Бізнес-імперія Гарбуза

“Розмова закінчена, – кричить Володимир Гарбуз. Він зривається із стільця та пробує вирвати у мене з рук диктофон. – Я не буду відповідати. Все. Не буду”. Так несподівано обірвалося інтерв’ю з людиною, яку встигли наректи громадським активістом в боротьбі за права перевізників та мешканців гірських районів Львівщини. Саме він очолює пікети під Львівською ОДА та міською радою, ще й є представником мітингувальників перед депутатами та чиновниками.

Ніщо не віщувало такої бурхливої миттєвої реакції Володимира Івановича. Він погодився дати інтерв’ю та призначив зустріч у кафе-барі, назва якого співпадає із його прізвищем – “Гарбуз”.

В минулому цей заклад опинився в епіцентрі скандалу – коли його керівництво провело реконструкцію кафе без дозволів міськради. А на фасаді “Гарбуза” з’явилися чудернацькі ковані композиції. Тоді Володимир Іванович запевняв журналістів, що не має жодного відношення до цього бізнесу – лише кілька місяців попрацював тут директором.

Неозброєним оком видно, що чоловік почувається у цьому закладі господарем. Тільки ми зайшли, як увесь персонал наввипередки почав припрошувати: “Володимире Івановичу те, Володимире Івановичу се, чого ж ви не попередили, що зайдете. А може поїсте, а може вип’єте, а може десерт”.

Йому відчиняють один зал, згодом проводять в інший – більш тепліший.

Володимиру Гарбузу – п’ятдесят чотири. Відчувається – звик керувати людьми. Відповідаючи на телефонні дзвінки, він чітко та коротко віддає команди своїм співрозмовникам.

“Я не маю ніякого відношення до пасажирських перевезень. Не маю ніяких бізнесів, не є директором чи засновником підприємств. Я тільки відстоюю права мешканців гірських районів”, – ще доволі спокійно розпочинає розмову пан Гарбуз.

За лічені хвилини він зірветься на нервовий крик – після того, як я попрошу пояснити, чому ПП “Транс-Спорт” порушує умови договорів і конкурсів, на які саме й погодилося.

Управлінські якості Володимир Гарбуз почав відшліфовувати на посаді керівника “Малого державного Турківського АТП № 14612”. Та справи, напевне, пішли недобре, бо підприємство було ліквідовано. Реєстрацію припинення юридичної особи провели у 2006 році. А правонаступником цього державного АТП стало приватне підприємство “Тур-Авто”. І перейняло на себе бізнес із пасажирських перевезень.

Між іншим, керівник ліквідованого державного АТП – Володимир Гарбуз – за дивним збігом обставин був серед співзасновників “Тур-Авто”. Разом із Світланою Палько.

“Вона мені не жінка, – уже на ходу, і вибігаючи з приміщення кричить Володимир Гарбуз. – Це моя колишня дружина. Я з нею не маю нічого спільного, бо розвівся ще 16 чи 17 років тому”.

Якщо вірити словам пана Гарбуза, із своєю дружиною він розлучився у 1998 або 1999 роках. І нічого спільного не має. Такий аргумент Володимира Івановича не витримує жодної критики. Адже у майбутні роки їх об’єднала не одна спільна бізнесова справа. Й об’єднує до сьогодні. Принаймні, згідно даних Єдиного державного реєстру.

До слова, Світлана Палько досі залишається співвласником “Тур-Авто”, іншим співвласником є Дума Оксана Ігорівна – донька колишнього начальника управління Укртрансінспекції Львівської області Думи І.М. За результатами виграних конкурсів, ця фірма має право здійснювати перевезення пасажирів 42-ма автобусами. Із них 26 автобусів мають кінцевою… стихійну зупинку неподалік приміського залізничного вокзалу. Саме ту, яку вимагають не переносити на автовокзал на вул. Стрийській перевізники-пікетувальники. Ті самі мітингувальники, що блокують своїми автобусами ЛОДА і міськраду. Пікетувальники, яких представляє Володимир Гарбуз.

