У середу, 13 грудня, Львів попрощається з військовослужбовцями Миколою Дмитришиним, Михайлом Кострубою та Костянтином Мироновим, які захищали Україну від російських окупантів, повідомляє пресслужба Львівської міськради.
Львів’ян та гостей міста закликають долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від проведення розважальних заходів та святкувань.
О 09:30 у храмі свщмч. Йосафата (Замарстинівська, 134А) відбудеться прощання з воїном Михайлом Кострубою.
Чин похорону захисників Михайла Коструби, Миколи Дмитришина та Костянтина Миронова розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок.
Поховають воїнів на Личаківському кладовищі.
Біографічні довідки захисників
Микола Дмитришин (18.12.1979-29.11.2023). Уродженець села Твіржа Львівської області.
Навчався у Загальноосвітній школі-інтернаті спортивного профілю м. Львова. Згодом вступив до Державного професійно-технічного навчального закладу «Львівський професійний політехнічний ліцей» (тоді – Професійно-технічне училище №33 міста Львова).
У мирний час працював у будівельній сфері. Захоплювався рибальством.
Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини від російських окупантів до лав 63-ї окремої механізованої бригади Корпусу резерву Сухопутних військ Збройних Сил України.
У Миколи Дмитришина залишилися мама, двоє синів, брат з дружиною та племінниці.
Михайло Коструба (29.04.1972-10.12.2023) Львів’янин.
Навчався у Середній загальноосвітній школі №30. З юного віку захоплювався історією. Любов до Батьківщини передалася Михайлу Кострубі від дідуся, який боровся за Україну під час Другої світової війни. Спершу здобув професійно-технічну освіту у Львівському будівельному технікумі (сьогодні – Державний вищий навчальний заклад «Львівський коледж будівництва, архітектури та дизайну»). Згодом вступив до Національного лісотехнічного університету України.
Після завершення навчання проходив військову службу у Львові та працевлаштувався у одній із автомобільних баз колишнього Прикарпатського військового округу. До 2009 року проживав у Греції, працював у будівельній сфері та встановлював світлове обладнання для проведення масштабних концертів.
Після повернення на Батьківщину займався приватними ремонтами. Був надзвичайно позитивною людиною та легко знаходив друзів. Захоплювався кулінарією та збиранням грибів.
Із перших днів війни, попри статус особи з інвалідністю, добровольцем став на захист держави від російських окупантів та виконував бойові завдання у лавах 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України.
Брав участь в операціях із звільнення Херсонщини, також боровся із загарбниками на східному напрямку фронту. Михайло Коструба мав виняткові навички інженера, займався матеріально-технічним забезпеченням підрозділу та генерував чимало ідей задля здобуття тактичної переваги над противником.
У Михайла Коструби залишилися мама, дружина, донька, брат, похресники.
Костянтин Миронов (18.03.1970-06.11.2023) Львів’янин.
Навчався у Середній загальноосвітній школі №22 імені Василя Семеновича Стефаника. Згодом здобув вищу освіту на колишній кафедрі «Технології основного органічного та нафтохімічного синтезу» Інституту хімії та хімічних технологій Національного університету «Львівська політехніка».
Після завершення навчання проходив військову службу. Протягом 2014-2016 років виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції.
Повернувшись до цивільного життя, працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Львівська кондитерська фабрика «Світоч». Займався плаванням на професійному рівні.
Після початку повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини до лав 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.
У Костянтина Миронова залишилися дружина, донька та брат.
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.
Андрій Котенський