Міжнародний науковий симпозіум «Берестейська церковна унія: перспективи наукового консенсусу в контексті національно-конфесійного дискурсу» відбуватиметься у Львові з 24 по 27 серпня року в приміщенні Львівської духовної семінарії Святого Духа. Про це повідомляє прес-служба УГКЦ.
Симпозіум, пориурочений 410-й річниці довершення акту приєднання Київської митрополії з Римським Апостольським престолом та відновленню єдності Церков східної і західної традицій в українсько-білоруських землях, проведе Інститут історії Церкви Українського католицького університету.
«Для міжнародного екуменічного руху та офіційного католицько-православного діалогу своєрідним каменем спотикання стала проблема так званого «уніатизму», який досить часто і не завжди справедливо пов`язують із існуванням католицьких Церков східного обряду”, – розповів кандидат історичних наук, директор Інституту історії Церкви УКУ Олег Турій.
За його словами, незважаючи на те, що гострота міжконфесійного напруження, викликаного бурхливим відродженням релігійного життя, сьогодні суттєво зменшилася, у церковних колах та навколоцерковній публіцистиці й досі функціонує чимало стереотипних тверджень та непорозумінь щодо фактографії й джерельного обґрунтування деяких оцінок, щодо яких вже склався певний консенсус у науковій історіографії.
Таким чином Інститут історії Церкви УКУ ініціював даний науковий форум, у якому візьмуть участь авторитетні історики й богослови, світські науковці й церковні достойники різних конфесій та різних країн, зокрема з Австрії, Білорусі, Італії, Канади, Польщі, Росії та України. Вони спробують об`єктивно, різнобічно і неупереджено представити актуальний стан дослідженості окремих аспектів історії Берестейської унії, а також визначати ті питання, які потребують детальнішого фахового вивчення.
«Проведенням цього симпозіуму Інститут історії Церкви прагне водночас відзначити 10-ліття та підвести підсумки власної програми «Берестейських читань» — серії наукових конференцій та публікацій їхніх матеріалів, які започаткували в Україні міжконфесійний та міждисциплінарний діалог дослідників, пропонуючи як нові підходи до вивчення і представлення церковно-історичної проблематики, так і оригінальні форми організації наукового процесу», – наголосив Олег Турій.
