На західних рахунках російського Центрального банку лежать понад 300 млрд дол. Ці кошти – реальна можливість змусити державу-спонсора тероризму заплатити за воєнні злочини та зруйновані українські міста.
Триває другий рік великої війни, а союзники України не тільки не змогли конфіскувати ці гроші, а й досі не розкривають, де саме вони перебувають.
Заморожування резервів мало стати найпотужнішим санкційним ударом, однак завдяки довгим рокам підготовки до війни агресор його майже не помітив.
Приватні активи забрати теж не можуть – кремлівські олігархи уникають відповідальності, використовуючи професійних адвокатів та лазівки в західних законах.
Замість того, щоб просто зараз направити російські гроші на відновлення України, вони лежать на рахунках і тихо чекають закінчення війни, щоб повернутися назад у Москву…
Ставка на пасивність ЄС не спрацювала. Після 24 лютого 2022 року резерви Центробанку РФ заморозили в усіх західних країнах.
Утім, навіть коли в перші місяці великої війни на Росію наклали найбільшу у світі кількість санкцій, Кремлю вистачило грошей, аби втримати економіку від колапсу. На підтримку рубля за девʼять місяців витратили лише 15% від наявних 630 млрд дол.
Однак навіть ці витрачені гроші їм повернулися, адже західні країни продовжували купувати російські нафту та газ. До того ж п’яту частину резервів Центробанк РФ стабільно тримає в золоті, яке за потреби можна конвертувати у валюту…
Готуючись до війни, Росія з 2018 року по 2022 рік збільшила обсяг грошей у фонді з 65 млрд дол до 182 млрд дол (13,5 трлн руб). А за пів року до вторгнення всі активи ФНД перевели в золото, євро, єни та юані.
Щоб боротися з наслідками санкцій та фінансувати війну, в останні три місяці 2022 року уряд РФ витратив з ФНД 3 трлн руб.
За даними російського Мінфіну, зараз у фонді лежать активи на 11,9 трлн руб, з яких ліквідними (ті, що можна швидко конвертувати в гроші) є 6,7 трлн руб або 87 млрд дол. У KSE підрахували, що цих коштів Кремлю вистачить на фінансування війни до кінця 2023 року.
Якщо РФ знайде додаткові джерела наповнення бюджету та покупців на свої енергоресурси, то ФНД вистачить на довший період.
Україна не має таких резервів і підтримує економіку західними кредитами й грантами. На компенсацію інфраструктурних збитків, за оцінками Світового банку, доведеться шукати ще понад 400 млрд дол.
Єдина можливість фінансово зрівнятися з агресором – забрати його заморожені резерви на Заході.
Ніхто не знає, де гроші
У квітні 2023 року німецьке видання Die Welt написало, що після закінчення війни Єврокомісія хоче повернути росіянам їхні заморожені резерви, яких у країнах G7 понад 300 млрд дол.
Виходить, що, Росія, яка почала війну, отримає ці кошти для відновлення власної економіки, а Україна залишиться біля розбитого корита з купою боргів та зруйнованими містами.
Репарації росіяни самотужки платити навряд чи будуть, тож єдиний спосіб уникнути такого сценарію – конфіскувати їхні гроші на компенсацію Україні.
Однак на другий рік великої війни ніхто достеменно не знає, де саме перебувають ці 300 млрд дол, не кажучи про їх конфіскацію. Інформацію про обсяг цих грошей політики беруть із звітів Центробанку РФ. Тобто ці дані можуть навіть не відповідати дійсності.
Аби мати конструктивний діалог із західними партнерами щодо російських грошей, Україна має знати, на яких рахунках і в яких країнах лежать російські мільярди. Проте цю інформацію не розкривають.
Труднощі конфіскації
Західні країни звикли жити за правилами. За міжнародними правилами, одна країна не може просто так забирати гроші в іншої. Такий захист інвестицій називається суверенним імунітетом.
Саме завдяки прозорості та дотриманню цих правил британський фунт, євро та долар є провідними валютами, у яких зберігають свої резерви більшість держав світу.
Існує ризик, що після першої конфіскації російських грошей левова частка інвесторів відмовиться зберігати гроші в цих валютах і почне шукати більш безпечні юрисдикції. Умовно, Китай, який має 3 трлн дол резервів, не захоче вкладати гроші в країни, які можуть їх забрати у випадку конфлікту.
«Суверенний імунітет можна обмежити законним шляхом, через Радбез ООН, посилаючись на порушення Росією всіх можливих норм міжнародного права. Однак Росія є постійним членом Радбезу і може самотужки заблокувати будь-яке подібне рішення», – пояснила ЕП заступниця міністра юстиції Ірина Мудра.
Іншими словами, міжнародне право не працює, коли треба притягнути до відповідальності велику ядерну країну, яка є членом Ради безпеки ООН…
Які країни підтримали резолюцію про стягнення репарацій з Росії
Посилаючись на цю резолюцію, буде створений міжнародний договір. Країни, які його підпишуть, будуть зобов’язані відшукати в себе гроші агресора, конфіскувати їх і спрямувати постраждалій державі…
Таким чином західні країни зможуть законно обмежити суверенний імунітет Росії, посилаючись на конкретний міжнародний договір та резолюцію Генасамблеї ООН. У майбутньому цим механізмом зможе скористатися будь-яка держава, що постраждала від агресії.
Країни G7 по-справжньому будуть готові притягнути Росію до відповідальності, щойно поставлять свій підпис у договорі.
Гроші олігархів збирають по крихтах
Ще одна можливість отримати компенсацію – це гроші російських олігархів.
На Заході заблокували активи російських бізнесменів на 30 млрд дол, але коли справа дійшла до конфіскації, процес почав гальмувати. Як виявилося, ці кошти доводиться збирати по крихтах та судитися в кожному окремому випадку.
Проблема в тому, що гроші росіян планують конфіскувати не за війну проти України, а за їхні особисті фінансові злочини. Прокурори не завжди можуть в суді довести, що той чи інший бізнесмен порушував санкції або відмивав кошти. Тож олігархи можуть захистити свої статки в західних судах, користуючись їхньою юридичною прискіпливістю та можливістю затягувати процес…
На Заході поки що не існує скорочених процедур для цивільної конфіскації. Україні важливо залишатися лідером у конфіскації російських активів та подавати приклад своїм союзникам, щоб вони прискорили цей процес…
Поки країни не розроблять швидкий та ефективний механізм конфіскації грошей агресора, росіяни й далі використовуватимуть західні суди та суверенний імунітет, щоб залишати безкарними свої злочини.
Змін має зазнати й міжнародне право, яке не здатне покарати агресора, якщо він є членом Радбезу ООН. Бути одними з лідерів у реформуванні міжнародних правил випало саме українцям, які найбільше страждають від цього протиріччя.
Протягом 2023 року стане відомо, чи вистачить у західних країн політичної волі, щоб змусити Росію заплатити за свої злочини, або ж ця війна стане зручним прецедентом безкарності для інших агресивних режимів…
Детальніше читайте у матеріалі журналістів Української правди: «Тихі гавані» для кривавих грошей. Чому активи Росії на Заході не конфіскують?
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.
Андрій Котенський