Чемпіонка світу, бронзова призерка Олімпійських ігор, членкиня Комітету Верховної Ради з питань молоді і спорту Ольга Саладуха про нейтралітет члена МОК, першого віце-президента IAAF, президент НОК України Сергія Бубки під час війни Росії проти України та ідею надання громадянства деяким росіянам, які, рятуючись від санкцій, раптово захотіли виступати під українським прапором:
Назвати ворога ворогом, війну війною, окупацію окупацією – це те найменше, що українські спортсмени хотіли почути від керівництва Національного олімпійського комітету ще в перші дні вторгнення росії. І, на жаль, цього не відбулося досі!
Ще 27 лютого спортивна спільнота України почала озвучувати чітку вимогу – виключити рф та білорусь з Міжнародного олімпійського комітету та з міжнародних спортивних федерацій. Сьогодні, 12 квітня, ми підкріпили цю вимогу відповідним рішенням профільного парламентського комітету.
Але Сергій Бубка досі не озвучив чіткої позиції з цього приводу, а НОК не ухвалив жодного рішення, звернення. Прикро, але НОКи інших країн були активнішими у нашій підтримці, аніж рідна організація.
Лише після тривалого мовчання під час нової фази війни Сергій Бубка нарешті публічно заговорив, але навіть посоромився вимовити слово «війна», визнати росію агресором та засудити окупацію українських міст і сіл.
І це в той час, коли сотні українських спортсменів стали на захист Батьківщини зі зброєю в руках, а десятки були вбиті та покалічені окупантами.
Навіть жахливі трагедії в різних населених пунктах Київщини та інших регіонів не змусили топ-менеджерів НОК отямитися й почати активнішу роботу для захисту національних інтересів України.
Натомість є спроби цькувати тих, хто не боявся публічно висловитися й засудити бездіяльність Комітету та його вищого керівництва. Мовляв, підриваємо єдність в час війни. Навпаки, ми переконані, що всі політичні сили, громадяни мають об’єднуватися навколо України, Верховного Гловнокомандувача та спільно на всіх фронтах бити ворога. Але така єдність полягає не в інертності та мовчанні, а в конкретній результативній роботі кожного з нас на своєму місці.
Український спорт потребує потужної підтримки, в тому числі в окупованих регіонах. Необхідно вивести його з анабіозу та налагодити процес тренування не лише для «зіркових» спортсменів, але й для усіх, хто може та хоче досягати результатів.
Та замість уваги та поваги до українських спортсменів ми почули ідею щодо надання громадянства деяким росіянам, які, рятуючись від санкцій, раптово захотіли виступати під нашим прапором.
Також переконані, що вже зараз Мінмолодьспорту та НОК повинні вжити усіх можливих заходів для підтримки нашого спорту в умовах війни та відродження у післявоєнний час.
Наша мета єдина – розбити ворога на спортивному фронті так само, як його б’ють українські захисники на фронті військовому.
Правда, рішучість та солідарність світового спортивного співтовариства – найкраща зброя, яка дозволить нам перемогти!»
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.
Андрій Котенський