Тема черг біля приміщення генконсульства Польщі у Львові знову стала актуальною – львівські політики активно «наїжджають» на представників цієї дипломатичної установи за те, що у Львові скасували реєстрацію через Інтернет. Відтак люди тижнями мусять жити у Львові, аби отримати жаданий штамп у паспорті. У чергах біля консульства традиційно скупчується кількасот людей, окремі з яких, не витримавши напруги, втрачають свідомість.
Представники ВО «Свобода», котрі вчора оприлюднили низку заяв із цього приводу і сьогодні пікетували будівлю консульства, вважають, що на цьому безладі хтось гріє руки. Адже коли виникає дефіцит, то цим гріх не скористатися, аби заробити трошки грошей. Водночас, представники цієї політичної сили не називають фактів, які би підтверджували їх слова.
Проте навіть неозброєним оком видно з числа яток, встановлених поблизу приміщення консульства, що бізнес на візах є прибутковим, бодай на допомозі українським громадянам у тому, аби правильно заповнити папери і наробити ксерокопій необхідних документів. І не виключено, що на цьому візовий бізнес не закінчується, адже львівські медіа не раз писали про те, як вони успішно проводили операції з купівлі віз за допомогою посередників.
З іншого боку, цілком виправданими є й нарікання польської сторони на те, що саме українські правоохоронці мали б слідкувати за тим, щоби біля консульства не «працювали» такі посередники. Але тут же варто зауважити, що ніякі посередники та їх «криша» не в стані самі залагодити питання пришвидшеного і позитивного оформлення візи без працівників самої дипломатичної місії. Але поляки цілком правильно воліють не виносити сміття з хати і не оприлюднюють даних про те, чи зафіксували вони випадки зловживання службовим становищем із боку працівників консульства. Адже імідж – понад усе.
Рідкісні показові затримання таких посередників не мають ніякого ефекту, бо попри усі загрози попастися, можливість заробити на візовому дефіциті є надто великою спокусою.
Як виходити з цього зачарованого кола? Передовсім потрібно інше приміщення для видачі віз, бо чинне приміщення – це знущання над усіма учасниками процесу. Зараз нову будівлю консульства посиленими темпами зводять по сусідству до старої, але вона все одно не запрацює ані завтра, ані за тиждень.
Вже понад місяць говориться про те, щоби підшукати тимчасове приміщення, але поки що цей варіант не знайшов свого втілення. На жаль, скористатися послугами інших консульств українці не можуть через чинні обмеження.
Можливим варіантом розв’язання проблеми, хоча б частково, може стати ухвалення угоди про малий прикордонний рух між Україною та Польщею. Після його підписання та ратифікації за візами вже не стоятимуть у черзі жителі прикордонної зони, бо вони мають отримати спеціальні посвідчення. А поки усього цього не буде, жителі кількох західних областей матимуть проблеми з тим, щоби швидко і без клопотів отримати візу.
