Чи знали ви, що у розвинених країнах Європи давно ведеться статистика травматизму на ігрових майданчиках і є спеціальні комісії, які перевіряють безпечність цих місць для дітей? Згідно з даними РОСПА (ROSPA) («Королівське товариство запобігання нещасним випадкам» існує з 1916 р.) у Великій Британії з 12 млн дітей щороку на дитячих майданчиках травмується 40 000. В Україні ж статистика щодо травмування не ведеться жодним органом, але, опираючись на об'єктивний стан майданчиків та інформацію у ЗМІ, легко можна припустити вдесятеро більшу цифру, а саме, мінімум 400 000 дітей, які щороку отримують серйозні травми (і це ще не рахуючи щорічні летальні випадки).

На думку активного батька, члена ГО «Батьки в дії» Богдана Цюваника, причина цієї ситуації ховається у відсутності затверджених чітких стандартів до ігрового обладнання та відсутності спеціального органу, який би контролював їх дотримання. Іншими словами, у нашій країні будь-хто може встановити на дитячому майданчику будь-який елемент, і йому за це «нічого не буде». Звідки такі висновки? З власного досвіду Богдана, який досліджує питання дитячих майданчиків вже багато років.

«Колись я працював адміністратором Парку культури, і ми знайшли гроші на дитячий майданчик для нього. Ми хотіли встановити нетиповий майданчик, щось особливе, чого б у Львові ще не було. Відповідно ми почали шукати норми в законодавстві, які б регулювали встановлення дитячих майданчиків. Виявилось, що їх регулюють: ДБНи, в яких буквально 2-3 абзаци стосуються дитячих ігрових майданчиків, правила експлуатації атракціонної техніки, прийняті Міністерством надзвичайних ситуацій у 2009 році, та місцеві правила благоустрою. І це все. В Європі є цілі книжки, одні з яких регулюють ігрові елементи на майданчиках, інші - покриття на майданчиках, ще інші - екологічність, безпечність, і так далі», – розповів Львівському порталу активіст.

В країнах ЄС проблему з травматизмом на дитячих майданчиках почали вирішувати ще в 90-их роках. Саме тому встановлення та подальшу експлуатацію будь-якого майданчика там регулюють щонайменше:

• ISO 9000 – норми щодо якості
• ISO 1401 – щодо екологічності
• TUV – щодо безпеки
• EN 1176 – щодо ігрового обладнання
• EN 1177 – щодо покриття на майданчику.

«Коли ми почали вивчати іноземний досвід, то знайшли стандарти EN-1176 та EN-1177. Окрім того ми познайомилися із сертифікованим Великобританією експертом з безпеки на дитячих майданчиках (напевно єдиним в Україні) Романом Копитіним, який розповів про те, як в різних країнах Європи підходять до цього питання. Скажімо у Швеції є державна установа, спеціальна інспекція, працівники якої постійно проводять техогляд дитячих майданчиків. Якщо вони знаходять якісь недоліки чи поламки, вони дають свій припис і балансоутримувач зобов'язаний ці проблеми усунути. Також інспекція може на цьому заробляти, пропонуючи власникам майданчиків за якусь певну суму полагодити вуличне ігрове обладнання. У Литві інша ситуація: там держава делегувала трьом приватним компаніям повноваження з інспекції дитячих майданчиків. Вони не можуть накладати штрафи, але вони повідомляють про недоліки і також пропонують їх полагодити. Якщо цей недолік не усувають, тоді приїжджає державний орган нагляду, який вже накладає штрафні санкції», – зазначає Богдан Цюваник.

І таких випадків тисячі по всій Україні! Як з цим боротись? Богдан Цюваник вже має детальний план дій та разом з іншими активними батьками лобіює зміни в українському законодавстві.

