Тижневик «Коментарі» спільно з сайтом www.comments.ua провели дослідження «Кому заглядають в рота місцеві чиновники». Дослідження показало, що у нас практичнонемає хоча б відносно незалежних чиновників, які в першу чергу служать місцевій громаді. Абсолютна більшість є частиною декількох владних вертикалей всередині Партії регіонів. Якщо в спецномері газети «Коментарі» «Сірі кардинали української влади» від 08.08.2008 ми відзначили, що вся на перший погляд неповоротна та неструктурована піраміда української влади зав`язана всього на 12 осіб, то тепер «мегапатронів» залишилося п`ять. Точніше, у нас всього 13 політиків мають своїх людей у керівництві міст та областей. Але такі політики, як Тягнибок, Ющенко і Тимошенко, можуть похвалитися трьома-чотирма. У той час як Фірташ, Льовочкін, Ахметов, Іванющенко і,безумовно, особисто Президент мають як прямий, так і опосередкований вплив на десятки керівників вищої регіональної ланки. На цьому тлі стає помітним, наскільки сьогодні малий вплив на регіональні еліти Миколи Азарова та Андрія Клюєва. За кількістю «своїх чиновників» вони стоять на одному щаблі з ОлегомТягнибоком. Важливо також відзначити, що у порівнянні з «помаранчевим» часом, коли майже всі мери, а також керівництво міськрад та облрад хоч і були чиїмись людьми, але жили не «по вертикалі», то зараз лише де-не-де в Україні Януковича місцеве самоврядування знаходиться поза системою координат Партії регіонів.
Михайло Цимбалюк
Голова Львівської ОДА, призначений на посаду у грудні 2010 року, генерал-лейтенант міліції. До цього півроку керував Тернопільською ОДА. З 2005-го по 2007 роки був начальником Департаменту кримінальної міліції у справах неповнолітніх МВС України, а з січня по грудень2007 року — начальником Головного управління МВС України у Львівській області, з грудня 2007-го по березень 2010-го обіймав посаду начальника ГУ МВС України у Полтавській області, з березня по червень 2010 року — знову начальника ГУ МВС України у Львівській області. Орієнтується безпосередньо на главу Адміністрації Президента Сергія Льовочкіна.
Мирон Янків
В.о. першого заступника губернатора, в такій іпостасі працює з січня 2011-го, перед тим з квітня 2010-го був повноправним першим заступником голови ОДА. Тобто Янків працював за Горбаля, й Цимбалюк був не проти залишити першим заступником людину з широкими зв’язками і дипломатичними здібностями. Однак подання на нього уже вдруге повернули з Києва, і третього, як стверджують джерела «k:», не буде. Кажуть, що Янків не зміг вдало пройти співбесіду з Льовочкіним; останнього не влаштував ступінь його керованості. Тому питання лише в тому, чи дадуть Янківу допрацювати до липня, коли він відсвяткує 60-річчя і зможе почесно вийти на пенсію, чи звільнять раніше. На його місце, швидше за все, буде призначений Богдан Матолич— дуже досвідчений чиновник без жодних політичних амбіцій.
Володимир Губицький
Заступник губернатора з питань економіки,підприємництва, промислової політики, працює на цій посаді з серпня 2009-го, уже при третьому губернаторі. Орієнтується безпосередньо на Цимбалюка.
Іван Стефанишин
Заступник губернатора з питань АПК, призначений на цю посаду як в.о. у лютому 2011 року, затверджений Києвом у квітні. Орієнтується безпосередньо на Цимбалюка.
Олег Панькевич
Голова обласної ради, обраний у листопаді 2010 року. Панькевич — представник ВО «Свобода» і в партії ще з тих часів, коливона йменувалася СНПУ, тобто старожил. Пряма креатура Олега Тягнибока.
Петро Колодій
Перший заступник голови облради, обраний у листопаді 2010 року. Колодій — доволі молодий політик, який за злет своєї кар’єри повністю завдячує Тягнибокові.
Валерій П‘ятак
Заступник голови облради, обраний у листопаді 2010 року. Пройшов до облради від «Нашої України», наразі є найвпливовішим за посадою «нашоукраїнцем» на Львівщині. П’ятак працював у облдержадміністрації при п’ятьох губернаторах, причому при двох — першим заступником. Та й з екс-головою ОДА Василем Горбалем не спрацювався радше тому, що той зробив ставку на варягів із Києва. Найближчі ж його політичні друзі —могутні за часів Ющенка Іван Васюник та Віктор Пинзеник, з якими він має спільні бізнес-інтереси уже близько 20 років.
