Тіньовий ринок праці. Exit


Що коїться із нелегальною працею у Львівській області, як на ситуацію вплинули захмарні штрафи на роботодавців?
Високі штрафи потроху виганяють ринок праці в Україні з тіні. Працедавці побоюються «космічних» фінансових санкцій за неофіційно прийнятих робітників, адже під вантажем таких штрафів може «накритися» увесь їхній бізнес. Самі працівники також зацікавлені, щоб у трудову книжку йшов стаж роботи, адже від цього згодом залежатиме рівень пенсії… Львівський портал поспілкувався із керівницею ГУ Держпраці у Львівській області Ольгою Вільховою, щоб дізнатися, як ситуація із підняттям штрафів вплинула на становище з тіньовою зайнятістю в нашому регіоні:
125 тисяч за одного неофіційного працівника
«Як відомо, з 1 січня 2019 року змінився розмірів штрафних санкцій за порушення трудового законодавства, оскільки мінімальна зарплата зросла до 4 тис. 173 грн. Тут зазначу, що розмір штрафів розраховують відповідно до мінімалки.

Торік штрафи були доволі суттєві, цього року – ще вищі, над цим реально вартує задуматися нашим роботодавцям. Краще офіційно працевлаштувати робітника, платити йому середню заробітну плату, яка встановлена у області, ніж згодом – такі шалені штрафи. Часом до нас приходять роботодавці і кажуть, мовляв, через штрафи їм доведеться закривати бізнес, бо вони не мають чим їх сплачувати.

Підприємцям слід планувати свою господарську діяльність. Краще вона планомірно та успішно розвиватиметься, всі працівники будуть офіційно оформлені, ніж потім мати проблеми. Оскільки згодом власнику доведеться думати, яким чином сплатити цей штраф. Ми зовсім не є прихильниками цього. Навпаки хочемо, щоб у нас на Львівщині бізнес процвітав та розвивався, але водночас ми наголошуємо на тому, що треба працювати в рамках правового поля.
Тому, звісно, фінансова відповідальність є великою: за одного неоформленого працівника – 30 розмірів мінімальних зарплат, з 1 січня цього року це понад 125 тис. грн. А якщо їх декілька, то сума штрафу зростає в рази…
— Ольга Вільхова
Як впровадження солідних штрафів вплинуло на ситуацію з тіньовою зайнятістю на Львівщині?
Якщо брати нашу статистику, то торік превентивних заходів ми провели в два рази більше, ніж контрольних. За результатами останніх власне і виносяться фінансові санкції. Так ось, минулого року ми здійснили понад 3 тисячі превентивних заходів: роз'яснення, консультації, певний моніторинг документації на підприємствах. Вони не несли за собою заходів реагування у вигляді штрафів.

Слід наголосити, що і надалі одним з пріоритетних напрямків роботи ГУ Держпраці залишається превентивна діяльність, зокрема, щодо належного оформлення трудових відносин, оплати праці, тощо.

Натомість самих контрольних заходів відбулося 1254, а це в понад 2 рази менше. Свій показник роботи ми розглядаємо не за кількістю і розміром накладених штрафних санкцій, а за чисельністю легалізованих працівників і збільшення застрахованих осіб в області. Якщо порівнювати початок минулого року і його завершення, то ми маємо їх збільшення на понад 30 тисяч.
«Все-таки бізнес почав виводити своїх працівників з тіні. Чітко розуміємо, що за минулий рік рівень тінізації ринку праці зменшився у рази»

Тобто, все-таки бізнес почав виводити своїх працівників з тіні. Поштовхом до цього стало ухвалене 5 вересня 2018року Кабміном розпорядження «Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення». Ми працюємо разом з іншими органами виконавчої влади і тісна співпраця дає нам такий результат. Також нагадаю, що це завдання №1 на рівні вищого керівництва держави, це пріоритет нашої держави – легалізовувати найману працю, платити відповідну офіційну зарплату, щоби українці могли працювати і розвиватися на території нашої держави, а не виїжджати закордон на заробітки.

Отож, чітко розуміємо, що за минулий рік рівень тінізації ринку праці зменшився у рази.
За рік роботодавців було оштрафовано на понад 50 млн грн
Яким чином виявляємо порушення трудового законодавства і за яким принципом вирішуємо, до кого відсилати інспекційне відвідування? Насамперед наголошу, що у нас є порядок зі здійснення контролю, затверджений Кабміном. Ми його дотримуємося. Згідно з ним визначені чіткі підстави виходу на той чи інший контрольний захід. Зокрема, це звернення громадян, обмін інформацією між ДФС, Пенсійним фондом, органами статистики, правоохоронними органами. В рамках розпорядження Кабміну, про яке я розповідала, такі контрольні заходи відбуваються спільно з представниками ДФС та Пенсійного фонду.

