Майже половина населення Львова підтримує ідею провести наступного року дострокові вибори до міської ради. Водночас лише близько 30 відсотків львів’ян тією чи іншою мірою виступають «проти» перевиборів до Львівської міської ради. Принаймні саме про це свідчать результати соціологічного опитування, проведеного «Центром з інформаційних проблем територій НАН України» на замовлення ЛМГО «Інститут політичних технологій».
Схоже, виборча лихоманка, яка, здавалося б, мала закінчилася із завершенням дострокових виборів до парламенту, тільки зміцнила бажання львів’ян поліпшити своє життя вже сьогодні.
Як свідчить проведене соцопитування, бажання перевиборів зумовлене незадоволеністю мешканців Львова роботою міської ради. Власне, лише близько одного (!) відсотка львів’ян повністю задоволені роботою міських обранців, дещо менше шести відсотків задоволені нею переважно. Натомість вражає кількість мешканців міста, які тією чи іншою мірою незадоволені роботою Львівської міської ради. Як засвідчує опитування, таких львів’ян – понад 40 відсотків.
«Люди не бачать безпосередньої залежності якості життя кожної людини від обраних представників влади. У Львові тих, хто підтримує ідею перевиборів, більше, ніж тих, хто не підтримує. Хоча ситуація не така вже й однозначна. Так, люди не задоволені роботою міської ради, але чи дадуть щось перевибори, якщо вони й далі будуть на пропорційній основі? Не підтримують цієї ідеї ті, кого ми називаємо інтелігенцією. «За» виступають прості люди – робітники, пенсіонери. Причина цього – безнадія і зневіра у виборах на пропорційній основі», – пояснює директор «Центру з інформаційних проблем територій НАН України» Петро Жук. За його словами, переважають думки, що доступ громадян до місцевих депутатів після запровадження партійної системи погіршився. Хоч частина людей вважає, що доступу до депутатів як не було, так і немає.
Водночас дивує, а радше шокує, незнання львів’янами власних обранців. У Львові 90 відсотків населення не знають жодного депутата міської ради. «От тобі вся прозорість і вся ефективність роботи. Як люди можуть іти на прийом, якщо навіть не знають прізвища депутата? Населення Львова переважно не бачить ролі міськради в управлінні містом, не звертається до неї. Можна сказати, що представницькі органи влади наразі не працюють. Рівень інформованості населення про роботу міськради і рівень взаємодії депутатів з населенням можна оцінити як явно незадовільний. Якщо вибори знову пройдуть на пропорційній основі, то вони нічого не змінять», – переконаний Петро Жук.
За його словами, останнє слово у рішенні щодо потенційних перевиборів до Львівської міської ради матиме Київ і лідери певних політичних сил. На переконання Петра Жука, перед президентськими виборами для того, щоб мати своїх представників на місцях, які могли б сприяти тим чи іншим кандидатам у президенти, буде цілком логічне намагання провести перевибори до міської ради. «З часу місцевих виборів у 2006 році ситуація кардинально змінилася, і більшість політичних сил не задоволені роботою, станом речей і своїм представництвом у місцевій владі. Можна сподіватися, що якщо політичні сили в Києві дадуть достатнє обґрунтування необхідності проведення виборів, цю ідею підтримає ще більше львів’ян», – зазначає він.
Хай там як, але не можна не погодитися з тим, що перевибори заради перевиборів жодним чином змінити ситуацію в місті не зможуть. Одним із основних напрямів поліпшення ситуації у Львові може бути широка інформаційна кампанія для формування позитивних стереотипів щодо ролі представницьких органів місцевого самоврядування. Водночас хотілося б, щоб ця інформаційна кампанія стосувалася не лише декларативно-популістських заяв міських обранців, а мала у своєму підґрунті реальні дії.
Уляна КОПЦЮХ, «Львівський портал»