Війна із забудовником на території Державного історико-культурного заповідника «Тустань» нарешті досягла позитивних зрушень. Сколівський районний суд виніс рішення на користь заповідника. Про це сьогодні під час прес-конференції повідомив директор ДІЕЗ «Тустань» Василь Рожко.
Як зазначила представник заповідника в суді Тетяна Чорна, 13 вересня 2011 року Сколівський районний суд виніс рішення про задоволення двох позивних вимог. Позивачем у справі стала прокуратура Сколівського району Львівської області в інтересах ДІЕЗ «Тустань». «Рішення було прийняте на користь заповідника. Суд, зокрема, скасував незаконне рішення Підгородецької сільської ради про затвердження містобудівного обґрунтування, яке понесло за собою незаконне затвердження проекту відведення земельної ділянки щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, яка знаходиться в межах заповідника. Усі ці дії були наслідками незаконних дій землевпорядника, яка визнала свою вину у кримінальній справі і відповідно понесла покарання. Відтак, суд визнав незаконність будівництва у заповіднику «Тустань» і зобов’язав забудовника припинити свою незаконну діяльність», – повідомила Т.Чорна.
Вона також наголосила, що станом на сьогодні рішення суду набуло законної сили, оскільки зі сторони забудовника не було подано апеляції. «Чи буде подаватися, чи будуть продовжуватися терміни подачі апеляції ми не знаємо. Але ми будемо сподіватися, що наші опоненти зрозуміли, що їхні дії є незаконними і не мають в подальшому перспектив», – зазначила юрист.
Водночас народний депутат та голова ЛОГО «Тустань» Андрій Парубій підкреслив, що для того, аби досягти таких результатів у цій справі, довелося добряче попітніти як представникам заповідника, так і депутатам усіх рівнів. «Зупинити цей процес було надзвичайно складно. Десятки депутатів Верховної Ради давали запити до різних інстанцій, навіть писали до Генпрокуратури. Було рішення прокуратури, давалися приписи, але забудовник продовжував свої незаконні дії. Рік тривав цей процес, аж поки ми змогли добитися законного рішення суду. І вдалося це зробити значною мірою тому, що депутати з Києва і Львова писали заяви і звернення», – сказав він.
Зі свого боку депутат Львівської обласної ради Олександр Ганущин додав, що в обмін за землю, що знаходиться на території «Тустані», забудовнику було виділено неподалік значно більшу земельну ділянку, ніж він має. «Ми намагалися вирішити цю проблему різними зусиллями. Зокрема, були у нас певні домовленості з районною адміністрацією, яка погодилася виділити земельну ділянку для цього бізнесмена для ведення особистого селянського господарства. Ця ділянка знаходиться нижче від заповідника на 300 метрів і вона є більшою за площею від тієї, що він має. Можливо ця людина (забудовник – ред.) уже набула документи на цю ділянку, ми цього не знаємо. Але дуже сподіваємось, що ця людина, отримавши більшу земельну ділянку, віддасть ту землю у заповіднику. А розібрати ту халабуду ми його змусимо, так чи інакше», – сказав депутат.
Василь Рожко також повідомив, що представники заповідника «Тустань» мають намір через суд повернути й русло потоку Воронового до попереднього стану. «Усі матеріали ми подали до контролюючих органів. Спершу цю справу вивчала прокуратура, а зараз вона знаходиться у міліції. Ми маємо намір ще подати до суду, щоб русло потоку було повернуто у свій природний стан», – додав директор заповідника.
Нагадаємо, на території Державного історико-культурного заповідника «Тустань», який знаходиться в селі Урич Підгородецької сільської ради Сколівського району Львівської області, розміщена земельна ділянка площею 0,4093 га. Ця ділянка перебуває у приватній власності Орисі Щур, чоловік якої власне і здійснював незаконне будівництво готельного комплексу.
Варто наголосити, що наскельне місто-фортеця Тустань, яка є пам’яткою ІХ-ХVІ ст., за кількістю та системністю скельних пазів не має аналогів серед старожитностей всієї Європи, і на цій підставі готуються документи до включення її у Список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО саме як культурного здобутку України. Тому її нищення завдає шкоди не лише державі, а й всесвітній культурній спадщині, а також ставить під сумнів можливість внесення до Списку ЮНЕСКО.
Львівський портал