У понеділок, 8 квітня, правоохоронний комітет під керівництвом «слуги» Сергія Іонушаса на закритому засіданні погодив для голосування у Верховній Раді законопроєкт №11079-1. Він дозволяє суду звільняти корупціонерів та інших злочинців для військової служби за контрактом. Мова навіть про осіб, яких вже засудили навіть за тяжкі та особливо тяжкі корупційні злочини, повідомляє Центр протидії корупції (ЦПК).
Новий законопроєкт подають під виглядом «посиленням мобілізації», але насправді він дозволить фактично легалізувати ухилення від визначеного судом покарання у вигляді позбавлення волі, а надалі завдяки корупційним схемам – ухиленню від військової служби взагалі.
За інформацією ЦПК, законопроєкт подано зокрема для відмазування від потенційного покарання деяких народних депутатів, які отримали підозри у корупційних злочинах, і справи яких вже розглядаються у Вищому антикорупційному суді (ВАКС).
«Автори законопроєкту №11079-1 пропонують перелік злочинів, за якими засуджених не можна буде звільнити за такою схемою. Це злочини проти національної безпеки, умисне вбивство двох і більше осіб (умисне вбивство однієї особи допускається), злочини пов’язані з сексуальним насильством та тероризмом, а також порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами в стані сп’яніння. Проте тяжких та особливо тяжких корупційних злочинів серед винятків – немає», – зазначає заступниця виконавчого директора ЦПК Олена Щербан.
Важливо, що цей підхід суперечить зобов’язанням України щодо руху до Європейського Союзу. У червні 2022 року Європейська комісія надала свій висновок щодо заявки України на членство у ЄС, у якому рекомендувала «посилення боротьби з корупцією, зокрема на високому рівні, шляхом активних та ефективних розслідувань, а також забезпечення належної динаміки судових справ та винесених вироків».
Необхідність подальшого посилення роботи щодо боротьби з корупцією згадується і в щорічній доповіді Європейської комісії 2023 року про розширення в контексті ЄС подання української заявки на членство в Європейському Союзі.
Це не вперше, коли правоохоронний комітет під керівництвом Сергія Іонушаса намагається провести шкідливі ініціативи, які суперечать домовленостям з міжнародними партнерами. Раніше саме через цей комітет намагался протягти псевдореформу Бюро економічної безпеки та відмовляються скасовувати «правки Лозового». При цьому, на відміну від багатьох інших комітетів, засідання комітету відбуваються у закритому режимі.
Хто з нардепів зможе уникнути покарання за корупцію завдяки законопроєкту?
Сергій Шахов, якого звинувачують у приховуванні майна на 88 мільйонів гривень і який оголошений в розшук.
Олександр Юрченко, якого звинувачують в отриманні 13 тисяч доларів за потрібні зміни у законодавстві про сміттєві відходи.
Сергій Кузьміних, якого звинувачують у зловживанні впливом і обіцянці за 558 тисяч гривень посприяти в укладенні контрактів між приватною компанією і Житомирською лікарнею.
Ярослав Дубневич, якого обвинувачують у незаконному заволодінні 93 мільйонів гривень Укрзалізниці. Також він є підозрюваним в іншій справі, яка стосується організації заволодіння газом на понад 2,1 мільярда гривень. Дубневич перебуває у розшуку, йому обрано заочну варту.
Людмила Марченко, яка звинувачується у отриманні 11,3 тисячі доларів за сприяння із внесенням чоловіків у систему “Шлях”.
Анатолій Гунько, якого звинувачують в одержанні 85 тисяч доларів за допомогу приватному підприємцю з отриманням державних земель в оренду.
Андрій Одарченко, якого звинувачують у спробі підкупу біткойнами Мустафи Найєма в обмін на виділення грошей на університет, яким опікувався нардеп.
Сергій Лабазюк, якого звинувачують у пропозиції надання 150 тисяч доларів віцепрем’єр-міністру Кубракову та голові Держагентства відновлення Найєму за надання пов’язаній компанії підряду із відбудови об’єктів інфраструктури.
Олександр Маріковський, якого звинувачують у недостовірному декларуванні криптовалюти на 25 мільйонів гривень грн.
Як виглядає схема уникнення покарання за законопроєктом №11079-1?
Проєкт передбачає, що за бажання засудженого проходити військову службу, установа з виконання покарань має невідкладно надіслати до суду:
- подання,
- заяву засудженого про бажання проходити військову службу за контрактом,
- письмову згоду командира військової частини,
- копію військово-облікових документів,
- копію висновку (постанови) військово-лікарської комісії про придатність особи до військової служби.
Далі суд має розглянути ці документи та прийняти рішення. Детального порядку розгляду в суді законопроєкт не визначає. Якщо суд вирішить, що від покарання засудженого можна звільнити, то з ним мають укласти контракт, а військову службу засуджені повинні будуть проходити у спеціалізованих військових частинах.
Водночас закон не містить жодних вимог, де саме територіально зможуть проходити служби такі особи. Ба більше – за наявності підстав за тим же висновком ВЛК такі особи надалі можуть бути звільнені від проходження військової служби.
Експерти протидії корупції закликають народних депутатів не підтримувати законопроєкт №11079-1 у поточному вигляді.
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.
Андрій Котенський