Та це так – випадковість. До слова, найбільше впорядкування пасажирських перевезень у Львові вдарить по ПП “Транс-Спорт”. Адже саме це підприємство – у порівнянні із двома іншими пікетувальниками – є безумовним лідером  за кількістю виграних конкурсів, за кількістю автобусів, якими має право обслуговувати маршрути, та за кількістю автобусів, які всупереч умовам договорів продовжують їхати в гірські райони із стихійної зупинки на приміському залізничному вокзалі.

За даними ЄДР, в минулому директором і співзасновником ПП “Транс-Спорт” був відомий борець за права мешканців сіл та селищ пан Гарбуз. Іншим співзасновником Світлана Палько.

За версією Володимира Івановича, вони розлучилися дуже давно. Однак за даними реєстру чітко прослідковується, як “колишнє” подружжя розвивало не один спільний бізнес.

До слова, нині єдиним власником ПП “Транс-Спорт” залишається Світлана Палько.

Володимир Гарбуз заснував і був директором і ПП “Авто-Стар”. Нині у реєстрі фігурує лише один власник – уже знайома нам Світлана Палько.

Пан Гарбуз та пані Палько заснували також і ПП “V I V”. У видах діяльності – і оптова торгівля, і ресторани, і готелі. Юридична адреса – Старий Самбір, Вітовського, 45. Тут же ж і “Авто-Стар”. Раніше, за цією ж адресою було зареєстровано ще і “Львівську обласну асоціацію перевізників автомобільного транспорту”. Пан Гарбуз встиг покерувати і нею. Стає зрозумілим, чому Асоціація відстоювала інтереси ПП “Транс-Спорт” у судах, а нині підтримує перевізників-пікетувальників.

Володимир Гарбуз, традиційно, уже не є серед засновників ПП “V I V”. А от Світлана Палько і далі співвласник.

Їй належить і ПП “Сколе-Авто”, і ТзОВ “ПАЛ-МАКС”.  Між іншим, згідно із даними реєстру, на останній фірмі станом на 18 грудня 2015 року директором є… Володимир Гарбуз.

На цю ж дату пан Гарбуз значиться керівником і підписантом Львівської обласної організації “Всестильова федерація бойових мистецтв та спорту”. Іншим підписантом вказано… Світлану Палько.

Пані Палько є також співвласником ПП “АС-Авто-Транс” та ТзОВ “АС-Авто-Транс-Сервіс”.

У численних витягах із ЄДР усіх перелічених організацій поряд із прізвищем Палько зазначено і її адресу. Цю ж саму адресу вказував у реєстраційних документах і пан Гарбуз.

Підсумовуючи. Напевне Володимир Іванович не знає, що це таке – чудесний Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Бо не розповідав би тоді, що із Світланою Палько “не маю нічого спільного, бо розвівся ще 16 чи 17 років тому”.

А тепер про головне. Чому бізнес оформлено на Світлану Палько, а Володимир Гарбуз вийшов із співвласників усіх фірм? Одним із можливих пояснень є його похід у велику політику. Так у 2009 Володимира Івановича обирають до політради Львівської обласної організації політичної партії “Єдиний центр”. У той час лідер цієї партії – Віктор Балога – керує Секретаріатом президента Віктора Ющенка. На початку того ж 2009 року запалала владна зірка пана Гарбуза. Його призначають в Львівську облдержадміністрацію заступником начальника головного управління промисловості. А вже за кілька місяців він стає начальником управління транспорту та зв’язку ЛОДА. Ключовим для приміських та міжміських автобусних перевезень управлінням області Гарбуз керував до літа 2010-ого.

Тож стає зрозуміло, чому Володимир Іванович вийшов із засновників усіх своїх сімейних фірм-перевізників. Як-не-як, а головний транспортник області.

В часи управління Гарбузом транспортною галуззю ПП “Транс-Спорт”, уже оформлене на його колишню дружину, успішно здобувало перемоги на конкурсах на приміські та міжміські маршрути. Конкурсах, які організовувала ЛОДА.

Інший момент – за минулі роки фірми, де власником чи співвласником є Світлана Палько,отримали аж 12 автостанції Львівської області і Львова.  ак АС-3 на вулиці Пулюя належить ПП “АС-Авто-Транс”. За дивним збігом обставин, саме на цій автостанції вимагають нинішні перевізники-пікетувальники зробити кінцеву зупинку приміських та міжміських маршрутів.