«Зараз я спілкуюся з УкрНДНЦ (Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості). Це установа, яка затверджує всі стандарти в Україні. Тому я написав їм листа з проханням прийняти в Україні європейські стандарти безпеки на дитячих майданчиках. Вони можуть зробити їх рекомендованими. Якщо все буде гаразд, то вже в червні вони приймуть їх в розробку і до кінця цього року європейські стандарти стануть рекомендованими в нашій державі. Але наша ж мета - зробити їх обов'язковими. Це вже складніше, бо потрібно проходити через Міністерство регіонального розвитку.

Перший крок – зробити європейські стандарти рекомендованими, другий – обов'язковими, а третій – надання комусь повноважень контролювати їх дотримання. Чи це має бути створена якась інспекція, чи надати це якимось приватним фірмам без можливості штрафування, чи надати вже існуючим органам (Держархбудконтролю чи ще комусь). Загалом це не має значення, головне, щоб це було ефективно», - пояснює активіст.

Активні батьки хочуть не лише змінити Львів, а й вимагають суттєвих змін для України в цілому. І в першу чергу ці зміни потрібно лобіювати у законодавстві. За словами Богдана Цюваника, їх ініціативу підтримує ряд народних депутатів. Зокрема Ігор Васюник готовий допомогти проводити законодавчі зміни, якщо такі будуть потрібні.

«Питання безпеки наших дітей чи то в дитячому садку, в школі, в розважальних центрах чи на тих же дитячих майданчиках – дуже важливе. Завжди готовий підтримати правильні та прогресивні ініціативи. Тому, коли до мене звернулась ГО «Батьки в дії», я скерував звернення в центр стандартизації, щоб впровадити в Україні європейські стандарти безпеки щодо регулювання встановлення ігрових майданчиків», - прокоментував Львівському порталу нардеп.

Щоб ці стандарти якнайшвидше прийняли, потрібно якнайбільше уваги громадськості. Задля активного поширення інформації про цю проблему, Богдан Цюваник вирішив зареєструватись у проекті «Нові лідери».

«Моя ціль - це безпечні дитячі майданчики. Я з громадською організацією «Батьки в дії» над цим працюємо вже понад рік. Ми шукали варіанти, як щось змінити, і от я побачив інформацію про проект «Нові лідери» та вирішив податись. Моя мета - не перемогти у ньому, а з його допомогою поширити інформацію про нашу активну ціль.

І це вже дає свої результати. Після того, як я подався на цей проект, до мене вже почали писати люди з Києва, мами з Полтави, діти яких постраждали на дитячому майданчику. Всі мене підтримують, хочуть якось допомогти, згуртуватись і змінити цю ситуацію. Ми цього й хочемо: зібрати критичну масу людей і цим показати, наскільки важливий і потрібний наш проект», – зазначає він.

Проте активісти діяли й до цього та мають перші досягнення. До прикладу, у Львові громадською організацією «Батьки в Дії» ще минулого року була створена інтерактивна мапа з нанесеними всіма міськими дитячими майданчиками. Тут можна подати зауваження щодо ремонту чи покращення будь-якої ігрової локації в місті. Проте так, як мапа належить громадські організації, якій не підконтрольні балансоутримувачі цих майданчиків, активісти лише можуть скеровувати ці звернення в райадміністрації, щоб ті вже вчинили якісь дії. Депутатка Львівської міської ради та співзасновниця «Батьки в Дії» Юля Гвоздович розповіла, що скоро ця мапа перейде на баланс міста і вже від відповідного управління можна буде вимагати якихось дій.

«Створення цієї мапи ми задумували з кількох причин. Перш за все ми хотіли, щоб місто мало десь в одному місці інформацію про всі дитячі спортивні майданчики, які є у Львові, щоб легше було керувати цією галуззю. Також ми хотіли цією мапою управлінню молоді і спорту, яке відповідає за встановлення дитячих майданчиків, показати те, що у Львові вже є дуже багато таких ігрових місць (близько 600 – ред.) і 99% з них є однаковими. Третя наша мета – отримання звернення від батьків. Впродовж перших місяців ми отримали кілька сотень таких звернень.

