Промова Президента України Петра Порошенка з нагоди запуску безвізового режиму між Україною та ЄС:
«Дорога і найкраща Україно! Зі святом вас, дороге світове українство!
От нам, браття-українці, й усміхнулась доля, про яку мріяло і боролося не одне покоління наших предків!
Сьогодні ми з вами зібралися, щоб разом виконати справжню «оду радості» з нагоди отримання законного та реального права і можливості безвізових подорожей українців до Європейського Союзу.
Навколо нас чудове літо, а відчуття – неначе дивне і передноворічне. І я хочу сказати, що насправді це набагато більше, ніж початок нового року. Бо ми з вами, український народ і вся Україна, вступаємо в іншу історичну епоху. І ця подія знаменує остаточний розрив нашої держави з Російською імперією, а українського демократичного світу – з авторитарним «русским миром».
«Прощай, немытая Россия, страна рабов, страна господ. И вы, мундиры голубые, и ты, им преданный народ», – написав колись великий російський поет Михайло Лермонтов.
А я окремо хочу звернутися до тих росіян, які в умовах жорсткої імперської диктатури знаходять в собі мужність засуджувати російську агресію проти України, знаходять мужність вимагати демократичних прав і свобод і хотів би нагадати слова іншого поета – Олександра Пушкіна: «Товарищь, верь, взойдет она, звезда пленительного счастья, Россия вспрянет ото сна, і на обломках самовластья напишут ваши имена».
Друзі, ми з вами не замовляли дату, але наше остаточне і безповоротне розставання з Москвою відбудеться напередодні 12 червня, головного державного свята Росії – дня проголошення її суверенітету. І в цьому, до речі, є певний символізм. Ми нарешті незалежні один від одного – політично, економічно, газово-енергетично, і навіть духовно, нарешті, ми вільні від їхніх «скреп». Єдине, дорогі друзі, що засмучує – це надвисока ціна, це той кривавий рахунок, який нам, українцям, виставив Кремль за наше природне право самим будувати своє життя.
Дорогі мої співвітчизники!
Ми зібралися на Європейській площі в центрі нашої давньої столиці. Вдихаючи аромати квітів та зелені, в яких в ці дні буквально потопає Київ, кожен з нас відчуває смак свободи – такої свободи, більшої за яку ми ще не знали. Я твердо розумію і знаю, про що говорю. Бо належу до того покоління, яке, щоб поїхати за кордон, ще мусило отримувати виїзну візу. Так, хтось вже забув, а хтось і вперше чує: до того, як подати документи на в’їзд в зарубіжну країну, треба було спитати ще й спеціального дозволу відлучитися з Радянського Союзу. Пам’ятаєте будинок ОВІР на бульварі Шевченка? Там ці дозволи видавали.
І ми маємо особливо цінувати свою свободу. Тому я особливо хочу звернутися до молоді – цінуйте цю свободу. Тим більше, що її прямо зараз охороняють зі зброєю в руках найкращі з нас, українців!
Як поінформувала мене Державна міграційна служба, більше чотирьох мільйонів громадян вже отримали біометричні паспорти. Це спростовує твердження про те, що українцям вони не потрібні. Уже 10% українців їх мають і вони необхідні для того, щоб скористатися безвізом. І черга охочих не скорочується. Але я хочу всіх заспокоїти, прошу не хвилюватися. Наголошую – вистачить на всіх і документи видаватимуть і після 11 червня. У безвіза є початок, а кінця йому не буде. І ми всі в цьому впевнені, бо я вірю у велике майбутнє сильної, об’єднаної Європи, яка солідарна з нами українцями!
Отже, безвіз має не лише символічне, але й практичне значення для величезної кількості наших співвітчизників. Влада виконала реформаторський План з візової лібералізації. Тепер працюємо над тим, щоби безвіз став доступним для ще більшої кількості українців. Відкриваємо відносно недороге залізничне сполучення. Здешевлюємо авіаційні перельоти, залучаючи лоукости і знижуючи ціну на квитки авіаційних компаній. Можу навіть відкрити, ще одну приємну новину. У моїх переговорах з керівництвом Євросоюзу і з лідерами країн-членів ми розпочали боротьбу за скасування плати за роумінг для українців на території Європейського Союзу. Ми збільшуємо спроможності прикордонних пунктів пропуску.
Із стартом безвізу відбулася ще одна надзвичайна подія – це завершення ратифікації Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Боротьба за підписання якої розпочиналася три з половиною роки тому на цьому місці. Король Нідерландів Віллем-Олександр днями підписав закон, яким його країна дала зелене світло Асоціації. Його Величність поставив крапку в історії, що затягнулася, і в якій мені, нашим дипломатам і всій нашій команді добряче попрацювати».
