Голова правління «Центру протидії корупції» Віталій Шабунін про законопроєкт №10242, що може призвести до переслідування журналістів за викриття корупційних схем серед високопосадовців:
«Поки росіяни добивають нашу енергосистему, влада зосереджена на … доганянні журналістів-розслідувачів та їхніх джерел, які, наприклад, здали медіа поїздки в росію Татарова, або дані про розкішне життя можновладців.
Правоохоронний комітет Ради “слуги” Іонушаса вчора проголосував відповідний законопроєкт (№10242), і вже наступного тижня пхає його в сесійну залу.
А оскільки минулого разу голосів на це ла#йно не вистачило, то вчора саме в №10242 Іонушас/Татаров запхали повернення конфіскації майна корупціонерів (які пішли на угоду зі слідством).
Це та норма, яку нібито зовсім випадково знищили законом про позбавлення колаборантів державних нагород. Знищив, нагадаю, теж комітет Іонушаса.
Іонушас міг закласти правки про повернення конфіскації в будь-який інший законопроєкт, але запхав саме в той, яким влада захищатиметься від суспільства. І в Раді він кричатиме, що треба це ла#но негайно голосувати, бо ЄС вимагає.
Чистої води мусарсько-татарівський підхід: спочатку створити проблему, а потім вирішувати її тільки в обмін на свій уродський інтерес.
Законопроєкт №10242 НЕ МОЖНА голосувати. “Слугам”, які катаються в росію і по курортах, дуже хочеться – от нехай вони й голосують.
Буде дуже весело поширювати поіменний список тих, хто голосував за цей треш. Переконаний, що до цього долучаться купа журналістів та провідних медіа.
А тепер трішки більше про №10242. Ним депутати пропонують саджати в тюрму на 8 років тих, хто зливає інформацію з державних реєстрів (на час війни). Зараз це НЕтяжкий злочин, покарання за який – до 2 років тюрми (максимум до 5-ти, якщо – вчинено повторно, або групою, або – якщо заподіяно значну шкоду).
Таким чином Іонушас перетворює це на тяжкий злочин, що дозволяє правоохоронцям Татарова проводити негласні слідчі дії в тому числі проти журналістів та медіа!
Наприклад, про перетин Таровим чи “слугами” кордону в бік росії. Або про розкішну нерухомість, лакшері тачки чи бізнеси можновладців оформлені на лівих людей.
І ж брехатимуть, що це військові не так зберігали міни – а два міністри Зеленського невинуваті! Ой, вибачте, то відмазка з іншої історії.
Так от, в цій – Іонушас буде кричати, що №10242 потрібний для покарання шпійонів, які зливають ворогу адреси, наприклад, стратегічних підприємств (ніби ворог їх не знає).
Це брехня. Така сама, як багато разів до цього.
Кримінальний кодекс вже містить ст. 111 – “Державна зрада”. Злиття інфи про оборонне підприємство можна (і треба) кваліфікувати по ній – “…умисне діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: …, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України”
Так от, ДІЮЧА ст. 111 Кримінального кодексу ВЖЕ передбачає покарання у вигляді пожиттєвого позбавлення волі, з конфіскацією майна – як раз, якщо злочин під час війни.
Тож законопроєкт же №10242 потрібен владі лише для одного – сховати від журналістів-розслідувачів (а відповідно – від суспільства) брудну білизну, якої вилазить все більше і більше.
З останнього, наприклад, розслідування “Схем” про Татарова, який щонайменше 9 разів літав у москву після 2014 р. (у тому числі – наступного дня після перемоги Зеленського на виборах), або ж розслідування елітного майна вже ексзаступником Генпрокурора (Вербицького).
Як думаєте, чиї саме систематичні поїздки в росію чи розкішне життя Іонушас/Татаров хочуть сховати? Когось конкретно, чи правлячої “еліти” загалом?».
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.
Фото: Facebook/Перший
