Фракція Партії „Реформи та Порядок” представлена у Львівській міськраді лише п’ятьма депутатами.
Попри те, що їїаж ніяк не назвеш найпотужнішою,представники ПРПвирізняються поміркованістю, демократичністю та конструктивністю у підході до вирішення нагальних для міста питань.
Можливо, саме завдяки цьому ПРП вдається плідно працювати на благо львів’ян, які віддали за них свої голоси. Про це й наша розмова з головою фракції Олегом Басом:
– Згідно з нещодавнім рішенням керівництва нашої партії, ПРП нині блокується з БЮТ, а тому на місцевому рівні ми діємо в цьому ж напрямі, — розповів п. Олег. — Співпраця наших фракцій поступово налагоджується. Не все вдається одразу, адже це все-таки різні структури, але вони мусять із часом притертися для нового плідного етапу спільної роботи.
— Що, на думку Вашої фракції, нині є найважливішим для міста?
— Безумовно, проблема теплопостачання. Я працюю в комісії інженерного господарства, транспорту та зв’язку, тож дуже добре з нею обізнаний. Це питання нині стоїть руба: що робити далі в цій сфері? Цілком зрозуміли, що є необхідність вливання великих коштів у цю господарку для її ефективної роботи у майбутньому. Один шлях — концесія, а інший, про який, до речі, говорить міський голова, — передача 50 % підприємства в оренду. Наша фракція підтримує передачу в концесію.
— Чому?
— Бо цей спосіб вже апробовано у світі. Ми, як представники профільної комісії та фракції ПРП, нещодавно побували в Таллінні і могли побачити результати такої концесії. Там у цій сфері нині зовсім інша картина — теплопостачальні підприємства, на відміну від наших, прибуткові! Пояснюють це тим, що вони повністю переоснащені і, основне, замінено всі теплотраси, якими тепло подають до будинків.
Львів’ян нині лякають тим, що от коли прийде концесіонер, то нібито відразу ж зростуть тарифи на тепло, і взагалі цей процес надалі буде неконтрольованим.
На прикладі Естонії ми можемо сказати, що тарифи там нині на рівні львівських. І це при тому, що вартість газу більша — на 20 доларів за 1000 кубів. А от рівень плати в людей не можна й порівняти з нашим — середня зарплата становить 700 євро!
Побачене там змушує нас захищати ідею передачі „Львівтеплоенерго” саме в концесію. Водночас треба усвідомлювати, що концесія одразу ж не вирішить буквально всі проблеми в цій сфері. Концесія — довготривалий і нелегкий процес, тож уже завтра в будинках не настане ідилія з теплом.
У Таллінні, наприклад, концесіонер удвічі скоротив кількість працівників теплопостачальних підприємств. Ця ж проблема чекатиме й на Львів.
Не обійтися нашому місту й без застосування альтернативних видів палива. Йдеться, про вугілля, торф, солому, дрова тощо. Для широкого застосування цих видів палива у нас є всі умови. Скажімо, наша ТЕЦ-2 розташована за межами міста і запросто могла б використовувати альтернативні види палива без особливої шкоди для міського повітря.
Треба мати на увазі й те, що коли концесіонер прийде у сферу теплопостачання міста, то він займатиметься лише виробництвом тепла та його підведенням до будинків. Там стоятиме лічильник, і, згідно з його показниками, громадяни платитимуть за тепло. Все теплове господарство всередині самого будинку, вже є проблемою мешканців. Нині ЖЕКи настільки розучилися працювати, що вони вже нездатні допомогти якимись ремонтами тепломереж у будинках, і з цим треба щось робити негайно.
Базікання ж щодо якихось позик на розвиток „Львівтеплоенерго” просто не витримують критики. На прикладі „Львівводоканалу” ми всі є свідками, до чого це призвело. Взяті в борг величезні кошти, а ще більші відсотки вже треба повертати, а якогось поліпшення водопостачання ми майже не відчули, принаймні я особисто — аніскілечки. Нас продовжують годувати якимись обіцянками про те, що от коли буде зроблене якесь зонування водопостачання, то тоді все нібито зміниться. Все це розтягується в часі, і коли конкретно це станеться напевно невідомо.
— Щоб Ви записали в актив Вашої фракції, а що — у пасив?
— Ми долучилися до того, що низку непродуманих проектів, які пропонувала виконавча гілка влади, так і не реалізували. Зокрема, ми виступили проти створення на вулиці Весняній притулку для бездомних, бо це неодмінно призвело б до численних конфліктів із місцевими мешканцями.
На початку нашої каденції у нас була чітка домовленість із міським головою про те, що представників усіх фракцій міської ради включать до складу виконкому для неупередженості його діяльності. Від нашої фракції ми пропонували Андрія Соколова. Міський голова, як завжди, багато обіцяв, але так і не виконав своєї обіцянки. Причини цього чомусь щоразу змінювалися. Нам же так і не вдалося його „дотиснути” в цьому питанні. А шкода, бо Андрій Соколов представляє незалежні профспілки.
— Ваша думка щодо майбутнього газети Львівської міськради „Ратуша”, фінансування якої завершується 1 липня, а питання про дофінансування ніхто на сесію не виносить?
— Наша фракція не хоче вирішувати питання газети „Ратуша” в тому ракурсі, який пропонує міський голова. Загалом більшість депутатського корпусу не в захваті від намагань п. Садового зняти головного редактора газети.
— Із чим ПРП йтиме на перевибори?
— Життя довкола дуже швидко змінюється, і стояти на місці не можна. На минулі вибори ми йшли як третя помаранчева сила, і тоді це було актуальним. Тоді було створено блок „Пора” — ПРП”, і ми йшли в парламент також як люди, що будуть підтримувати й „Нашу Україну” та БЮТ. Отже ПРП — консолідуюча сила всіх демократичних сил. На жаль, блок тоді не набрав більшості голосів виборців. Ми зробили необхідні висновки з цього і змінили свою стратегію. Тепер ми блокуємося з БЮТ, і на дострокових парламентських виборах є реальна можливість провести в парламент 8 наших однопартійців. Користуючись нагодою, хотів би побажати львів’янам політичної мудрості і, основне — не піддаватися на політичні провокації, яких, думається, буде чимало на цих перевиборах.
Юрій РУДЕНКО, «Ратуша»