Міністерство надзвичайних ситуацій б’є на сполох: у Львові почастішали випадки отруєння мешканців чадним газом. Лише від початку цього року у місті зафіксовано два таких випадки, у яких постраждали троє дорослих та двоє дітей. А протягом 2009 року чадним газом отруївся 31 львів’янин.
За словами начальника нормативно-технічного відділу державної інспекції цивільного захисту населення обласного управління МНС Світлани Мірошкіної, основними причинами отруєння мешканців чадним газом є несправність газового обладнання, утримання вентиляційних каналів у неналежному стані, необережне поводження з газовими приладами та порушення правил їх експлуатації.
Паралельно з цим сприяють вчадінням мешканців… євроремонти. Йдеться, зокрема, про встановлення метолопластикових вікон та броньованих дверей, які не пропускають повітря знадвору, а також замуровування під час ремонтів вентиляційних отворів задля теплозбереження у помешканні.
За словами начальника відділу захисту населення управління з питань надзвичайних ситуацій ЛМР Євгена Басана, із встановленням так званих «євровікон» та «євродверей» львів’яни з індивідуальними системами опалення та гарячого водопостачання опинилися під загрозою отруєння чадним газом, адже вони забувають провітрювати приміщення під час роботи газових приладів. Тоді як старі дерев’яні, подекуди, «діряві» вікна автоматично провітрювали помешкання, тож загроза вчадіти була меншою.
Проте самі по собі наглухо зачинені металопластикові вікна не є причиною отруєння чадним газом. Насамперед чи найбільшу загрозу мешканцям квартир та будинків несуть забиті димовентиляційні канали.
Як розповів головний інженер ВАТ «Львівгаз» Роман Чайківський, у 98% випадках отруєння львів’ян чадним газом причиною була несправність димоходів та вентиляційних каналів.
«Згідно з Правилами безпеки систем газопостачання України, контроль за проведенням перевірки стану димових та вентиляційних каналів з метою визначення їх подальшої експлуатації покладений на житлово-експлуатаційні організації, незалежно від їх відомчої належності, і керівників (власників) будинків», – наголосив Роман Чайківський.
Тобто де-юре, ЛКП мали б нести відповідальність за несправність димоходів, через яку постраждали мешканці. Позаяк одним із пунктів угоди з ЛКП, яку добровільно-примусово укладають львів’яни, є обов’язкове щорічне очищення димовентиляційних каналів працівниками ЖЕКів. На практиці ж мало хто з мешканців Львова може похвалитися тим, що бачив на даху свого будинку живого сажотруса, який прочищав димоходи.
Зрештою, це й не дивно, адже на увесь Галицький район Львова є всього 13 сажотрусів, віком від 45 до 76 років. Тож теоретично протягом року кожен з них мав би прочищати понад 7 тисяч димовентиляцій, яких лише у центрі міста є понад 92 тисячі.
Тому перевірка димовентиляційних каналів, яка є обов’язковою умовою подачі газу до помешкання, у більшості випадків відбувається лише на папері. Адже, як переконують чиновники міськради, протягом минулого року були перевірені усі димарі у Львові.
Але якщо несправні і неперевірені димовентиляційні канали є огріхом ЖЕКів, то ще одна доволі поширена причина отруєння чадним газом є банальне недбальство та необережність самих львів’ян. У даному випадку йдеться про самовільне встановлення у помешканнях газових приладів до того ж сумнівної якості. За словами представників МНС, така практика для жителів Львова є масовою. При цьому мешканці купують на ринках газові прилади китайського виробництва без жодних експлуатаційних та гарантійних документів, а встановлюють такі прилади майстри-самоучки, несанкціоновано втручаючись у газорозподільні мережі. Як наслідок – доми львів’ян з фортець перетворюються на порохові (газові) бочки, які у будь-який момент можуть вибухнути, забравши життя мешканців.
При цьому перевірки відповідних служб не дають бажаних результатів, адже львів’яни, побоюючись штрафів за самовільне встановлення газових приладів, не допускають працівників газових служб до своїх помешкань. Зокрема, відповідні служби не можуть перевірити справність опалення та газових приладів у помешканнях майже 40% львів’ян.
Натомість у «Львівгазі» запевняють, що чутки про штрафи за «самоволку», розміром 2-3 тисячі гривень, є неправдивими. За словами Романа Чайківського, узаконення самовільно переробленого проекту та технічних умов вартує близько 250 гривень, які необхідно сплатити у касу.
Ще одна, щоправда опосередкована, причина нещасних випадків із вчадінням людей – занедбаність підвалів та горищ багатоповерхових будинків. З одного боку ЛКП їх не прибирають, посилаючись на те, що ці приміщення є власністю мешканців. З іншого боку – самі мешканці байдуже ставляться до неприватної власності. Відтак горища та підвали стають притулком для бездомних та наркоманів. Результатом цього стає засмічення допоміжних приміщень і часте їх займання через недбале поводження з вогнем їхніх «мешканців». Паралельно з цим безпритульні засмічують уже згадувані димовентиляційні канали, ставлячи під загрозу безпеку мешканців всього будинку.
На жаль, міська влада та більшість контролюючих органів міста, констатуючи причини отруєнням львів’ян чадним газом, живуть за принципом: «Доки грім не гряне, чоловік не перехреститься». Тож жителям міста, аби не вчадіти у власних помешканнях, залишається покладатися насамперед на себе: подати заяву в ЛКП щодо реального очищення димовентиляційних каналів, перевірити справність газових приладів і не забувати провітрювати свої домівки.
Львівський портал