Нова хвиля економічної кризи почнеться в Україні, але, навіть якщо впадуть ціни на сталь і буде серйозно ускладнене зовнішнє фінансування, такого удару як у 2008 році по українській економіці не буде.
На переконання експертів, економіка України стала більш тренованою – з ринку пішли слабкі банки, підприємства скоротили свої витрати, знайшли нові ринки збуту. Навіть у найгіршому випадку можна чекати не нового спаду в економіці, а мінімального зростання. Українську економіку може витягнути китайський, індійський і російський локомотиви. У цих країнах йде зростання, а значить, і є шанс уникнути серйозного спаду українського експорту.
"Якщо криза в Європі у другій половині року буде розростатися, то це, звичайно, знизить попит на українську продукцію з боку наших партнерів, але призведе лише до уповільнення темпів зростання ВВП на 0,1-0,3%", – вважає керівник ІАЦ Forex Club Микола Івченко.
Імовірно, що будуть проблеми з залученням зовнішніх позик (а значить, і з бюджетом та гривнею), але аналітики сподіваються, що МВФ допоможе Україні. "Фонд розуміє, що нас не можна кинути напризволяще. Україна, у разі великих проблем, потягне за собою в прірву сусідів, а це нікому не потрібно", – повідомив екс-секретар Кабміну Віктор Лисицький.
Україна, за всіма прогнозами, цього року повинна була вже вийти з кризи. Зараз активно зростає промисловість (зростання – понад 15% на місяць, в основному за рахунок збільшення експорту сталі), оживають будівництво та банківське кредитування.
Українцям від другої хвилі кризи поки дісталося небагато – лише падіння фондового ринку. "Українські фондові індекси підключилися до глобальної тенденції під час травневих свят, втративши з початку місяця більше 40% вартості і повернувшись на рівень початку 2010 року", – говорить експерт інвесткомпанії "Драгон капітал" Руслан Балабан. Але це падіння на кишені українців не позначилося.
Фондовий ринок може бути тільки початком. Віце-прем`єр-міністр України Сергій Тігіпко заявив, що криза в Європі стане для нашої країни серйозним випробуванням: "Якщо зменшиться економічне зростання зони євро, це, безумовно, вплине на ціни на метал. А це для нас надзвичайно погано. Це відразу може призвести до ланцюгової реакції по інших галузях, і не тільки по металу ми можемо отримати зниження попиту".
Від експортних галузей залежить зростання промисловості і взагалі зростання нашої економіки. Металурги вже в травні відчули зниження попиту і падіння цін (при тому, що з початку року попит і ціни стабільно росли). Підприємства вже почали знижувати обсяги виробництва. "На сьогоднішні ми маємо зниження цін на метал – приблизно на 10% з початку місяця, але більше непокоїть можливе зниження попиту на продукцію металургів", – повідомив економічний експерт Олександр Жолудь.
Водночас, якщо криза накриє Європу, то основні споживачі металу, машинобудування та будівництво, будуть згортати обсяги виробництва і купівлі сировини по всьому світу, що неминуче призведе до падіння цін і попиту на українську сталь.
А ось хімікам пощастило. Їхня основна стаття витрат – газ, а через те, що ціна на нього знизилася, то є надія, що і хімічна галузь вистоїть, вважає О.Жолудь.
Також обнадіюють полегшення доступу українських товарів на російський ринок, який нині зростає досить швидкими темпами, а також плани наших двох країн з кооперації в суднобудуванні і в авіапромі, що може серйозно підняти ці галузі.
Якщо криза піде по максимуму (впадуть ціни на сталь, перекриється зовнішнє фінансування), то бюджет постраждає.
По-перше, уряд планував позичити 1,3 млрд. доларів на зовнішніх ринках, у тому числі і для покриття дефіциту бюджету. Якщо ринки капіталів і далі буде лихоманити, то зробити це буде проблематично, або як мінімум набагато дорожче, ніж планувалося раніше.
По-друге, можуть виникнути проблеми з приватизацією – в кризу інвестори не схильні робити великі покупки.
По-третє, проблеми будуть і з наповнюваністю бюджету через скорочення прибутків експортерів та податкових надходжень від них. Напевно гроші на соцвиплати знайдуть (для цього бюджет потрібно виконати всього на 70%, що реально в будь-якому випадку), але доведеться скорочувати інвестиції в економіку.
Головна проблема банкірів – великі обсяги зовнішніх боргів (на 1 січня – більше 30 млрд доларів). "У стабільних умовах банки зазвичай перекредитовувати, проте, якщо боргова криза буде розростатися, то шансів на перекредитування буде менше", – повідомив голова Центру антикризових досліджень Ярослав Жалило. Тобто, кількість проблемних банків значно не збільшиться.
Більш серйозною проблемою для банкірів може стати закриття ринків капіталів. А це означить, що відновлення масштабного кредитування всередині країни буде відкладено на невизначений час.
Найбільш чутлива тема для більшості українців – курс національної валюти. Зараз позиції гривні міцні. НБУ досі викуповує надлишок валюти, щоб гривня не зміцнилася більш як 7,9 грн/дол., Але, якщо криза підкосить експортерів і зупиниться приплив капіталу в Україну, то тенденція зміниться на зворотну – НБУ доведеться продавати валюту, щоб утримати гривню від обвалу нижче 8 грн/дол.
У такому разі долю курсу вирішить МВФ, вважають експерти. "Якщо МВФ дасть гроші, то Україна протримається на нинішньому рівні до кінця року, якщо не дасть, складно навіть уявити, яким буде курс", – повідомив головний фінансовий аналітик рейтингового агентства "Експерт-Рейтинг" Віталій Шапран.
Львівський портал