Якщо негайно не
розпочати реставраційні роботи у Костелі Кларисок, де розміщений музей Пінзеля,
то історичній пам’ятці архітектури загрожує повна руйнація. Про це сьогодні під
час прес-конференції повідомила начальник управління охорони історичного
середовища Львівської міської ради Лілія Онищенко.
За її словами,
подібна загрозлива ситуація є з багатьма пам’ятками архітектури у Львові. Причина
– брак фінансування. «Держава впродовж двох останніх років ігнорує Львів,
ігнорує пам’ятки архітектури Львова», – каже Л.Онищенко.
Вона нагадала, що
у Львові налічується 214 пам’яток національного значення і більшість з них
потребують, якщо не повної реставрації, то хоча б часткової, або ж принаймні підтримки.
Водночас у місті є й понад дві тисячі
памяток архітектури місцевого значення, на котрі теж потрібно виділяти кошти,
аби їх не було втрачено. «Місто саме не зможе дати раду. Адже мусимо дбати й
про пам’ятки місцевого значення», – додала Л.Онищенко.
Водночас вона зазначила,
що не варто прикриватися кризою й не помічати, що втрачаємо наше історичне надбання.
Навпаки власне в з історії можна почерпнути приклади виходу з ситуації. «Були
кризові періоди у часи, коли Львів майже згорів дотла – у 1527 році. І тоді король Сигизмунд звільнив Львів на
15 років від сплати податків. Для того, щоб місто змогло повернути свою велич. Ще
раніше у 1479 році, коли Львів поновлював оборонні споруди, король Казимир також
на багато років звільнив місто від податків. Ми вже не просимо у держави грошей
цільово, а благаємо: хоча б не відбирайте у нас ці податки, у період до
проведення Євро, щоб ми могли ці кошти призначити для реставрації пам’яток
архітектури», – звернулася з проханням до державної влади Л.Онищенко.
На запитання журналістів
щодо обіцянки президента України Віктора Януковича виділити Львову значну суму
коштів на пам’ятки архітектури, Л.Онищенко відповіла: «Маємо квітень, грошей
жодних нема, а реставраційні роботи треба починати уже. Якщо ми отримаємо кошти
у вересні, то уже нічого зробити до Євро-2012 не встигнемо. Тому ми просимо і
волаємо, щоб держава, якщо планує якісь гроші дати, хай дає ці гроші вже, аби роботи проводилися
влітку. Бо в наступному році вже не буде шансів виконувати будь-які роботи».
Вона навела
яскравий приклад руйнації пам’ятки архітектури – Костел Кларисок, що на площі
Митній. «Цей костел збудований у 18 столітті, це пам’ятка архітектури
національного значення, тут розміщений музей Пінзеля. Й ми бачимо як руйнується
будівля, оскільки в ній фактично немає половини даху. Тут за державні гроші у
2008 році була виконана частина реставраційних робіт із заміни даху, однак закінчити
роботи не вдалося. Впродовж двох зим будівля простояла без половини накриття і
унікальний стінопис Строїнського, котрий є у музеї просто руйнується на очах.
Якщо далі проводитиметься така політика у державі, то, очевидно, цей стінопис можемо
втратити, а в майбутньому і цілу пам’ятку», – констатувала Л.Онищенко.
За словами
директора музею Лесі Банак, востаннє реставрація цієї пам’ятки архітектури проводилася
ще у 30-х роках минулого століття. «Зрозуміло, що проблем не зменшилося, а тільки
з роками збільшується. Ми вже перезимували два сезони і зі страхом чекаємо
перших проливних дощів. Тоді потоки йдуть по стінах, по фресках і скульптурах.
Ми, наскільки можемо, намагаємося пересувати наші експонати, але, зрозумійте,
тут зберігаються шедеври світової європейської пластики – скульптури Іоанна
Георгія Пінзеля. Ми наприкінці року маємо везти ці скульптури до Парижу,
виставлятимемо у Луврі. Почали реставрацію скульптур. Але, якщо почнуться дощі,
вологість у храмі буде катастрофічна, тобто ми зведемо нанівець усю роботу,
проведену реставраторами», – зазначила директор музею..
За її словами, через
таку ситуацію існує загроза не лише скульптурам, але й відвідувачам музею. «Коли
почали ремонтні роботи, то зняли сегмент даху і просто натягнули поліетиленову
плівку. Який захист, можна собі уявити. Є загроза відшарування і відпадання
штукатурки, тиньку разом із фресками. Це теж велика загроза, адже може й на
голови впасти людям і хто буде тоді відповідати», – додала вона.
Як повідомила Л.Онищенко,
два роки тому на частину ремонтних робіт було витрачено 463 тис грн., а
загальна кошторисна вартість на той момент становила – 2 млн 492 тис.грн. На
даний час кошторис перераховано і тепер треба на решту робіт понад 3 млн 650 тис
грн.
Львівський портал