Приватизацію енергогенеруючої компанії «Західенерго» відкладено на 2012 рік. Але навіть щойно стартувавши, розпродаж державних енергетичних активів вже встиг зробити державу багатшою на 54 млн грн.
Єдиний учасник конкурсу з приватизації 45,1% акцій ПАТ «Західенерго» компанія ДТЕК погодилася на пропозицію Фонду державного майна України провести незалежну оцінку об`єкта. Це дозволить державі залучити до держбюджету більше коштів від приватизації. Про досягнення домовленості з потенційним покупцем Фонд держмайна відкрито повідомив на своєму сайті, на якому нещодавно в прямому ефірі транслювався перебіг конкурсу з приватизації «Західенерго», за яким міг спостерігати будь-який мешканець країни.
Сміливців відлякала ціна
Варто нагадати, що в призначеному на 25 листопада конкурсі з приватизації державного пакету акцій «Західенерго» вартістю 1,932 млрд. грн. взяв участь лише ДТЕК Ріната Ахметова, який вже зараз володіє 25 % компанії. У зв`язку з цим торги відбувались за процедурою конкурсу з одним учасником. При цьому ДТЕК повністю підтвердив свою готовність узяти на себе інвестиційні зобов`язання, які, окрім модернізації трьох ТЕС (Ладижинської, Добротвірської і Бурштинської) і утримання великої кількості об`єктів соціальної сфери, передбачають також погашення боргів підприємства на суму 2,7 млрд. грн.
Ці борги сформовані в основному перед державним бюджетом, пенсійним і іншими соціальним фондами. За словами незалежного експерта з енергетичних питань Олександра Нарбута, «сама ж держава і утворила цю заборгованість». Так чи ні, проте разом з ціною за акції можливий економічний ефект для держави вже прораховується в більш ніж 4,6 млрд. грн.
Окрім того, ДТЕК належить забезпечити впровадження міжнародних стандартів у сфері екології і охорони праці. Але головне, ДТЕК повинен буде використовувати як сировину для виробництва електроенергії до 70% українського вугілля. Як відомо, енергохолдинг Ріната Ахметова володіє низкою вугільних активів — «Павлоградвугілля», «Добропіллявугілля» і шахтою «Комсомолець Донбасу», які здатні повністю забезпечити потреби «Західенерго» у вугіллі. Таким чином, роботою на роки вперед будуть забезпечені не лише західно-українські енергетики, але і східно-українські шахтарі, між якими буде налагоджено тісну співпрацю.
Готуючись до конкурентної боротьби за акції «Західенерго», ДТЕК в своїй конкурсній заявці на приватизацію запропонував ціну на 100 тис. грн. більше стартової. Якби на конкурсі були ще претенденти, то торги стартували б саме з 1,932 млрд. і 100 тис. грн. В результаті торгів ціна за акції могла б піднятися значно більше. Але оскільки інші інвестори визначили для себе навіть таку ціну дуже високою, сміливців змагатися з ДТЕК не знайшлося.
Президент асоціації «Паливно-енергетичний комплекс Львівщини» Ярослав Шпак вважає, що значне зношення основних фондів української енергетики поряд з високими соціальними і інвестиційними зобов`язаннями відлякали західних інвесторів від участі в приватизації енергогенеруючої компанії «Західенерго». «Державна «Енергетична компанія України» і Фонд держмайна всіляко намагалися залучити інвесторів. Але, напевно, враховуючи технічний стан підприємств теплової генерації не дивно, що заявку на участь в приватизації «Західенерго» подав лише один інвестор», — відзначив він.
І дійсно, підготовка конкурсів з продажу українській генерації велася ще з літа. ФДМУ виконав велику роботу, щоб залучити інвесторів. У тому числі був проведений круглий стіл з питань приватизації в Брюсселі і телеміст «Киев—Франкфурт-Нью-Йорк».
До зустрічі в наступному році
У будь-якому випадку, згідно з процедурою приватизації, для визначення об`єктивної вартості пакету акцій компанії буде проведена незалежна оцінка підприємства. Після затвердження її результатів Фонд погодився звернутись до ДТЕК з пропозицією підписати договір купівлі-продажу.
«Як показує практика, незалежна оцінка завжди виявляється вищою, ніж первинна ціна, — відзначає екс-глава ФДМУ, а нині член Спецкомісії Верховної Ради по питаннях приватизації народний депутат Олександр Бондар.
ФДМУ має намір вже 30 листопада оголосити конкурс на вибір оцінювача. На це може піти до двох тижнів. Сама ж процедура оцінки акцій «Західенерго» займе приблизно 1,5 місяця, а продаж пакету відбудеться в кінці січня — початку лютого 2012. Таку думку висловили експерти інвестиційної групи «Сократ». «Враховуючи тривалість процедури вибору незалежного оцінювача і проведення ним оцінки, акції підприємства можуть бути продані лише в наступному році», — прогнозує Олександр Бондар.
