8 червня відзначається 100-літній ювілей української поетеси, діячки ОУН та політичної ув’язненої Ірини Сеник. Загалом із 82 років свого життя вона провела 34 роки в радянській неволі. Про це повідомляє «Збруч».
Ірина Сеник мала потужний ідеологічний та духовний вишкіл. У молоді роки вона працювала в консисторії Митрополита Андрея Шептицького, а згодом діяла в крайовому відділі пропаганди ОУН та підтримувала зв’язки з УПА. За цю діяльність у 1945 році її вперше заарештували та ув’язнили в тюрмі на вулиці Лонцького у Львові.
Відбувши покарання, вона не припинила боротьби: природно влилася в рух шістдесятників, підписала протестний лист проти арештів «Знову камерні справи?», а під час перебування на засланні стала членкинею правозахисної Української Гельсінської групи.
Попри жорстокі тортури та умови жіночого політичного табору в Мордовії, Ірина Сеник зберігала внутрішню силу та любов. Вона прикрашала сірі бараки вишивками на мішковині, яку видавали для миття підлоги, та вишивала різдвяні символи на маленьких клаптиках тканини.
Крім того, українські політбранки влаштовували страйки та голодування, виборюючи право не вставати перед чоловічим керівництвом табору і носити вишиті комірці на тюремних робах. Як зазначав про дисидентку В’ячеслав Чорновіл: «Жінка, створена, щоб кохати».
Звільнившись у 1983 році, Ірина Сеник не мала дозволу повернутися до Львова, тому оселилася на 101-му кілометрі – у місті Борислав. Попри це, зі здобуттям незалежності вона розгорнула активну діяльність: стала однією із засновниць партії «Державна самостійність України», Товариства української мови, місцевої філії Української Гельсінської спілки та очолила відділення Союзу українок у Бориславі.
За її незламну діяльність Світова федерація українських жіночих організацій визнала Ірину Сеник однією зі 100 Героїнь світу.
Ірина Сеник пішла з життя 25 жовтня 2009 року. Навіть у поважному віці, у 2002 році, вона зазнала нападу – у її помешкання в Бориславі увірвалися та побили невідомі. Проте до кінця життя вона зберігала віру в незалежну Україну.
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.
Олег Дерев'янко