Андрій Садовий
Міський голова Львова, обраний на цю посаду в березні 2006 року, переобраний у жовтні 2010 року. Його зв’язки з Партією регіонів стають усе тіснішими. Перш за все, з віце-прем’єром — міністром інфраструктури Борисом Колесніковим. З останнім Садовому доводиться тісно співпрацювати в рамках підготовки до Євро–2012. Щоправда, співпраця виглядає доволі однобічною: зусиллями віце-прем’єра Київ перетягнув на себе всі найбільш хлібні об’єкти, освоєння яких зрештою потрапило до рук підприємств, пов’язанихіз Колесніковим, і ніхто в мерії чи міській раді нічого не заперечив. Перед виборами–2010 ходили чутки про те, що мер намагається врівноважити цей вплив виходом на Андрія Клюєва, однак джерела «k:» стверджують, що переговори успіху не мали.
Олег Березюк
Директор адміністрації міського голови Львова, призначений у 2007 році, до того — радник міського голови. Офіційно організовує діяльність міського голови та координує її з роботою департаментів мерії. Реально курирує практично всі сфери роботи мерії. Березюк —психотерапевт за фахом, який успішно переносить професійне вміння впливати на людей у політичну діяльність. Його вважають «сірим кардиналом» Садового, без поради з яким не ухвалюється жодне ключове рішення.
(Перший заступник мера Олег Синютка,заступники Василь Косів та Володимир Шевчук є креатурами Садового).
Василь Павлюк
Секретар Львівської міської ради, обраний у листопаді 2010 року. Павлюк — представник ВО «Свобода» з часів виникнення партії. Пряма креатура Тягнибока. Його стосунки із Садовим досить тісні й, зважаючи на те, що він представляє бізнесову частину «Свободи», надалі ставатимуть ще тіснішими. Однак наразі навряд чи є підстави говорити, що вони якимось чином заважають стовідсотковій лояльності Павлюка до Тягнибока.
Олексій Радзієвський
Міський голова Дрогобича, обраний у жовтні 2010 року. Радзієвський доволі довго був обличчям Партії регіонів на Львівщині і свого часу здавалося, що він буде ледве не пожиттєвим керівником обласного відділення партії. Сприяли цьому доволі близькі особисті стосунки з Віктором Януковичем. Однак із часом прямий контакт із нинішнім Президентом був втрачений, і Петрові Писарчуку вдалося посунути Радзієвського з його партійних позицій. Однак Радзієвський намагається повернути собі вплив у партії, налагодивши стосунки з Льовочкіним.
Ігор Чудійович
Міський голова Червонограда, вперше обраний у березні 2002-го, після цього переобирався у 2006-му та 2010-му. Після відходу з помітних посад в області Петра Олійника та Мирослава Сеника Ігор Чудійович,по суті, залишився без патронажу на регіональному рівні. Ще питання, щоправда, наскільки такий патронаж потрібен людині, яка вже втретє поспіль виграє вибориз величезним відривом від конкурентів. Та, вочевидь, потреба є, адже нових друзів пан Чудійович знайшов тепер у Києві. Основний із них — Арсеній Яценюк. Саме його «Фронт змін» першим підтримав Чудійовича на виборах–2010, незважаючи на членство мера Червонограда у «Нашій Україні».
Зміст цієї статті складають виключно оціночні судження, які стали результатом нашого аналізу розстановки політичних сил по всій території Україні. Якщо ми й згадували конкретні імена та прізвища, то тільки з метою створення загального враження про політичні процеси, що відбуваються в нашій країні, якщо ми й використали мовні засоби «спікер»,«креатура», «пряма креатура», «лобіював», «ставленик», «домовленості»,«контролер», «орієнтується», «близький» і т.д., то тільки лише з метою створення літературного образу. Джерелами, що дозволили нам зробити таку оцінку, були відомості, отримані з засобів масової інформації, відінформаційних агентств, відповідних прес-служб органів державної влади та органів місцевого самоврядування, з публічних виступів тих чи інших посадових осіб і депутатів, інтерв`ю та коментарів посадових осіб та депутатів, офіційних біографій учасників політичних процесів, а також інша доступна офіційна інформація про політичні процеси та їх учасників.
Львівський портал