Ціна зростає як на дріжджах
Як було сказано вище, саме висока стартова вартість приватизації «Західенерго» виявилася каменем спотикання для більшості інвесторів, що виявилися неготовими розлучитися з кровними грошима в обмін на акції на 80% зношеного підприємства.
Глава ФДМУ Олександр Рябченко не приховував, що стартова ціна продажу компаній на 40% вища за їх ринкову вартість для того, щоб відсікти спекулянтів. «Оцінка Фонду держмайна є більшою, ніж фондового ринку, приблизно на 40%. Когось ця цифра відлякує — того, хто хоче купити дешевше. Але ми не дуже хотіли б їх бачити на конкурсі. Ми б хотіли бачити тих, хто купуватиме дорого», — підкреслив він.
І дійсно, згідно з оцінкою, яка за ініціативою НАК «Енергетична компанія України» була проведена міжнародною аудиторською компанією Ernst & Young в середині 2011 року, вартість 45% акцій «Західенерго» склала 1,65 млрд. грн. Якби акції «Західенерго» продавалися на фондовому ринку, то, згідно з останніми котируваннями, за них можна було б отримати не більше 1,4 млрд. грн., що на 532 млн. грн. нижче від оцінки ФДМУ.
Варто нагадати, що в процесі приватизації «Західенерго» держава вирішила зберегти за собою 25% акцій компанії. Зроблено це було для контролю за виконанням інвестором своїх зобов`язань, узятих при купівлі державних акцій. «По-перше, це вплив на ситуацію, якою держава зможе управляти. По-друге — коли прийде інвестор і компанія почне зростати на фондових біржах, коли нормалізується економічна ситуація — цей пакет буде проданий дорожче», — пояснив глава ФДМУ Олександр Рябченко.
Наскільки дана логіка держави виявилася виправданою, можна перевірити дуже простим способом. Якщо станом на 10 листопада 2011 року цінні папери «Західенерго» котирувались на «Українській біржі» за ціною 243 грн. за 1 акцію, то відразу після приватизаційного конкурсу до вечора понеділка котирування акцій зросло до 260 грн., тобто на 6%.
Якщо перемножити це на кількість акцій, які залишилися у власності держави, то в результаті отримаємо, що ціна 25% пакету акцій «Західенерго» за півтора тижні зросла з 777 млн. грн. до 831 млн. грн. Виходить, що держава без будь-яких особливих зусиль стала багатшою на 54 млн. грн.
Коментарі по темі:
Олександр Бондар, екс-глава ФДМУ, член Спецкомісії Верховної Ради по питаннях приватизації, народний депутат Олександр Бондар
Приватизація державного майна є благом як для підприємств, так і для трудових колективів. Якщо врахувати повну неспроможність української держави в питанні управління своїм майном, корупцію, брак кваліфікованих кадрів, дефіцит бюджетних ресурсів, то приватизація для державного підприємства – благо, світло в кінці тунелю. Чим швидше воно буде передано до приватних рук, тим швидше закінчиться знущання з трудового колективу, припиняться фінансово-господарські зловживання.
Що стосується розумної межі для приватизації держмайна, то на мою думку в кожній країні це залежить від економічних традицій. Є більш соціально направлені держави, а є менш. Наприклад, в скандинавських країнах, де економіка має велике соціальне навантаження, в державній власності знаходиться велика кількість промислових об`єктів. У інших країнах – значно менше. Нашій державі потрібно виходити з того, якою кількістю майна вона готова ефективно управляти. Держава повинна залишити те, на що може мати вплив і що їй необхідне.
Ярослав Шпак, Президент асоціації «Паливно-енергетичний комплекс Львівщини»
У 1995 році ми свідомо пішли на новий курс розвитку енергетики України, вивчивши досвід Австрії, Франції, Німеччини, створили ринок. Але для того, щоб ринок ефективно працював, треба, щоб суб’єкти ринку були приватними. Тоді визначили, що під приватизацію не підпадають лише атомні електростанції, великі гідроелектростанції та високовольтні лінії електропередач. За той час приватизували лише частину обленерго. Частину — ні. І це, на мій погляд, ненормально, бо треба, щоб усі були в однакових умовах. За цим планом потрібно було приватизувати і генерації. Але ми лише почали це робити і серйозно відстаємо від тих планів, які були у 1995 році. Тому приватизація “Західенерго” – це стратегічно правильне рішення. Інвестор не прийде для того, аби накопичувати збитки. Якщо компанія купує пакет акцій, отже має певні плани і стратегію розвитку.
Львівський портал