„Після проведеної в середу наради щодо ремонту та реконструкції інженерних мереж на площі Ринок, я видав розпорядження відновити роботи на площі”, – заявив 28 квітня міський голова Львова Андрій Садовий. За його ж словами, до Києва документацію не відсилатимуть, хоча саме цього вимагали громадські організації.
«Я не знаю великої кількості проектів, які погоджувалися на київському рівні. Так можна «заморозити» всі роботи. «Є моя персоніфікована відповідальність за роботу. Час затягувати не можна», – зазначив А. Садовий.
Чому незаконні, як стверджували громадські організації, роботи на площі Ринок все ж відновлено? Чи справді вже нікого не цікавить (а чи цікавив?) „дозвіл із Києва”, який ще нещодавно був першочерговою вимогою до влади? Аби з’ясувати ці питання, ми звернулися до безпосередніх учасників діалогу щодо площі Ринок.
Ігор Булик, голова будівельно-монтажного управління №1 :
„Але в нас тепер є комісія, яка оцінює роботи на площі. Ми, як підрядники, виконуємо всі домовленості, про які говорять на нарадах створених робочих груп. А щодо прокладання бетону, то я сам бачив проекти Краківських площ – їх бетонні подушки ще товстіші, ніж у Львові, і там це вважають нормальним. Хоча я б на місці міського голови все-таки погодив ці документи у Києві”.
Олег Мацех, голова Громадського форуму Львова:
„Роботи на площі Ринок проводять із врахуванням домовленостей із робочою групою. Більшого, ніж зазначено, на площі не роблять. Документи відіслали у Київ, але чекати їх дуже довго. Тому ми всі відштовхуємося від тих обставин, що в нас є. Роботи виконують поетапно. Вони дійсно не затверджені у Києві. Але ми повинні дати можливість новій владі вирішити це питання.”
Олександр Неберикут, представник ГМ „Опора”:
„Так, роботи на площі Ринок досі є незаконними. Ми припускаємо, що їх завершать і без „київського” підтвердження. Але для нагляду за цими роботами є комісія, і саме вона тепер контролюватиме увесь процес. Комісія – єдиний легітимний важіль для наших рішень. Ми відвідуємо наради комісії. Новий міський голова каже, що у місті є багато проблем, але як їх вирішити, не каже. Нехай тоді комісія скаже. Якщо вона виявить порушення у роботах, то ми готові вийти і протестувати, як ми робили декілька тижнів тому. Але поки що у нас немає підстав, щоб критикувати нову владу”.
Нещодавно “опористи” мали, щоправда, дещо іншу думку.
”Ми впевнені, що роботи на площі є незаконним. Це підтвердилось на прес-конференції, де було показано проект ремонту, на якому було відсутнє затвердження Головним управлінням захисту культурної спадщини. Коли буде підпис від головного управління, ми подивимось на план, тоді нехай собі працюють”, – Володимир В’ятрович, ГМ “Опора”.
“Я не боюся того, що у жовтні Львів святкуватиме свій День народження із розритими дорогами!”, – представник „Опори” Олександр Неберикут.
“Точка опори: конфлікт із багатьма невідомими”, газета “Ратуша”, 20 – 26 квітня, число 18 (1283). Та сьогодні щось змінилось…
Андрій Левик, начальник управління історичного середовища Львівської міської ради:
„Роботи проходять після консультацій із робочою групою. До неї входять професіонали. Але, з іншого боку, людям, які до неї входять, дуже легко давати поради владі, бо вони не несуть адміністративної відповідальності за свої дії. Будь-яка документація щодо площі повинна бути затверджена у Києві, адже Львів входить до ЮНЕСКО. Власне, документи до столиці вже подали, але роботи на площі проводять паралельно із процесом затвердження в Києві”.
Дивно, чому „Опора” так довіряє комісії, в якій люди, на відміну від міського голови, не несуть конкретної відповідальності? І питання не до мера Садового – він робить те, що і мав би робити будь-хто на його місці. Питання лише до бунтарів: кому вигідно? чому відступилися від принципів? І головне – “хто вас у бій веде?”
…”Студети -“опорівці” – звичайна піхота, що страждає на чужих війнах, будучи свято переконаною, що вона і є “царицею” полів. Питання питаннь, хто саме фінансує цю структуру, адже заявам, що “у Львові є справжні патріоти, які можуть дати гроші не ставлячи умов”, не дуже віриться. Зрозуміло, що фінансування може надходити і від тих сил, яким вигідне призупинення робіт до якогось визначеного часу. Деякі несвідомі львів’яни переконані, що загадковий “хтось” просто незадоволений, що 50 млн гривень ділять без нього. Одне слово – міщанські плітки…Тіньового підбурювача визначити неважко. Хто вирішить конфлікт, той і є його батьком засновником: “Я прийшов і все стало на своє місце”. А ті, хто допоможе вплинути на протестні маси у вирішенні цього конфлікту, окрім моральних дивідендів, не виключено, отримають ще й посади у новій владі.”
Володимир САМУСЕНКО, “Ратуша”
