Коли на ринку „Новий”, що розташований у Залізничному районі по вул. Петлюри, 11, повідомили, що скоро тут відбудеться ремонт, багато хто від радості ледь не оскаженів. Адже стан ринку уже понад рік просто ганебний. На це скаржилися і окремі підприємці-орендарі, і продавці. Але звичайний ремонт перетворився на знесення прилавків та окремих стін будівлі. Навіщо ж було все це робити? Виявляється, ринок готували до приватизації.
Будучи власністю міста ще у далекі радянські часи, тепер він чомусь став баластом для міста, яке погодилося на його приватизацію. Ініціатором цієї акції стала нова група засновників ринку, яка утворилася за місяць до цієї приватизації. Про створення групи засновників існують різні легенди. Представник орендарів ринку „Новий” і діяч новоствореної громадської організації „Львівський народний ринок” Віра Лях робить акцент на тому, що на старих засновників чинили тиск, і саме тому вони відмовилися від претензій до ринку. Інший представник нової групи засновників Богдан Ступак запевняє, що у старого директора ринку просто не було виходу, і вона, побоюючись загрузнути у боргах, передала управління групі ініціаторів врятування ринку, серед яких і був сам Богдан Ступак.
Нові засновники створили товариство із обмеженою відповідальністю „Новий ринок”, а Богдан Ступак став його директором. Товариство повідомило управління комунального майна Львівської міської ради про бажання провести приватизацію. 12 січня 2006 року ТзОВ „Новий ринок” стало власником об’єкту. Нове керівництво розпочало своє господарювання із уявного „ремонту” і знищення прилавків. Усіх причетних до ринку людей постійного переконували в тому, що лише ТзОВ не здужає керувати ринком. Лунали вислови про потребу залучення інвестора. Але приховати все нове керівництво ринку не змогло. З’являлися чутки, що ТзОВ „Новий ринок” і Богдан Ступак уже не є власниками ринку. Саме тому найактивніші орендарі підняли шум та захотіли довідатися правду. Для цього і орендарі, і мешканці району перекривали вулиці і дочекалися міського голови Андрія Садового, який пообіцяв допомогти своїм виборцям і створив ініціативну групу на чолі із своїм заступником Василем Білоусом. Упродовж довгих зустрічей і переговорів директор ринку Богдан Ступак переконував і владу, і представників орендарів, що ринку потрібен інвестор. Коли ж усі захотіли довідатися, хто є цим інвестором, то аж наприкінці травня цього року виявилося, що це вже не інвестор, а власник ринку. Йшлося про ТзОВ „Торгова компанія „Інтермаркет”.
Як повідомив представник цієї компанії Ігор Кузьмак у коментарі „Ратуші”, ТзОВ „Новий ринок” продало приміщення ринку „Інтермаркету” 1 лютого 2006 року, а згодом ця компанія віддала приміщення цьому ж товариство у оренду. Пан Кузьмак сказав, що їхня компанія не займається ринками, тому їм був потрібен спеціаліст у цьому питанні, яким і є Богдан Ступак. Сума оренди не була важливою, тому ТзОВ „Новий ринок” платить „Інтермаркету” лише 600 грн. у місяць. ТзОВ „Новий ринок” повинно керувати на ринку, поки не розроблять усі проекти зі встановлення на місці ринку „Новий” нового супермаркету. Чому ж колишній директор так довго приховував існування нового власника, Ігор Кузьмак не знає. Швидше за все, Богдана Ступака лякала моральна відповідальність перед орендарями і працівниками ринку, бо він продав місце їхньої роботи і заробітку, не попередивши їх. Хоча „Інтермаркет” став власником приміщення ринку ще у лютому, директор відкрито заявив про це лише у травні. Така конспірація директора могла погано вплинути на імідж компанії „Інтермаркет”, девізом якої є відкритість. Віра Лях і ГО „Народний ринок” переконані, що директора повинна налякати відповідальність за сприяння „приватизації в інтересах третьої особи”.
У попередньому коментарі „Ратуші” Богдан Ступак не приховував, що приватизацію він здійснював за гроші „Інтермаркету”. Але цей коментар пролунав уже після „травневого” зізнання колишнього директора ринку. Тепер також зрозуміло, чому руйнували прилавки. Представники ТзОВ „Новий ринок” просто занижували ціну перед експертною оцінкою для приватизації. Другим напрямком роботи колишнього власника, а тепер орендаря, є поступове захаращення ринку. Як повідомляють представники „Львівського народного ринку”, санітарні умови на ринку стають дедалі гіршими. Постійні перевірки наглядових служб засвідчують, що ринок потрібно закрити. „А директору все це вигідно. Йому краще платити штрафи і чекати, поки ринок дійсно закриють, орендарів розженуть, і увесь опір зникне”, – стверджує Віра Лях. Але є люди, які не хочуть, аби ринок зникав, тому громадська організація „Народний ринок” зібрала вже близько десяти тисяч підписів мешканців району за збереження ринку на вул. Петлюри, 11.
Що каже влада?
Міський голова покладається на практику утворення комісій із розгляду важливих питань. Членами цих комісій є, зазвичай, представники влади. До їхньої роботи також залучають представників конфліктуючих сторін. Як повідомили представники громадської організації, вони повністю розчарувалися в діяльності таких комісій. „Ми розраховували на владу як на арбітра у нашій ситуації. А вони кажуть, аби тільки ми і вже новий власник вирішували наші конфлікти. Під час таких засідань ми довго переконуємо представників „Інтермаркету”, що хочемо, аби ринок залишився там де він є, бо цього хочемо не тільки ми, а й мешканці району. Невже власники супермаркету не знали, що вони купують і де? У нашому районі вдосталь їхніх супермаркетів, а от ринків не так багато. Представники компанії навпаки не мають наміру відступати. Вони шукають нам ділянку для ринку в іншому місці і вже розробляють проектні пропозиції. Їх повністю підтримує мер і пише, що нам дадуть земельну ділянку. Але яку ділянку, не каже? Ні мерові, ні „Інтермаркету” не вирішувати, що нам давати. Це ж роблять депутати, які голосують на сесії”, – розповідає Віра Лях. Якщо міський голова підтримує перенесення ринку на інше місце, це означатиме, що він підтримує „Інтермаркет”, а не орендарів і 10 тис. мешканців Залізничного району, які висловилися проти знищення ринку. У Львові добре сприйняли методи боротьби із незаконним ігровим бізнесом, з приводу яких проводили громадські слухання. Чи так бракує часу і сили аби провести громадські слухання щодо ринку “Нового”?
ГО „Львівський народний ринок” замовила експертну оцінку вартості ринку в Інституті судової експертизи. Як виявилося, ринок приватизували за суму на 4 – 5 млн грн. нижчу, ніж потрібно було б. Саме тому заяви щодо факту порушень під час приватизації вже лежали у відповідних львівських інстанціях. Тепер скарги і заяви „поїхали” до Києва. Час покаже, хто має рацію. Але скелет у шафі – секрет намірів і обставин, за яких приватизували ринок „Новий”. Якби приватизація відбувалася відкрито, і про її умови знали всі, то нині не ламали б голову над тим, як вийти із цієї ситуації…
P . S . До ГО „Львівський народний ринок” 27 червня 2006 року надійшов лист від управління архітектури і містобудування ЛМР. У документі зазначено, що будівля ринку по вул. Петлюри,11-б не може змінити свого функціонального призначення. Будівлю можна експлуатувати лише як продовольчий ринок, а не як супермаркет. Що ж казали „Інтермаркету”, коли продавали ринок?
Володимир САМУСЕНКО, "Ратуша"