Тобто прикриваючись захистом прав мешканців гірських районів, пан Гарбуз шляхом пікетів та блокувань облдержадміністрації та міської ради хоче добитися, аби маршрути ПП “Транс-Спорт” стартували не з автовокзалу на Стрийській, а з АС-3. І де ж тут захист прав пасажирів? Вибачте, це ж банальне бажання аби заробітки із станційного збору, який включається у вартість квитка проданого у касі залишити в кишенях фірми, співвласником якої є Світлана Палько. А розмови про захист інтересів пасажирів – це “розвод для лохів”.

Ще більшими нісенітницями є гучні заяви пана Гарбуза, що львівська міська влада та мер Андрій Садовий утискають перевізників-пікетувальників і ставлять їх в нерівні умови з іншими. І ось чому. Курсує у Львові маршрут № 114 “р-к. Південний – Сороки Львівські”. Як пам’ятаємо, у 2012 році в місті було запроваджено нову транспортну схему. Майже усі маршрути позмінювали, для міських автобусів закрили центральну частину і пустили їх в об’їзд. Показово, що одним із небагатьох маршрутів, який фактично не зазнав змін і далі їздить через центральну частину міста, є колишній № 14. А нині № 114. І найголовніше – конкурс на право перевезень пасажирів на цьому маршруті задовго до запровадження нової транспортної схеми виграло ПП “Транс-Спорт”. Як ви гадаєте – це переслідування перевізника чи навпаки – надання йому преференцій перед іншими?

Інша цікава деталь – на міських виборах-2015 кандидатом у депутати до Старосамбірської районної ради був Микола Москаленко. Це працівник ПП “Транс-Спорт”. Він начальник місцевої автостанції, яка належить фірмі Світлани Палько. Та що цікаво: висунула в депутати начальника із “Транс-Спорту” політична партія “Об’єднання ”Самопоміч”. Лідером якої є Андрій Садовий.

Із командою львівського мера у Володимира Гарбуза давні стосунки. У минулому він разом із Русланом Сидоровичем входив у першу п’ятірку виборчого списку “Єдиного центру” на виборах до львівської міськради. Руслан Сидорович згодом був обраний народним депутатом України від “Самопомочі”. Він син Михайла Сидоровича, КОЛИШНЬОГО керівника львівського комунального АТП №1 і за сумісництвом депутата обласної ради Львівщини від цієї ж партії.

Отже, щось Володимир Гарбуз наплутав із твердженнями, що міська влада із мером Садовим утискають права ПП “Транс-Спорт”.

І насамкінець – про кафе-бар “Гарбуз”, від причетності до якого Володимир Іванович кілька років тому ну дуже відхрещувався перед журналістами. І вкотре обдурив.

Ми розшукали цікавий документ – рішення Личаківського районного суду м. Львова від 11 травня 2012 року. Виявляється ТзОВ “ПАЛ-МАКС” було втягнуто у доволі “темну” історію та судилося з людьми за нежитлові приміщення кафе-бару “Гарбуз”. І рішенням суду за “ПАЛ-МАКС” визнано право приватної власності на цих 316, 2 метрів квадратних неподалік центру міста. За тим самим ТзОВ “ПАЛ-МАКС”, єдиним власником якого є Світлана Палько. А директором станом на 18 грудня 2015 року продовжує рахуватися Володимир Гарбуз.

… Із інтерв’ю Володимир Гарбуз втік, і не виявив бажання відповідати на запитання. Автор намагався отримати коментарі й від Світлани Палько. Однак директор її ПП “Транс-Спорт” Віктор Мадей відмовився повідомити номер телефону власниці фірми чи будь які інші контакти.

PS.

Станом на зараз ситуація, яка була предметом страйків, не змінилася. Було рішення сесії Львівської обласної ради щодо перенесення дразливих напрямків на АВ “Двірцевий” (щоправда, рішення було лише рекомендацією). Тим часом перевізники й далі незмінно їздять “від бордюра”, не погодившись ані на автовокзал поблизу двірця, ані на Стрийській. А від “бордюра” – контролю нуль…