Про історію із шахрайством довкола землі геріатричного пансіонату стало відомо у 2010 році – через рік після оборудки. Тоді покійна сьогодні депутатка міськради Львова, голова постійної комісії Львівської міськради з питань природокористування Віра Лясковська розповіла про цинічну крадіжку землі за участю одного із судів Львова, тодішнього голови ОДА Миколи Кметя та новоствореної організації інвалідів «Центр реабілітації інвалідів «Діяльність милосердя».
Так, стало відомо про те, що організація інвалідів у листопаді 2009 року звернулася до начальника управління містобудування, архітектури та просторового розвитку Львівської ОДА Степана Лукашика, щоб він погодив вилучення 2,4 га із території, яка прилягає до пансіонату престарілих. Тоді посадовець відмовив цій організації, посилаючись на те, що земля перебуває у межах Львова, а відтак ЛОДА не має права нею розпоряджатись. Проте Львівський окружний суд таким категоричним не був:

«У 2009 році було прийняте рішення Львівським окружним адміністративним судом, яким було зобов'язано Львівську ОДА передати земельну ділянку площею 2,4 Га громадській організації інвалідів «Центр реабілітаційних ініціатив «Діяльне милосердя». На підставі цього рішення ЛОДА і передала спірну земельну ділянку у користування. Рішення окружного суду було скасовано Вищим адміністративним судом в 2016 році», – каже Львівському порталу голова Громадської ради при Держгеокадастрі Львівщини Ярослав Мандрук.

У 2009 році суд обґрунтував своє рішення тим, що насправді міська рада не розпоряджається цими 2,4 гектарами, бо вони не є в її комунальній власності, а є землями держави. А відтак, на думку суду, виносити рішення мала таки ОДА. Що ще цікаво: у рішенні суду вказано, що геріатричний пансіонат надав згоду на вилучення цієї земельної ділянки, і це доводить, що оборудка не обійшлась без тодішнього керівництва установи. А ще цікавіше, що тоді суд отримав лист від управління містобудування Львівської ОДА про те, що управління вважає можливим будівництво центру реабілітації інвалідів та інших об'єктів та не має нічого проти цього, єдине «але» – це відсутність дозволу міської ради Львова. Тому суд спростив завдання і вирішив, що 2,4 гектарами має володіти організація «Діяльне милосердя».

Головним предметом усіх судових тяганина та питанням, через яке ця земельна оборудка стала можливою, є питання: кому належить ця земля? Так от: геріатричний пансіонат за радянських часів рішенням виконкому мав закріплені за собою 19 гектарів землі. Потім невідомим чином частина землі «випала», і там з'явився дачний кооператив, будівництва. У 2010 році у міській раді заявили, що земля пансіонату тепер має 14 гектарів і розвели руками, мовляв, поняття не мають, як це сталось. Мабуть, не останньою причиною розкрадання земель став і той факт, що керівництво пансіонату та Львівська міська рада не спішили затверджувати межі пансіонату та закріплювати за ним земельну ділянку. Відтак земля «зависла у повітрі» і стала дуже бажаною для забудовників.

«У 2009 році певні органи, які були зобов'язані слідкувати за дотриманням законодавства у сфері охорони земель, цього не зробили. Чим скористалися деякі люди і в судовому порядку спочатку зобов'язали ЛОДА виділити землю, а потім, скориставшись розпорядженням адміністрації, зареєстрували право користування земельною ділянкою, отримавши державний акт», – каже Ярослав Мандрук.

Власне згідно даних кадастрової карти України, земельна ділянка, де розташований геріатричний пансіонат, не має кадастрового номера. А от 2,4 гектари, про які йде мова, мають і кадастровий номер і призначення землі, навіть попри рішення Вищого суду про їх незаконне набуття.

Ці 2,4 гектари землі, за прогнозами земельних експертів, мають усі шанси повернутися у законне володіння геріатричного пансіонату. Зараз справа – за активністю як прокуратури, так і органів місцевого самоврядування.
«Всі шанси для позитивного завершення цієї справи є. Однак, я бачу, що представник Львівської ОДА лишень раз був присутнім на засіданні суду і ознайомився із матеріалами справи. Після того вони подали відзив, але фізично не були при розгляді цієї справи. Треба щоб всі органи, які є сторонами у цій справі, приймали активну участь і виконували свої процесуальні обов'язки, щоб була з'ясована істина», – вважає Ярослав Мандрук.

У міській раді теж заспокоюють, мовляв, у будь-якому випадку будуть відстоювати позицію повернення землі із незаконної власності.

За її словами, зараз пансіонат – у руїнному стані. Частина приміщень не використовується, і вільних місць там немає.

«Тим самим (за співпраці з інвестором, – ред.) ми могли би збільшити кількість місць, аби і люди з районів могли там перебувати. А зараз немає місць, бо приміщення доводиться до руїни. Потім за років 5 невідомо, чи він взагалі буде існувати..», – каже Анастасія Рибак.

Той факт, що проблему пансіонату неможливо вирішити без масштабних інвестицій, підтвердив «Львівському порталу» і Володимир Гірняк:

«Там ситуація дуже «запущена». І питання умовно 500 тисяч гривень не думаю, що суттєво покращить ситуацію. Будемо думати, як глобально вирішити цю проблему. Говорити про те, що ми однозначно виділимо пару сотень тисяч гривень і це покращить ситуацію, я не можу», – зізнається заступник голови облради.