Говорити про те, що бізнес у Львові почуває себе комфортно, схоже, не доведеться ще довго. До такого висновку зійшлися представники власне бізнесу, а також депутати міської і обласної рад та журналісти, які мали нагоду подискутувати про «Розвиток львівського бізнесу в епоху Садового» на засіданні експертного клубу Центру експертних досліджень і комунікації «Тема».
Представниці мерії, начальнику відділу економічного розвитку Вікторії Довжик, попри красномовство таки не вдалося переконати присутніх у тому, що міська влада робить все можливе для розвитку підприємництва. Більше того, її теза про те, що створене у міській раді «єдине вікно» (через яке документи надходять на погодження до чиновників) неабияк спростило життя підприємцям, зазнала нищівної критики. Також була піддана сумніву інформація, котрою нещодавно пишався мер Львова Андрій Садовий. Йдеться про те, що Львів опинився першим у рейтингу найкомфортніших міст України.
«Чомусь складається так, що на папері у нас ситуація виглядає завжди набагато краще, аніж це є насправді у житті. Як можна вважати Львів комфортним містом, коли щороку кількість робочих місць зменшується. Починаючи, з 2005 року й до сьогодні Львів втратив 40 тисяч робочих місць. Інвестори, які могли б вкласти кошти у розвиток міста, й зверталися до влади з конкретними пропозиціями, пішли на Волинь, Закарпаття й інші регіони. Для того, щоб бізнес почувався комфортно, має бути максимальний інтерес влади, не можна «повально дусити все». У Львові був дикий бізнес, згодом базарний, а тепер ми прямуємо до колапсу», – так описав стан бізнесу в місті депутат Львівської обласної ради, голова Асоціації роботодавців Львівщини Зеновій Бермес.
Водночас він погодився із тим, що не останню роль у цій малопривабливій ситуації відіграли і його колеги-депутати, як з обласної ради, так і з міської. На жаль, попри прийняття обранцями різноманітних програм, скерованих на підтримку бізнесу, на реаліях жодного позитиву від цього немає.
Цієї ж думки притримується депутат міськради Петро Адамик, який уже не перший рік є підприємцем і знає всі проблеми не від сторонніх осіб. Він вважає, що усі програми, котрі приймаються на місцевому рівні здебільшого непотрібні. А депутати чи то міської ради чи обласної впливають на бізнес із коефіцієнтом корисної дії 1 до 100. «На 90% програми з підтримки бізнесу – чисті декларації і вода. Така програма мусить бути прийнята, бо без неї ми не можемо прийняти бюджет. Але бізнес є дуже самоорганізований, він потребує від чиновника одного – не втручатися у роботу», – переконаний П. Адамик.
Однак виконання цього єдиного прохання, міські посадовці не в змозі гарантувати. Натомість «добрими намірами» вони намагаються допомогти, як підприємцям, так і найманим працівникам. На ділі ж виходить, що допомога скеровується лише у сторону чиновників та підприємств, наближених до владних структур. За словами депутата ЛМР Теодора Дяківа, незважаючи на ряд протестів, з підприємців і надалі стягуються «побори» на розвиток водоканалу, обленерго, інших підприємств. Задля отримання того чи іншого дозволу на діяльність до підприємця вишиковується по мзду цілий ряд чиновників. А міська рада запровадила діяльність комісій, які «ненав’язливо» радять підприємцям збільшити середню зарплату своїм працівникам. На думку депутата, у результаті такої допомоги бізнесу, аби вижити, не залишається іншого виходу, як тінізуватися.
Звичайно, ситуацію глобально можна змінити лише провівши ряд змін до законодавства, однак і при нинішніх законах підприємці почували б себе набагато вільніше у Львові, якщо б на місцевому рівні не створювалися штучні перешкоди.
«Про який комфорт для бізнесу можна говорити, якщо мало не щомісяця ми бачимо пікети під міською радою. І здебільшого протестують підприємці, яких просто придушують. Як можна розцінити діяльність влади, коли звіт голови райадміністрації базується на тому, що він доповідає скільки МАФів демонтували в його районі. Це, очевидно, головне завдання, яке стоїть перед міською радою – знищити МАФи, незважаючи на те, що там працюють люди, які не просять у держави грошей, а заробляють самі й дають заробити на прожиття іншим», – зазначив голова громадської організації «Я-Львів’янин» Андрій Антонищак.
На його думку, з таким ставленням до місцевих підприємців, годі й сподіватися що до Львова прийде інвестор зі сторони.
За словами депутата ЛМР Володимира Гірняка, неприваблива інвестиційна ситуація, яка простежується у місті, напряму залежить від позиції міського голови. «Свого часу було багато інвестиційних пропозицій і щодо Привокзальної площі й щодо оновлення теплоенерго, однак від цього відмовилися. Питати чому так сталося, потрібно у першої особи міста, міський голова намагається охопити всі моменти. Однак політичної волі зробити щось на краще не було. Очевидно, сподіватися, що за півроку, які залишилися, щось зміниться на краще не варто. Є побажання, щоб наступний міський голова взяв на себе відповідальність за реалізацію тих чи інших інвестиційних проектів і реалізував їх», – зазначив В.Гірняк.
Львівський портал