Останнім часом ми цю карту вирівняли всю до одного зеленого кольору, тому що одній громадській організації моніторити всі ці майданчики, відстежувати, чи їх полагодили, дуже складно. Балансоутримувачі цих майданчиків не є нам підзвітні. Але зазначу, що батьки не припиняють надсилати нам звернення про поломки на площадках, і ми передаємо їх для балансоутримувачів. За останній місяць ми отримали близько 20 різних звернень.

Ми зараз хочемо цю інтерактивну мапу передати, подарувати управлінню молоді і спорту для того, щоб вони отримували цей зворотній зв'язок від батьків. Також цю мапу можна віддати ЛКП «Спортресурс», яка заявило, що зараз будуть мати мобільну службу із ремонту дитячих майданчиків. Ця мапа допоможе їм легше працювати та використовувати відкриті дані», – розповіла Львівському порталу Юля Гвоздович.

Справді, у Львові є зрушення у безпеці дітей на таких локаціях. Міська рада на базі комунального підприємства ЛКП «Спортресурс» створила мобільну бригаду, яка готова виїхати до будь-якого заявника і зремонтувати дитячий майданчик. Вона може це зробити або платно (якщо потрібно позачергово приїхати і терміново полагодити), або безкоштовно (якщо подати заявку через районну адміністрацію і бригада в порядку черги приїде ремонтувати майданчик). Тобто позитивний приклад вже є. Не зважаючи на недосконале законодавство, зміни самі по собі починають приходити. Але прийнявши зараз європейські стандарти, наші діти швидше почнуть гратися на безпечних дитячих майданчиках.

В нас чомусь вважається, що типовий підхід, зелений, синій і червоний кольори, металеві конструкції, дерев'яні елементи мають бути цікавими дітям. В Європі абсолютно інакший підхід. Вони стараються кожен дитячий майданчик зробити іншим, використовують індивідуальний підхід. Часто використовуються натуральні матеріали, повалене дерево, камінь, вода, пісок, тощо.

«Наша громадська організація вже кілька років лобіює те, щоб у нас почати встановлювати нетипові майданчики, які включатимуть змінний рельєф, інклюзивні компоненти. Саме тому ми вирішили ці ідеї використати у сквері Святого Юра.

Коли розробляли новий проект реорганізації скверу Святого Юра, то про дитячий майданчик там забули (хоча до того він там був). Це був наш проект-переможець громадського бюджету. Ми отримали 200 тисяч, які районна адміністрація використає на майданчик. Це місце має стратегічне значення і є видиме для львів'ян і гостей міста, тож управління архітектури вирішило провести всеукраїнських конкурс на розробку проекту. Ми на громадському бюджеті лише пропонували ескіз, як би ми хотіли, щоб це виглядало. Організація-переможець конкурсу брала за основу нашу креативну ідею. Там має бути змінний рельєф (різні горби і западини), лазанка, хатка на дереві, різного роду розвиваючі елементи... Дитина має не лише бавитись на майданчику, а й розвиватись», – пояснила Юля Гвоздович.

Цей майданчик має з'явитись до кінця серпня цього року, він буде лише краплею в морі типових майданчиків, які давно вже не цікавлять малюків. І ще півбіди, якщо ці майданчики не кольорові чи не дуже різноманітні… Найгірше те, що поруч з вашим домом стоїть стара металева гірка чи гойдалка, яка тримається на чесному слові, і ваші діти змушені там гратися.

Підсумовуючи, слід зауважити, що такі питання повинні якнайшвидше ставати на контроль влади усіх рівнів. Необхідно переймати європейський досвід та проводити регулярні перевірки дитячих майданчиків, адже захист наймолодших – головне зобов'язання дорослих. Тим паче тих дорослих, які наділені немалими повноваженнями.