, зацікавленість, більша практична спрямованість уроків, інтеграція, яка взаємозв'язана з усіма предметами, ранкові зустрічі, які дозволяють дітям краще комунікувати і допомагають їм адаптуватися у школі.

Однак попри стільки плюсів є ще чимало й недопрацювань. На думку Лілії Фещук, серед недоліків Нової української школи є те, що в класі навчається велика кількість дітей, через це в рази ускладнюється робота вчителя.

«Для того, аби творити Нову українську школу, необхідно, щоб в класі було менше дітей. Інший вихід з цієї ситуації – дати на підмогу вчителю асистента. Також бракує планшетів на уроках. Адже якщо б дитина мала на уроці ґаджет, то це теж вирішувало багато моментів у навчальному процесі. Ще однією проблемою є фінансування. Якщо говорять, що має бути Нова українська школа, то на це потрібно достатньо виділяти коштів. Перш за все необхідно звірити ціни на парти, дидактичні матеріали, а потім виділяти гроші. Звісно, можна купити парту, яка коштує трішки більше тисячі гривень, але через місяць навчання вона буде просто непридатною до використання. Але світ продукує парти та стільці і дорожчі, а ми ледь вкладаємось у тисячу триста гривень. Окрім цього потрібно, щоб Міністерство освіти і науки «спускалося» до нас, практиків. Бо добре було б, якщо усі ці проблемні питання ми проговорювали разом», – розповіла вона.

Ліцей №66 вже розпочав підготовку до нового навчального року. Для школи виділили кошти, відтак навчальний заклад розпочав роботу над закупівлею всього необхідно для «першачків» 2019-2020 навчального року.
«В нас частина матеріалів закупляється з таким розрахунком, що ними будуть користуватися усі вчителі. У нашій школі є спеціальна технічна лабораторія для вчителів почтакових класів. Вона досить добре обладнана, але створювали цю лабораторію та закупляли туди все самі викладачі. Там містяться усі необхідні навчальні матеріали, які вчитель може у будь-який момент взяти собі на урок».
Оксана Трущак
Заступник директора ліцею №66
P.S. Сьогодні оцінити результат освітньої реформи важко. Дітям вона до вподоби, але про її реальні здобутки сповна можна буде говорити у 2030 році, коли сьогоднішні першокласники завершать 12-ий клас...
Текст, верстка: Вероніка Рой
Фото: Вероніка Рой, Facebook-сторінки Лілії Фещук, Оксани Трущак, Марії Кіндрат

Загрузка...