Транспортні проблеми та майже перманентні „корки“ давно стали однією з найбільших міських проблем. Більше того, якщо раніше вони виникали у „години пік“, то тепер від водіїв можна часто почути скарги на „корки“ у незвичний час. Кількість автомобілів у Львові зростає значно швидше, аніж можливості влади якось вирішувати цю проблему. Про це розмова з людиною, яка займається дослідженням транспортних проблем – доцентом Національного університету „Львівська Політехніка“ Віталієм Мазуром.
Пане Віталію, зараз завершується ремонт вулиці Дорошенка. На Вашу думку, чи допоможе це суттєво вирішити проблему „корків“, які періодично тут виникають?
Лабораторія, в якій я працюю, пропонувала свого часу певні варіанти вирішення транспортної проблеми в районі вулиць Словацького-Дорошенка – пустити рух автомашин в об’їзд Головної пошти, а трамвайну колію залишити за старим маршрутом. Однак обидва варіанти є добрими, вони вирішують питання транспортної розв’язки в цьому мікрорайоні. Наша розробка передбачала менші затрати. Теперішній варіант добре вирішив питання із трамвайною зупинкою – вона розташована так, що не створює перешкод для руху транспорту.
Отож це проект, який вже здійснено. Якщо ж говорити про те, що слід зробити в найближчому майбутньому, зокрема наступного року в реорганізації вуличного руху Львова для вирішення проблеми „корків“?
Ситуація з транспортом постійно ускладнюється, однак ми мусимо вкладатись у можливості міського бюджету. Для вирішення транспортних проблем неприпустимі хаотичні рішення. Проблему „корків“ у центрі слід вирішувати у прицентральній частині, яка знаходиться за межами трамвайного кільця по вулицях Бандери – Франка – Городоцької. Наші пропозиції полягають у створенні нових та інтенсифікації старих транспортних потоків. Зокрема мова йде про активізацію руху північно-східною частиною малого транспортного кільця, а саме вулицею Івана Гонти. Для цього слід знести частину аварійного будинку, який знаходиться якраз навпроти лялькового театру. Це дозволить створити ще одну смугу для руху автотранспорту. Додатковим варіантом розв’язки може стати використання сусідньої вулиці Насипної, однак вона не зможе пропустити значну кількість автотранспорту.
Так само на наступний рік заплановано проведення робіт з розширення вулиці Волоської та Шота Руставелі, де є можливість зробити ще одну смугу для руху автотранспорту. Однак більш важливими та терміновими є роботи на вулиці Івана Гонти. Одна з найскладніших транспортних проблем зараз є на вулиці Городоцькій, поблизу старого ЦУМу. Для її розв’язання ми пропонуємо пустити транспорт з вулиці Городоцької на Клепарівську через вулицю Золоту. А для цього слід реконструювати асфальтову доріжку, яка пролягає через сквер на Золотій.
Зараз однією з головних проблем центру є нестача місць для паркування. Пане Мазур, на Вашу думку, чи можливо в принципі там знайти нові місця для паркування автомобілів?
За нашими підрахунками одночасно в центрі паркується 2500 автомобілів, кожному з яких потрібно близько 15 квадратних метрів. На жаль, нових місць для паркування в центрі Львова я не бачу. Єдиним винятком є площа Петрушевича, де можливе будівництво багатоповерхової стоянки.
Від ситуації з рухом транспорту перейдемо до пасажирського транспорту. Періодично виникають розмови про доцільність прокладання трамвайної колії на Сихів. Ці розмови знову активізувались з будівництвом Сихівського мосту. На Вашу думку, наскільки це доцільно?
Тема сихівського трамваю зараз не є дуже актуальною. Для того, щоб запускати новий трамвайний маршрут, повинна бути достатня кількість машин, інакше відбувається їх „розмазування“ по нових та старих маршрутах. Значно простіше є збудувати тролейбусну лінію до „Санта Барбари“, а також зробити лінію з Сихова через Новий Львів до Стрийської, тим самим утворивши тролейбусне „кільце“. Зауважте, тролейбус обслуговує здебільшого пенсіонерів, тобто відіграє соціальну роль. Як не дивно, але в цьому зацікавлені і самі перевізники, яким залишаються платоспроможні пасажири. У той же час відшкодування за перевезення пільговиків концентруються на одному підприємстві – „Львівелектротрансі“, що так само є зручно.
Все ж таки запровадження нових тролейбусних маршрутів потребуватиме закупівлі нових машин. Скільки їх потрібно і скільки це коштуватиме міському бюджету?
Для лінії Санта -Барбара — площа Петрушевича, з врахуванням того, що тут вже працює тролейбусний маршрут N24, потрібно купити 3-4 тролейбуси, вартість одного, якщо не помиляюсь – близько 85 тисяч доларів. Щодо тролейбусної лінії Сихів – Стрийська, то тут залежить від того, куди далі той маршрут проляже. Але при цьому слід пам’ятати, що інтервал руху не повинен перевищувати 15 хвилин, інакше пасажири не захочуть ним користуватись.
Кілька років тому звучала ідея прокладення тролейбусної лінії від площі Петрушевича до вулиці Зернової, що дозволило б з’єднати тролейбусним рухом південну та північну частину міста.
Це так само не є дуже актуальним, адже тролейбуси є занадто габаритними машинами для центру Львова. Крім того у центрі немає місця для облаштування тролейбусних зупинок. Бачите, тролейбус на великі відстані може їздити лише за наявності широких вулиць, а таких у центрі Львова немає. Наші дослідження показують, що більшість пасажирів тролейбусами їздять на невеликі та середні відстані.
Ви вже згадали про маршрутні таксі. На жаль, ситуація у цій ділянці не є нормальною. Мікроавтобуси, які зараз використовуються, аж ніяк не можна назвати комфортними. На Вашу думку, які тенденції будуть характерними для маршрутних перевезень найближчий рік-два? Яка частка у транспортному парку міста є оптимальною для різних класів автобусів?
Буде відбуватись поступовий перехід з мікроавтобусів на автобуси малого класу, місткістю до 45 чоловік. Такий варіант є найкращим для Львова. До того ж приватним перевізникам надто дорого та ризиковано купувати великі автобуси. Оптимальним для Львова є експлуатація близько 10% великих автобусів, 20-25% — середніх, 40-50% — малих, і решта – це мають бути мікроавтобуси.
А скільки часу займе перехід з мікроавтобусів на малі автобуси?
Це триватиме 2-3 роки. І цей процес вже почався, характерним, скажімо, є маршрут N23, де використувуються нові „Мерседеси“ малої місткості. Але тут є чимало проблем. Скажімо перевізники бояться купувати престижний „Богдан“ через його високу вартість – близько 30 тисяч доларів та ймовірні проблеми з двигунами японського виробництва через неякісне пальне. До того ж планування салону в „Богдана“ не є надто зручним, навіть у порівнянні з тим же „Мерседесом“.
Пане Мазур, заміна парку автобусів, безперечно, частково вирішить транспортні проблеми Львова. Але чи є інші, не такі затратні шляхи вирішення проблем?
Ми рекомендуєм перевізникам переходити до фіксованих зупинок, навіть для маршрутних таксі, принаймні у центральній частині міста. Це, між іншим, дозволить прискорити їх рух, і при тій самій кількості машин виконувати більше рейсів. До речі, якщо правильно розрахувати місця фіксованих зупинок, то пасажирам так само буде зручно.
Розмовляв Олександр Сирцов
