– Передісторія досліджень на вулиці Федорова туманна як і сам інвестиційний конкурс щодо відповідної земельної ділянки. Наскільки я орієнтуюся, земельну ділянку продавали інвестору з тією умовою, що він вже вкладає свої кошти і до Євро-2012 будує суперготель. Кількість місць там збільшувалася з кількох десятків до понад півтори сотні люксових номерів. В той же час, чим більше планували вкладати в будівництво, тим менше бажання інвестор мав фінансувати археологічні роботи, розуміючи, що археологи потратять суттєву частку інвестиційних коштів. Хоч інвестор мав бути поінформований про необхідність проведення археологічних досліджень ще до купівлі відповідної ділянки в історичній частині міста.
Усі пертурбації щодо археологічних досліджень, починаючи з 2007 року і до сьогоднішнього дня, носять якщо не напівкримінальний характер, то мають детективний відтінок. Адже спочатку інвестор погоджувався провести археологічні дослідження на певній ділянці, а потім почав від цього відмовлятися. Мої зустрічі з представниками інвестора успіхом не закінчувалися. Те, що уникнення археологічних досліджень означатиме руйнацію історико-культурного шару Львова, представників інвестора мало цікавило.
Одного разу я випадково потрапив на нараду до першого заступника міського голови Олега Синютки щодо ділянки на Федорова. Під час обговорення я вставив ремарку про те, що потрібно проводити археологічні дослідження, натомість Синютка запитав мене, хто я і сказав, що мене на нараду не запрошували. Про яке розуміння міської влади можемо говорити, якщо вони обговорюють археологічні питання в колі людей, які не проводять археологічні дослідження?
Заява міського голови про початок будівельних робіт на Федорова означає фактично старт руйнації недослідженої території на цій ділянці. Адже на ділянці, площею понад 1900 метрів квадратних, археологічні роботи провели на площі заледве 300 метрів квадратних.
– Чи законно починати будівельні роботи не провівши археологічних досліджень?
– Звичайно, що незаконно. На сьогодні мали б зробити дві речі: забезпечити проведення археологічних досліджень та до початку будівництва отримати з Державної служби охорони культурної спадщини дозвіл на початок робіт в зоні ЮНЕСКО. Такий дозвіл може надати винятково центральний орган охорони культурної спадщини після проведення повномасштабних досліджень.
– Якими будуть Ваші подальші дії?
– По-перше, ми подивимось на реакцію щодо наших публікацій, а по-друге, будемо писати до Києва звернення, у якому викладемо фактичний обсяг проведених археологічних робіт на ділянці та покажемо, яка територія не досліджена. Ми будемо домагатися, щоб інвестора змусили продовжити археологічні роботи.
У нашій компетенції провести дослідження, підготувати звіт з проектними рекомендаціями і висновками та подавати відповідні заяви у всі органи охорони культурної спадщини. Подавати звернення в прокуратуру – не наша компетенція, ми можемо тільки волати: «Людоньки зробіть на підставі наших матеріалів свої приписи!».
– На Вашу думку, чому міська влада у цьому питання відстоює інтереси інвестора, а не міста – справа у некомпетентності чиновників чи у їх підкилимному зацікавленні?
– Я швидше думаю, що справа у бажанні уникнути мороки та, можливо, якісь зацікавлення підкилимні. Я колись висловлював думку, що земельну ділянку на Федорова інвестор купив для перепродажу, але криза завадила йому продати цю ділянку реальному інвестору. Тому зараз власник ділянки робить видимість потуг, щоби будувати готель, адже є інвестиційні зобов’язання перед містом. Зараз у власника ділянки з’явилася нагода списати свою неспроможність будувати готель на те, що роботу блокують археологи.
Я вважаю, що у цій справі є цілий комплекс зацікавлень: по-перше, уникнути витрат на проведення коштовних археологічних робіт, по-друге, уникнути втрат часу, по-третє, можливість списати на археологів свою інвестиційну неспроможність.
– Нагадайте, яка сума необхідна для проведення повноцінних археологічних робіт на ділянці на вулиця Федорова, де планують будувати готель?
– Точну суму важко сказати. Я подавав замовнику ще у 2008 році розрахункову вартість археологічних робіт на 90% території ділянки, яка відводиться під будівництво. Кошторис складав близько 4 мільйонів гривень. Замовник, звичайно, на це не погодився, адже вартість купленої ділянки становила 19 мільйонів гривень, а вартість археології мала б становити більше чверті цієї суми.
Ми узгодили під час зустрічей, які виявились все ж безплідними, ціну в 600 тисяч гривень плюс проведення обов’язкового археологічного нагляду під час робіт нульового циклу. Ніби інвестор погодився, зник на кілька місяців, а потім почав пропонувати все меншу і меншу суму на проведення археологічних робіт. Ми на це не погодились.
Нагадаємо, Рятівна археологічна служба висловлює стурбованість станом дотримання пам’яткоохоронного законодавства у Львові. Археологи стверджують, що початок будівельних робіт на вулиці Федорова, 23-25 та 22-26, де планують побудувати готель, без проведення комплексних археологічних досліджень означатиме варварське знищення культурного шару Львова 14-18 століть.
Львівський портал