У Львові понад 17 років не змінювали рухомий склад трамваїв.
Попри те, що у нашому місті щорічно закуповують сучасні і досить симпатичні тролейбуси, з трамваями нам пощастило менше. Віднедавна у величних умах нуртує думка про те, що через деякий час електротранспорт у Львові „вимиратиме”. Найчастіше це помічають пенсіонери, які ввечері по кілька годин чекають, коли на рейсах застугонить напівпоржавіле львівське диво. Одного із наших читачів цікавило, чому у Львові вже не курсує нічний трамвай і які загалом перспективи цього транспорту у Львові.
Із цим запитанням ми звернулися до начальника „Львівелектротрансу” Олега Білокурого. Саме від нього „Ратуша” дізналися чимало цікавого про трамвайне майбутнє Львова. Виявляється, у Львові могли з’явитись трамваї французького виробництва, а кількість симпатичних вітчизняних тролейбусів — значно зрости. І найголовніше, ми довідалися, коли зростуть ціни за проїзд…
— Якщо не помиляюсь, у Львові раніше курсував нічний трамвай. Чому нині такого рейсу немає?
— Такий трамвай справді був. Але невдовзі ця ідея продемонструвала свою нежиттєздатність. Вартість проїзду сягала майже гривні, натомість вдень ціна була, мабуть, копійок із двадцять. На одному маршруті працювали два трамваї. Декілька разів за ніч вони перетиналися, щоб водії могли поспілкуватися, як справи. Але утримувати такий рейс було дуже невигідно. Якщо працює трамвай, мусить працювати і ремонтно-аварійна служба, бригада контролерів і диспетчери. Та й, як виявилося, дуже мало людей ним користувалися. Навіть приїжджі з вокзалу робили це неохоче. Загалом збиралось чотири — п’ять пасажирів, із яких половина — п’янички, які чіплялися до водія і вимагали зупинити навіть у тих місцях, де немає фіксованої зупинки. Згодом ми ставили на нічну зміну міцних хлопців, але вони бідкалися, що робота — дуже погана, загалом безглузда. І хоча квиток був у п’ять разів дорожчий, ніж звичайні, ми заробляли значно менше, ніж удень. Тож рейс зняли. Врахуйте, що тоді ще не було стільки маршруток і таксі, як нині… Трамвай їм уже давно не конкуренція. Тим паче — нічний.
— Пане Олеже, кажуть, плата за користування електротранспортом усе-таки зросте?
— Думаю, це справді станеться. Востаннє тарифи за проїзд затверджували ще у 2004 році. Відтоді мінімальна зарплата зросла щонайменше вдвічі. Матеріали, запчастини, електроенергія подорожчали також суттєво. Другий фактор, що спонукає нас це робити, — те, що держава дала пільги для широких верств населення, а повертати нам кошти за надані пільги, як бачимо, не збирається. Нашому підприємству постійно не вистачає коштів. Понад 50% пільговиків зводять нанівець наші заробітки і можливості на покращання умов перевезення. У Тернополі ціни за проїзд давно вже зрівнялися з нашими, хоча Львів навіть у радянські часи був дорожчим містом. Нині тариф має бути щонайменше 60 коп.
— Але ж після подорожчання трамваї, мабуть, не будуть їздити швидше і краще?
— Для цього є певні причини. Порівняємо наші трамваї із тими, що у Вінниці. Їхній трамвай легко прямує міською дорогою, що дає йому можливість працювати на максимальній швидкості. Їде або окремою колією, або ж посередині дороги, тож йому ніхто не заважає. Швидкість — 16 км/год. У Львові ж щонайбільше 12 км/год. Щоб „наздогнати” вінницькі обороти, за сьогоднішніх умов нам потрібно на 30% більше трамваїв і вільніші дороги. Хоча купити трамваї для Львова майже нереально. На заводі „Південьмаш” виготовляють трамвай лише на широку колію (а у Львові — вузька), і коштує він 2 млн грн. Щодо європейського ринку, на якому ми багато попрацювали, то для Львова виробництво багатьох фірм не доречне. Знайшли канадського виробника з філією в Австрії — „Бомбардир”. Аж тут з нічого з’явилася ще одна проблемка. Є правило, закладене ще здавна: між корпусами двох трамваїв, які їдуть поруч, у Львові має бути відстань щонайменше 60 см. Із урахуванням цього правила розміри кузовів львівських трамваїв не повинні перевищувати 2,20 м. А в Європі, здебільшого, виробляють трамваї з шириною кузова щонайменше 2,30 м. Ось так. Але ми таки знайшли фірму, що виготовляла трамваї із кузовом 2,10 см. Ми виходили на їхнє керівництво. Але ціна розставила всі акценти — один такий трамвай коштуватиме Львову щонайменше півтора мільйона євро. І що робити? Я тепер чекаю лише одного виходу із ситуації — продукції Львівського заводу. Їхніми тролейбусами ми повністю задоволені.
— Чи можлива ситуація, коли трамваї загалом знімуть із маршрутів?
— Це була ідея мера. Можливо, в перспективі воно так і буде. Основне у його планах — аби біля Ратуші не їздив трамвай. Хоча були пропозиції загалом скасувати маршрут, що пролягає через центр міста. Але, на мою думку, електротранспорт навпаки необхідно розвивати, адже це екологічно-безпечний транспорт. Маршрутки так заполонили центр, що неможливо ані пройти, ані проїхати. Працівники санепідемстанції робили заміри в центрі міста. Загазованість перевищує норму втричі. Трамвай ніколи не буде причиною цього.
— Чи є плани щодо розширення міських маршрутів електротранспортів?
— Розробляють нові маршрути тролейбусів і трамваїв. Цілком реальною виглядає перспектива трамвайної лінії на Сихів. Через проспект Червоної Калини і аж до Санта-Барбари. До 2012 року, сподіваюся, це питання вирішать. Є також документ про продовження маршруту тролейбуса № 12 із Левандівської на Рясне-2.
Розмовляв Володимир САМУСЕНКО, «Ратуша»