Відповідно до процедури маємо право йти на ці перевірки без попереднього повідомлення роботодавця. Якщо його попередити, що завтра-післязавтра в нього проходитиме таке інспекційне відвідування в частині неоформлених працівників, то кого ми там застанемо?

Інспектор має зафіксувати (у вигляді аудіо та відео) виконання певної трудової функції тим чи іншим працівником. Якщо це, до прикладу, офіціант, кухар, то він одягнений у спецодяг, обслуговує людей чи готує їжу. Тобто, якщо ці всі речі фіксуються, якщо цих людей нема у первинних документах підприємства, то, зрозуміло, що вони працюють нелегально.
Конфліктні ситуації під час таких відвідувань виникають регулярно. Правда, є сумлінні роботодавці. Так, перевіряли одного суб'єкта господарювання у будівельній галузі і наші інспектори зайшли на територію без жодних перешкод, всі його працівники були офіційно працевлаштовані…
Будівельний майданчик – це загороджена територія. Потрапити туди нашим інспекторам не так легко, необхідно залучати поліцію. Тому, звісно, конфлікти бувають не рідко, особливо, коли суб'єкт господарювання відчуває, що у нього не все гаразд зі законом.

Загалом за результатами наших інспекційних відвідувань минулого року було винесено 52 млн 500 тис. грн фінансових санкцій. Щодо того, в яких сферах найбільше неофіційних працівників, то ми відзначаємо для себе такі ризикові галузі: торгівля, громадське харчування, сфера надання послуг, будівництво. Якщо говорити про найбільший штраф, то торік один суб'єкт господарювання отримав 5,8 млн грн за підміну трудового договору формою цивільно-правового.
Більшає працівників, які жаліються на роботодавця через його небажання офіційно працевлаштовувати
15% із загальної кількості звернень надходить від самих працівників, яких їхні роботодавці не хочуть працевлаштовувати офіційно. До прикладу, звертаються особи, які працювали неофіційно, а після звільнення їм не заплатили кошти і документально це ніде не оформлено. Такі випадки дуже складно розглядати, тому що необхідно зрозуміти саму процедуру проведення інспекційного відвідування. Вона полягає у тому, що інспектор має зафіксувати за виконанням робочої функції неофіційно оформленого працівника. А якщо людина звертається вже тоді, коли там не працює, то ми скеровуємо ці матеріали у правоохоронні органи, там дають свою юридичну оцінку.

Також до нас звертаються працівники, які хотіли офіційно працевлаштуватися в того чи іншого суб'єкта господарювання, натомість їм у цьому відмовили.
У 2018 році відсоток таких звернень від самих працівників збільшився. Люди думають про належне пенсійне забезпечення, для якого потрібний великий офіційний трудовий стаж. Тобто, працівники почали більш свідомо до цього підходити і дбати про своє майбутнє.
— Ольга Вільхова
Недотримання мінімальних гарантій в оплаті праці: за рік виявили 178 роботодавців-порушників
Що стосується підвищення розміру мінімальної зарплати, то торік тут фіксували лише поодинокі порушення. Більше йдеться про проблему з дотриманням мінімальних гарантій в оплаті праці: індексація зарплати, робота в святкові дні, надурочний та нічний час, тощо. Якщо говорити мовою цифр, то якраз в частині недотримання мінімальних гарантій ми виявили порушення у 178 суб'єктів господарювання і вони стосувалися 761 працівника. За результатами контрольно-наглядових заходів суб'єктами господарювання донараховано мінімальних гарантій в оплаті праці на загальну суму 483,1 тис. грн.
Почуйте нас, офіційно працевлаштовуйте робітників!
Я вважаю, що такої кількості превентивних заходів, яка проведена в нас на території області, достатньо для того, щоб роботодавці зрозуміли, настільки це важливо. Хто нас хотів почути – почув. А тим, хто не хочуть чути, продовжують працювати в тіні, треба остерігатися великих штрафів. Втім, тішить те, що роботодавці телефонують на громадську приймальню і цікавляться, як правильно оформити працівника.

Почуйте нас, працевлаштовуйте робітників і платіть їм офіційну високу зарплату. Ми самі повинні розбудовувати нашу країну, рухатися вперед, а не спостерігати за тим, як українці виїжджають за кордон через вищі зарплати.

Автор, верстка: Соломія Головіна
Фото: ГУ Держпраці у Львівській області, delo.ua, Radiopolsha.pl, kurs.if.ua

Загрузка...